Рішення № 27266355, 05.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.12р. Справа № 7/5005/8786/2012За позовом Закритого акціонерного товариства "Гірмаш", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсними рахунку на оплату та повідомлення про припинення подачі електроенергії

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Спєваков К.І., дов. № 28 від 09.01.2008р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Гірмаш" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі його структурної одиниці Дніпропетровських міських електричних мереж про:

визнання недійсним рахунку № 49/61-142/8пдв у розмірі 1 725, 65 грн.;

визнання недійсним повідомлення № 49/61-142/8пдв у розмірі 1 725, 65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що 05.07.2002р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 49/64-142, який додатковою угодою № 1/566 від 18.04.2008р. викладено в новій редакції. На виконання умов договору позивач 20.07.2012р. попередньо оплатив відповідачу повну вартість обсягу використання електричної енергії, заявленого на серпень 2012 року, - 5,0 тис. кВт/год. Згідно з п. 4.4. Правил користування електричною енергією споживач має право звернутися до постачальника електроенергії з листом про коригування договірної величини споживання електричної енергії в бік збільшення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду за умови попередньої оплати додатково заявлених об'ємів електроспоживання та відсутності на дату звернення заборгованості за електроенергію згідно умов договору. Договором встановлено, що розрахунковим періодом є місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. 22.08.2012р. позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачу заяву на збільшення договірної величини споживання електроенергії на 2,0 тис. кВт/год та встановлення на розрахунковий період - серпень 2012 року обсягу споживання електроенергії на рівні 7, 0 тис. кВт/год. Однак, відповідач відмовив у збільшенні договірної величини споживання електроенергії, пославшись на прострочення подачі позивачем відповідного звернення, незважаючи на те, що звернення позивача мало місце за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, виставив позивачу рахунок на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 1 725, 65 грн. та направив позивачу повідомлення про припинення подачі електроенергії у разі несплати суми перевищення. Оскільки, за доводами позивача, рахунок та повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії виставлені неправомірно, позивач вбачає підстави для визнання їх у судовому порядку недійсними.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.10.2012р.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю його представника в інших судових засіданнях та неможливістю його заміни іншими юрисконсультами у зв'язку з диференціацією справ на підприємстві та закріплення їх за конкретними працівниками юридичної служби.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", а останнє, в подальшому, на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник), та Закрите акціонерне товариство "Гірмаш" (споживач) уклали додаткову угоду № 1/566 до договору про постачання електричної енергії від 05.07.2002р. № 49/61-142, якою договір про постачання електричної енергії виклали в новій редакції (далі додаткова угода - Договір).

За умовами Договору (розділ 1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 300 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п. 4 Додатку № 3 до Договору "Порядок розрахунків" споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється не пізніше трьох операційних банківських днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на цей період (п. 4.1. Додатку № 3 до Договору).

Розрахунковим періодом встановлюється місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця (п. 1 Додатку № 3 до Договору).

Пункт 3.2.1. Договору передбачає право споживача звернутися не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду за зміною (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду у порядку, визначеному умовами розділу 5 Договору та Додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

22.08.2012р., вих. № 250, позивач звернувся до відповідача з листом - проханням на розрахунковий період - серпень 2012 року збільшити договірну величину споживання активної електроенергії на 2, 000 кВт/год та встановити на розрахунковий період обсяг споживання на рівні 7, 000 кВт/год. В листі також зазначено, що оплата здійснена 22.08.2012р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, відповідач отримав наведений вище лист -прохання 23.08.2012р.

За умовами Договору (п. 5.4.) звернення споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності протягом поточного розрахункового періоду розглядаються постачальником протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення. Коригування в сторону збільшення здійснюється в разі відсутності дефіциту установлених регіону граничних величин споживання електричної енергії та потужності, відсутності заборгованості споживача, за умови своєчасних поточних платежів, виконання графіків погашення заборгованості та здійснення авансового платежу за очікуване збільшення обсягів електроспоживання.

