Ухвала суду № 27266232, 15.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2012 р. № 5004/2342/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В.,суддів:Добролюбової Т.В., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна",про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 29.05.2012у справі№ 5004/2342/11за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Санрайз" ЛТДдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна"про стягнення 1270746,02 грн. збитків,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.01.2012 у справі № 5004/2342/11 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Санрайз" ЛТД про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна" 1270746,02грн. збитків (упущеної вигоди).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 у справі № 5004/2342/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012, рішення скасовано, позов задоволено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі № 5004/2342/11, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 у даній справі, а рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 залишити в силі. Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2007 у справі №68/8-06/16, від 23.10.2007 у справі №31/94-07-1490, від 07.06.2007 у справі №18/23, від 17.05.2012 у справі №5016/3901/2011(1/243), мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини другої статті 22, глави 63 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224, статті 225 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5004/2342/11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 29.05.2012 у справі № 5004/2342/11, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 03.04.2007 у справі №68/8-06/16, від 07.06.2007 у справі №18/23, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 29.05.2012 у справі № 5004/2342/11, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про стягнення з відповідача завданих позивачу збитків у вигляді неодержаного прибутку. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, зокрема доведеність протиправної поведінки відповідача, яка полягала в зменшенні в односторонньому порядку обсягу перевезень та у відмові в подальшому від надання позивачем послуг взагалі без повідомлення про це позивача, що є порушенням умов договору (одностороння відмова від договору); наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача (односторонньою відмовою від договору) та збитками позивача у вигляді неодержаного прибутку (плати за ненадані з вини замовника послуги); надання позивачем доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди в заявленому розмірі внаслідок неправомірної односторонньої відмови замовника від зобов'язань за вказаним договором.

Водночас у постанові від 03.04.2007 у справі №68/8-06/16, прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі позивачів, в тому числі, про стягнення збитків (втраченої вигоди) у сумі 4312345,80 грн. у зв'язку із зміною вартості житла у порівнянні з вартістю, визначеною договором на пайову участь у будівництві житла, укладеного сторонами. Залишаючи без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та стягнення збитків у вигляді недоотриманої вигоди лише в сумі 2153894,12 грн., Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин виходив з того, що заступником прокурора та позивачами не доведено наявність збитків (втраченої вигоди) в заявленій сумі, а саме: не надано доказів вжиття кредиторами заходів щодо одержання цієї вигоди саме в сумі 4312345,80 грн.; більш того, метою договору на пайову участь у будівництві житла є забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, а тому виключається можливість отримання вигоди у вигляді різниці вартості житла.

Разом з тим, у постанові від 07.06.2007 у справі №18/23 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено понесення збитків та розміру таких збитків (в тому числі упущеної вигоди), завданих відповідачем в зв'язку із порушенням прав позивача як користувача (орендаря за договором) орендованим майном; також не доведено період, впродовж якого права позивача порушувалися, і наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

З наведеного вбачається, що зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права і постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2012 у справі № 5016/3901/2011(1/243) та від 23.10.2007 у справі №31/94-07-1490, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції, застосувавши положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, дійшов аналогічних правових висновків стосовно задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків (неотриманого прибутку) з огляду на доведеність позивачем протиправної поведінки відповідача, внаслідок чого позивачеві завдано збитків, розмір яких також доведений позивачем.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна" у допуску справи № 5004/2342/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко Судді: Т.Добролюбова С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)