Постанова № 27266186, 30.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 13/414

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПолянського А.Г.суддівКорсака В.А., Яценко О.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 07.12.2011 Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012у справі№ 13/414 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада"доАкціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"про зобов'язання вчинити дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаГалай Г.С. (дов. від 25.06.2012 № 63)- відповідачаМудрак Ю.І. (дов від 21.06.2012 № 4651/0/2-12)

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог від 01.12.2011, т. 1 а.с.105-108 та від 07.12.2011, т. 2 а. с. 194-199) до Акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку фінансового стану забудовника за період з 01.10.2008 по 01.12.2011, погодивши з Приватним акціонерним товариством Акціонерним комерційним банком "Аркада" аудиторську фірму, яка б відповідала наступним вимогам: мала Свідоцтво про відповідність системи контролю якості та досвід проведення аудиторських перевірок суб'єктів підприємницької діяльності в сфері будівництва; зобов'язати Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" надати Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний банк "Аркада" аудиторський висновок з перевірки фінансового стану Приватного Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" за період з 01.10.2008 по 01.12.2011 протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" відмовляється виконувати вимогу Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада" провести аудиторську перевірку з приводу фінансового стану забудовника та надати аудиторські висновки позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2011 (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено. Зобов'язано Акціонерне товариство Холдингова компанія "Київміськбуд" провести аудиторську перевірку фінансового стану забудовника за період з 01.10.2008 по 01.12.2011; зобов'язати Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" надати Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Аркада" аудиторський висновок з перевірки фінансового стану Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" за період з 01.10.2008 по 01.12.2011 з моменту набрання законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 (головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2011 скасовано в частині визначення строку виконання рішення та зобов'язання погодити аудиторську фірму, в цій частині прийнято нове рішення. Резолютивну частину рішення виклаено наступним чином: "Позов задовольнити частково. Зобов'язано Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" провести аудиторську перевірку фінансового стану забудовника (АТ "ХК "Київміськбуд") за період з 01.10.2008 по 01.10.2012. Зобов'язати Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" надати Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Аркада" аудиторський висновок з перевірки фінансового стану відповідача за період з 01.10.2008 по 01.10.2011. Стягнути з Акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Аркада" (01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3, ідентифікаційний код 19361386) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовити.".

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва, аргументуючи порушення судами попередніх інстанцій положень генерального договору від 10.06.2002 та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 задоволено клопотання відповідача про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми відповідача з Акціонерного товариства "Холдингової компанії "Київміськбуд" на Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 30.10.2012, у зв'язку з виходом з відпустки судді Полянського А.Г., розгляд справи № 13/414 господарського суду міста Києва продовжено у наступному складі: Полянський А.Г. -головуючий, судді Корсак В.А., Яценко О.В.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 10.06.2002 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Аркада" (надалі - банк) та Акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі - забудовник) укладено генеральний договір. Зокрема, з врахуванням додаткової угоди від 01.01.2004 № 2 до генерального договору від 10.06.2002 забудовник за замовленням банку зобов'язується організувати спорудження об'єктів будівництва у встановлені строки та належної якості, у відповідності з документацією та Угодою на об'єкт будівництва, а банк зобов'язується здійснювати фінансування будівництва за рахунок Фонду фінансування будівництва (надалі -ФФБ).

Пунктом 1.2 додаткової угоди до генерального договору визначено, що Фонд фінансування будівництва за програмою Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" є Фондом фінансування будівництва виду А.

Умовами пункту 1.3 генерального договору визначено, що забудовник визнає та заздалегідь погоджується, що фінансування спорудження об'єкта будівництва Банк здійснює в межах залучених до Фонду фінансування будівництва коштів за цим об'єктом будівництва у порядку, визначеному Регламентом фінансування будівництва за рахунок та за програмою Акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом від 26.05.2011 № 1341/12 звернувся до відповідача із зауваженнями щодо нерегулярного надання ним фінансової звітності Акціонерного товариства холдингової компанії, що є порушенням зобов'язань забудовника, визначених частиною 8 статті 16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з і нерухомістю", та може свідчити про умисне перекручення показників звітності та приховування реального фінансового стану забудовника.

