Рішення № 27262940, 31.10.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/1489/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" жовтня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

З участю адвокатів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з участю органу опіки та піклування Служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації АР Крим, як третьої особи на стороні неповнолітніх дітей відповідачів, без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування АДРЕСА_1. на підставі ст.ст.71,72,107 ЖК України.

Позов мотивований тим, що вона є наймачем цієї квартири, в якій постійно зареєстровані відповідачі, як члени її сім'ї.

Але її дочка ОСОБА_5, після розірвання шлюбу з ОСОБА_7, взяла свої речі і в 2006р. переїхала жити в двоповерховий жилий будинок АДРЕСА_2., де постійно і проживали зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_8 і малолітнім сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 У зв'язку з цим ОСОБА_5 втратила право користування спірною квартирою.

ЇЇ онучка ОСОБА_6 проживала в спірній квартирі до липня 2011р., але через вагітність взяла свої речі і переїхала жити до своєї матері ОСОБА_5 в жилий будинок АДРЕСА_2., де і проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_10 і малолітнім сином ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 У зв'язку з цим ОСОБА_6 втратила право користування спірною квартирою.

З того часу відповідачі не несуть витрати на утримання спірної квартири, але залишаються в ній зареєстрованими.

В липні 2012р. відповідачі самовільно вселилися в спірну квартиру, у зв'язку з чим, між ними існують неприязні стосунки стосовно права на спірну квартиру.

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 12.04.85р. №2 «Про деякі питання, що виникли в праці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК України. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.

Так у судовому засіданні 31.10.12р. позивачка та її адвокат, а.с.24, згідно ч.2 ст.31 ЦПК України в усній формі уточнили свої вимоги і просили визнати відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 такими, що втратили право користування АДРЕСА_1. на підставі ст.107 ЖК України тому, що вони виїхали з цієї квартири для проживання до іншого населеного пункту.

Відповідачі та їхній адвокат, а.с.54, проти позову заперечували з підстав його необґрунтованості тому, що вони постійно проживають в спірній квартирі зі своїми малолітніми дітьми, де знаходяться їхні речі, та дають позивачці гроші для оплати комунальних послуг.

Представник 3-ї особи, а.с.86, проти позову заперечувала з тих підстав, що він порушує житлові права малолітніх дітей відповідачів.

Вислухавши пояснення відповідачів, представника 3-ї особи, думку адвокатів, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи обставини теперішньої справи і той факт, що в ході судового розгляду даної справи сторони давали суду суперечливі пояснення і докази, суд вважає за необхідне дати відповідну правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_4 до ОСОБА_5 окремо від її позовних вимог до ОСОБА_6

1. Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила

право користування спірною квартирою на підставі ст.107 ЖК України.

З пояснень сторін в судових засіданнях 01 і 10.10.12р. та матеріалів справи судом встановлено, що АДРЕСА_1. була надана в 1998р. у користування наймачу ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_5 і дочкою ОСОБА_13, в якій вони проживали постійно з реєстрацією, а.с.178.

З 2002р. ОСОБА_5 підтримувала близькі стосунки з ОСОБА_8, від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_9, а.с.35.

У зв'язку з цим рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 07.10.05р. був задоволений позов ОСОБА_14 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, а.с.167,168.

Позивачка, яка є матір'ю ОСОБА_5, продала свою нерухомість і переїхала для постійного проживання в спірну квартиру, де була зареєстрована 08.09.06р., а.с.178.

За заявою наймача ОСОБА_7 від 21.09.06р. особовий рахунок спірної квартири був переписаний на ім'я позивачки, а.с.179,180.

08.09.06р. ОСОБА_7 виписався зі спірної квартири і уїхав на постійне місце проживання в м. Севастополь.

У судовому засіданні 01.10.12р. позивачка пояснила, що вона сплатила своєму колишньому зятю ОСОБА_7 вартість спірної квартири, після чого той і переписав на її ім'я особовий рахунок.

У зв'язку з цим комунальні підприємства уклали з позивачкою відповідні договори про надання комунальних послуг, а.с.151-159, які позивачка оплачувала по абонентним книжкам, які оглядалися судом в судовому засіданні 01.10.12р.

В свою чергу відповідачі не надали суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів про спільну оплату з позивачкою комунальних послуг, чим не виконали вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

З пояснень сторін в судовому засіданні 10.10.12р. і матеріалів справи, судом встановлено, що жилий будинок АДРЕСА_2. ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_15 Але до теперішнього часу цей договір купівлі-продажу не зареєстрований в БТІ.