29.08.2012р., вих. № 7602/6060, відповідач відмовив позивачу у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий період - серпень 2012 року, пославшись на те, що лист позивача про коригування договірної величини споживання електричної енергії надійшов відповідачу 27.08.2012р., в той час як відповідно до п. 4.4. Правил користування електричною енергією та умов Договору позивач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електричної енергії з листом по коригуванню договірної величини споживання електричної енергії, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.

04.09.2012р. відповідач виставив позивачу рахунок № 49/61-142/8пдв на оплату вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2012 року у сумі 1 725, 65 грн. та направив повідомлення про припинення подачі електроенергії № 49/61-142/8пдв у разі несплати позивачем зазначеної суми перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Позивач не погоджується з тим, що допустив перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що і є причиною спору.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. за № 1399/11679, які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), а їх дія поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 4.3. Правил користування електричною енергією граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії (п. 4.4. Правил користування електричною енергією).

Як встановлено вище, 22.08.2012р. позивач направив відповідачу лист з проханням збільшити на розрахунковий період - серпень 2012 року договірну величину споживання активної електроенергії на 2, 000 кВт/год. Лист отримано відповідачем 23.08.2012р.

29.08.2012р. відповідач повідомив позивача про відмову у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії у зв'язку з порушенням позивачем встановленого п. 4.4. Правил користування електричною енергією строку для звернення з заявою про коригування договірної величини споживання (в листі відповідача зазначено про отримання заяви від позивача лише 27.08.2012р.).

Відповідно до п. 6.16. Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Умовами Договору (п. 4.2.2.) встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.

Відповідач розрахував вартість перевищення договірного споживання електроенергії у серпні 2012 року, яка склала 1 725, 65 грн., на її оплату виставив позивачу рахунок № 49/61-142/8пдв від 04.09.2012р. та направив повідомлення про припинення подачі електроенергії № 49/61-142/8пдв на підставі п. 7.5. Правил користування електричною енергією у разі не оплати позивачем зазначеного рахунку у встановлений строк.

Оскільки позивач не вбачає підстав для нарахування вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії, з метою захисту своїх прав ним заявлені вимоги про визнання недійсними вказаних вище рахунку та повідомлення.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлює ст. 16 ЦК України, способи захисту прав суб'єктів господарювання визначає ст. 20 ГК України.

Згідно наведених правових норм суд може захистити права та законні інтереси іншими способами, що встановлені договором або передбачені законом.

Між тим, як наведені правові норми, так і норми інших законів, не передбачають, що порушене право чи законний інтерес можуть бути захищені шляхом визнання недійсним рахунку та повідомлення про припинення подачі електроенергії.

Позивач просить визнати недійсним рахунок, що містить вимогу відповідача оплатити 1 725, 65 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який за своєю правовою природою є документом бухгалтерського обліку, доказом пред'явлення іншій стороні вимоги про оплату та не є правочином, господарським зобов'язанням чи актом в розумінні цивільного та господарського законодавства, а тому правомірність його оформлення не може встановлюватись шляхом визнання його недійсним.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, рахунок та повідомлення.

Отже, позивач, враховуючи характер спірних правовідносин, звернувся до господарського суду за захистом, як вважає позивач, порушеного права, обравши неналежний спосіб його захисту.

За наведеного, заявлені позивачем вимоги є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Також, з огляду на встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, суд відхиляє доводи позивача у справі.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, з яких відповідач просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки його представника у судове засідання. Господарський суд не обмежував відповідача колом певних представників щодо явки в судове засідання для належного представництва його інтересів.

Зазначене узгоджується з положеннями, наведеними в п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

У відповідності зі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений згідно квитанції № ПН539 від 24.09.2012р. судовий збір у сумі 536, 50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у решті суми судового збору відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити повністю.

Судові витрати у справі віднести на позивача.

Повернути Закритому акціонерному товариству "Гірмаш" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Прапорна, 1, ідентифікаційний код 30540229) з державного бюджету зайво сплачений згідно квитанції № ПН539 від 24.09.2012р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.11.2012р.