При цьому, на підставі вимог передбачених вказаним Законом та пунктом 2.3 генерального договору, позивач, вимагав від забудовника не пізніше 01.06.2011 надати фінансову звітність за 2010 рік та І квартал 2011 року, а саме: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; аудиторський звіт з перевірки діяльності АТХК "Київміськбуд" за 2010 рік; 3) форми № 1-КБ "Звіт про виконання підрядних робіт" за 2010 та 2011 роки; 4) засвідчені копії договорів з підрядниками: ВАТ "ДБК-3", ВАТ "ДБК-4", ВАТ "КМБ-3", КП ВБФ "МЖКбуд", ТОВ "Тріада", ВАТ "Відрадний"з усіма додатками, додатковими угодами тощо; 5) копії документів, які підтверджують підстави та обґрунтованість витрат за рядком і "Інші витрати" у формі звітності "Інформація про використання коштів" по всіх об'єктах (договори, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт (послуг) тощо).

Листом від 09.06.2011 № 4326/0/2-11 відповідач відмовив позивачу у проведенні перевірки та наданні витребуваних документів.

Повторний лист позивача від 05.09.2011 № 2328/12 із вимогою до 01.10.2011 провести відповідачем аудиторську перевірку з приводу фінансового стану забудовника та надати позивачу аудиторські висновки, залишений без відповідного реагування з боку відповідача.

Судами встановлено, що у зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із позовом про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку фінансового стану забудовника за період з 01.10.2008 по 01.12.2011 та зобов'язати відповідача надати позивачу аудиторський висновок перевірки фінансового стану відповідача за період з 01.10.2008 по 01.12.2011 протягом одного календарного місяця з моменту набрання рішення законної сили.

Підставою для повного задоволення даного позову судом першої інстанції та часткового суду апеляційної інстанції став їх висновок про визначене положеннями статті 16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та пунктом 2.3 генерального договору право позивача перевіряти фінансовий стан відповідача та вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів.

Однак, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку фінансового стану забудовника та надати позивачу аудиторський висновок перевірки фінансового стану є передчасними, оскільки судами при прийнятті рішень не надано правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зокрема, згідно положень статті 16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" Управитель в інтересах довірителів може, а на письмову вимогу довірителя - зобов'язаний перевіряти фінансовий стан забудовника, вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів та надавати заявникові інформацію про результати проведеної перевірки.

Водночас, пунктом 2.3 генерального договору визначено, що в інтересах довірителів, банк може перевіряти фінансовий стан забудовника, вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів, здійснювати нагляд за ходом спорудження об'єкта будівництва протягом всього періоду будівництва.

Відповідно до положень статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, розділом 4 генерального договору визначено, що після введення об'єкта будівництва до експлуатації та після надання забудовником інформації про отримання всіма інвесторами правовстановлюючих документів на об'єкти інвестування така Угода вважається виконаною та підлягає закриттю.

Згідно пункту 5.1 генерального договору, він вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами, або коли сторони цього договору дійдуть до згоди щодо її припинення і складуть відповідний акт.

Проте, всупереч зазначеним вимогам закону та умовам договору, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки моменту закінчення договору як-то передбачено умовами спірного договору.

Водночас, суди не надали належної оцінки доводам відповідача стосовно положень пункту 2.3 генерального договору, щодо відсутності права банку перевіряти фінансовий стан забудовника та вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів, здійснювати нагляд за ходом спорудження об'єкта будівництва після завершення будівельних робіт та введення об'єкту будівництва в експлуатацію.

Судові акти попередніх інстанцій не містять чітких висновків стосовно того чи продовжує діяти генеральний договір від 10.06.2002р., чи він закінчив свою дію, враховуючи, що матеріали справи містять Сертифікати відповідності та Акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. (т. 1 а. с. 111 -131).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до матеріалів справи було залучено листи відповідача щодо звітності про використання коштів за 2010-2011 рік (т.2, а.с. 15-176), яким не надано жодної правової оцінки.

Крім того, суди не надали обґрунтованих висновків щодо доводів відповідача стосовно того, що позивачем не визначено за якими саме об'єктами будівництва управителю Фонду фінансування будівництва забудовник не надав звітність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є передчасними, оскільки судами при прийнятті рішень не надано правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідають.

Касаційна інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити дату закінчення дії генерального договору від 10.06.2002р., надати правову оцінку листам відповідача щодо звітності про використання коштів, які адресовані позивачу, і в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до вимог закону.

У разі якщо після введення об'єкту в експлуатацію та передачу його довірителям, між сторонами залишились неврегульовані фінансові питання або питання пов'язані з якістю будівельних робіт, судам належить з'ясувати та надати правовий висновок стосовно того, яким чином обраний позивачем спосіб захисту, а саме зобов'язання надати аудиторський висновок відновить його порушені права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 у справі № 13/414 скасувати.

Справу № 13/414 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді В.А. Корсак

О.В. Яценко