З цих причин відсутня інформація і про нотаріальне посвідчення цього договору купівлі-продажу, а.с.147,187,221,222.

Але в судовому засіданні 31.10.12р. позивачка уточнила, що зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що та навмисно не оформлює право власності на цей жилий будинок тому, що має невиконані боргові зобов'язання перед банками.

У судових засіданнях 01 і 10.10.12р. відповідачка ОСОБА_5 пояснювала, що в цьому жилому будинку вона проживала в період з 2002р. по 2010р. з ОСОБА_8 і зі своїм малолітнім сином ОСОБА_9.

На той період ОСОБА_5 була приватним підприємцем і працювала на своїй АЗС, яка знаходиться в с. Іванівка Сакського р-ну АРК. Цей факт підтверджується і матеріалами архівної цивільної справи №2-3524/2004р., а.с.218.

З 01.09.06р. малолітнього ОСОБА_9 було прийнято для навчання в Іванцівську освітню школу за заявою його матері ОСОБА_5, в якій вона зазначила, що проживає в жилому будинку АДРЕСА_2., а.с.145.

В цій школі малолітній ОСОБА_9 навчався повних шість учбових років, з якої 01.09.12р. був переведений для навчання в Новофедорівську школу-ліцей за заявою його матері ОСОБА_5, в якій вона зазначила, що проживає в жилому будинку АДРЕСА_2., а.с.65,133,134,

135,136,142,144.

В постанові о/у ДД Сакського МВ при ГУ МВС України в АРК. від 26.04.12р. зазначено, що на період 24.04.12р. малолітній ОСОБА_9 проживав і навчався в с. Іванівка Сакського р-ну АРК.

З пояснень сторін в судовому засіданні 01.10.12р. і матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6, яка є дочкою ОСОБА_5, в період з 01.09.04р. по 22.09.06р. постійно навчалася в Іванівській освітній школі, а.с.66.

На той період відповідачка ОСОБА_6 не була прописаною і в спірній квартирі, а.с.180.

У судовому засіданні 10.10.12р. відповідачка ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_8 був для неї вітчимом.

З пояснень позивачки і відповідачки ОСОБА_6 в судовому засіданні 10.10.12р. та особового рахунку, а.с.180, судом встановлено, що позивачка прописала відповідачку в спірну квартиру 04.04.08р. у зв'язку з переходом для навчання в Новофедорівську школу-ліцей, яку та і закінчила.

В акті від 02.02.12р. житлова комісія зазначила, що ОСОБА_5 не проживає в спірній квартирі з 2006р., а.с.67.

Зазначені обставини підтвердили в судових засіданнях 19.09.12р. і 10.10.12р. свідки: ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20

Також свідки ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_19 підтвердили доводи позиваки про відсутність в спірній квартирі речей відповідачів.

Відповідачка не бронювала за собою зазначену житлову площу на період відсутності, а її особистих речей в спірній квартирі не має.

*

На підтвердження своїх заперечень відповідачка ОСОБА_5 надала суду певні докази, які були предметом дослідження в судових засіданнях 01 і 10.10.12р.

Але суд ставиться до цих доказів критично і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Так на фотографіях, а.с.109,110-112, що не мають дати виготовлення та фіксації кадрів, зафіксовані холодильник і телевізор марки «LG», які знаходяться в спірній квартирі.

З пояснень сторін в судовому засіданні 01.10.12р. і товарного чека, а.с.161, судом встановлено, що ці холодильник і телевізор були куплені відповідачкою в 2008р.

В свою чергу позивачка уточнила, що ці холодильник і телевізор відповідачка привезла в спірну квартиру літом 2012р., то б то після отримання заочного рішення суду від 16.04.12р. про визнання такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Відповідачка не довела належних і допустимих доказів у спростування зазначених пояснень позивачки, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

В свою чергу в судовому засіданні 10.10.12р. свідок ОСОБА_19 підтвердив пояснення позивачки про те, що в квітні 2012р. він був в спірній квартирі, де на прохання позивачки ремонтував розетку, і не бачив там телевізор марки «LG», який зафіксовано на фотографіях, а.с.110,112.

Крім того, до речей, які б могли свідчити про постійне проживання фізичної особи в житловому приміщенні, на думку суду, відносяться: особистий одяг, взуття, предмети гігієни, предмети індивідуального використання тощо.

Але в акті від 02.02.12р. житлова комісія не зазначила, що в спірній квартирі знаходяться особисті речі ОСОБА_5, а.с.67.

Також факт відсутності в спірній квартирі речей відповідачки ОСОБА_5 підтвердили в судових засіданнях 19.09.12р. і 10.10.12р. свідки: ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_19

У зв'язку з цим суд визнає, що наявність в житловому приміщенні телевізора і холодильника не є доказом постійного проживання фізичної особи в цьому житловому приміщенні.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначені фотографії не є належними і допустимими доказами того, що до подачі позивачкою позову до суду в спірній квартирі знаходилися особисті речі відповідачки.

*

Так на фотографіях, а.с.102-107, які не мають дати виготовлення, зафіксований факт перебування малолітнього ОСОБА_9 в спірній квартирі.

Але вік цієї дитини, за зовнішнім виглядом, на думку суду, відповідає саме 9 рокам тому, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_5, а.с.35.

Також на фотографії, а.с.99, зафіксовано, як відповідачка ОСОБА_5 читає в спірній квартирі газету від 30.08.12р. №16.

Але сама відповідачка підтвердила пояснення позивачки про своє вселення в спірну квартиру саме в липні 2012р.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначені фотографії підтверджують факт перебування малолітнього ОСОБА_9 в спірній квартирі в серпні 2012р., тобто після подачі позову до суду.

*

На фотографіях, а.с.105-107, які не мають дати виготовлення, зафіксований факт святкування Нового року в спірній квартирі відповідачкою ОСОБА_5 і її малолітнім сином ОСОБА_9.

Але ці фотографії на мають жодних ознак того, що ці кадри були зафіксовані фотоапаратом саме в Новорічну ніч з 2011р. на 2012р.

Крім того, відповідачка не надала суду жодних доказів причин відсутності на цих фотографіях позивачки ОСОБА_4, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

В свою чергу позивачка стверджувала, що вся ця фото сесія є фіктивною тому, що була зроблена відповідачкою для суду вже після подачі нею позову.

*

На підтвердження своїх заперечень відповідачка надала в судовому засіданні 10.10.12р. квитанції про покупку в 2007р. будівельних матеріалів, які були використані для ремонту спірної кварти, а.с.190-196.

Але суд ставиться до цих доказів критично і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

З пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.178,179,180, судом встановлено, що позивачка, яка є матір'ю відповідачки ОСОБА_5, продала свою нерухомість і переїхала для постійного проживання в спірну квартиру, де була зареєстрована 08.09.06р., а 21.09.06р. на ім'я позивачки було переписано особовий рахунок спірної квартири.

Ці обставини мали місце з відома відповідачки ОСОБА_5, яка на той час постійно проживала зі своїм цивільним чоловіком і з дитиною в іншому населеному пункті.

В свою чергу позивачка стверджувала, що зазначені будівельні матеріали для ремонту спірної квартири ОСОБА_5 купляла за її гроші, яка одночасно в той період робила ремонт і в своєму жилому будинку АДРЕСА_2.

Відповідачка не надала суду жодних доказів у спростування зазначених обставин, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд визнає, що придбання будівельних матеріалів в 2007р. для ремонту спірної квартири, яка належить матері відповідачки, не спростовує встановленого судом факту про те, що відповідачка в 2006р. виїхала зі спірної квартири постійне проживання до іншого населеного пункту.

*

На підтвердження свої заперечень відповідачка посилалася на показання свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_22 в судовому засіданні 19.09.12р.

Але суд ставиться до цих доказів критично і не приймає їх до уваги з наступних підстав:

-ці свідчення є суперечливими між собою і з поясненнями самої відповідачки ОСОБА_5 стосовно її проживання в спірній квартирі після народження нею ІНФОРМАЦІЯ_5 сина ОСОБА_9;

-ці свідчення спростовуються вищезазначеними доказами стосовно виїзду відповідачки ОСОБА_5 зі спірної квартири на постійне проживання до іншого населеного пункту.

*

Проаналізував зазначені вище докази, суд дійшов висновку, що з 2006р. по липень 2012р. відповідачка ОСОБА_5 постійно проживала у належному їй жилому будинку АДРЕСА_2., у зв'язку з чим не проживала в спірній квартирі без поважних причин.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати відповідачку такою, що втратила право користування АДРЕСА_1. з 2006р. тому, що:

-відповідно до вимог ч.2 ст.107 ЖК України - у разі вибуття членів сім'ї наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття;

-як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в ч.1 п.11 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.85р. №2 - відповідно до ст.107 ЖК України член сім'ї наймача, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.

2. Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання такою, що втратила

право користування спірною квартирою на підставі ст.107 ЖК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка є наймачем АДРЕСА_1., а.с.4,22,23, в якій постійно зареєстрована відповідачка ОСОБА_6, яка є її онучкою і дочкою відповідачки ОСОБА_5, а.с.4,21.

В період з 01.09.04р. по 22.09.06р. ОСОБА_6 постійно навчалася в Іванівській освітній школі, а.с.66, в цей період вона не була прописаною і в спірній квартирі, а.с.180.

Судом встановлено, що в період з 2006р. ОСОБА_5 постійно проживала зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_8 і малолітнім сином ОСОБА_9 в належному їм двоповерховому жилому будинку АДРЕСА_2.

У судовому засіданні 10.10.12р. відповідачка ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_8 був для неї вітчимом.

З пояснень сторін в судовому засіданні 10.10.12р. та особового рахунку, а.с.180, судом встановлено, що позивачка прописала відповідачку ОСОБА_6 в спірну квартиру 04.04.08р. у зв'язку з переходом для навчання в Новофедорівську школу-ліцей, яку та і закінчила.

У судових засіданнях 01 і 31.10.12р. сторони пояснили, що 20.11.09р. відповідачка була виписана зі спірної квартири і зареєстрована у гуртожитку навчального закладу м. Сімферополя АРК., в якому вона навчалася.

02.08.11р. позивачка знову прописала відповідачку ОСОБА_6 в спірну квартиру тому, що це було потрібно відповідачці для реєстрації шлюбу на території Сакського р-ну АРК.

12.08.11р. відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_10, який було зареєстровано в виконкомі Фрунзенської сільради Сакського р-ну АРК., а.с. 96, яка обслуговує територію і с. Іванівка Сакського р-ну АРК.

Зазначені обставини щодо перереєстрації відповідачки відображені і в особовому рахунку спірної квартири, а.с.180.

У судовому засіданні 19.09.12р. свідки ОСОБА_1 і ОСОБА_17, та в судовому засіданні 10.10.12р. свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_18 підтвердили, що відповідача ОСОБА_6 проживала в спірній квартирі разом з позивачкою лише в період свого навчання в Новофедорівській школі, а після того проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_5 в с. Іванівка Сакського р-ну АРК.

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідачка ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_23, а.с.34, що свідчить про те, що на період укладення шлюбу відповідачка була вагітною.

Так з пояснень сторін в судовому засіданні 01.10.12р. і довідки лікаря, а.с.68, судом встановлено, що ОСОБА_6 перебувала на обліку у лікаря-гінеколога в КППЗ «Іванівська амбулаторія загальної практико-сімейної медицини» в період з 08.06.11р., а після народження ІНФОРМАЦІЯ_6 сина ОСОБА_23 вона була виписана за адресою: АДРЕСА_2, де і оглядалася протягом місяця лікуючим лікарем.

В акті від 02.02.12р. житлова комісія зазначила, що ОСОБА_6 не проживає в спірній квартирі з липня 2011р., а.с.67.

Відповідачка не бронювала за собою зазначену житлову площу на період відсутності, а її особистих речей в спірній квартирі не має.

*

На підтвердження своїх заперечень відповідачка ОСОБА_6 надала суду певні докази, які були предметом дослідження в судових засіданнях 01 і 10.10.12р.

Але суд ставиться до цих доказів критично і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Так на фотографіях, а.с.100-104, які не мають дати виготовлення, зафіксований факт перебування в спірній квартирі малолітнього ОСОБА_23.

Але вік цієї дитини, за зовнішнім виглядом, на думку суду, відповідає саме 8-9 місяцям тому, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_6, а.с.34.

Також на фотографії, а.с.99, зафіксовано, як відповідачка ОСОБА_6 читає в спірній квартирі газету від 14.09.12р. №167.

Але судом встановлено, що відповідачі вселилися в спірну квартиру в липні 2012р.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначені фотографії підтверджують факт перебування малолітнього ОСОБА_23 в спірній квартирі в вересні 2012р., тобто після подачі позову до суду.

*

На фотографіях, а.с.108-112, які не мають дати виготовлення, зафіксований факт перебування відповідачки в спірній квартирі.

У судовому засіданні 01.10.12р. відповідачка стверджувала, що на цих фотографіях вона зафіксована в період вагітності, то б то до дня народження дитини, яку вона народила ІНФОРМАЦІЯ_6

Так, враховуючи зачіску відповідачки, колір помади на її губах, макіяж та одяг, суд визнає, що всі ці фотографії зроблені в один і той ж час.

Але форма живота відповідачки на цих фотографіях має різний вигляд та розмір і, на думку суду, має неприродний вигляд.

Крім того, відповідачка не надала суду жодних доказів причин відсутності на цих фотографіях позивачки ОСОБА_4, чим не виконала вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

В свою чергу позивачка стверджувала, що зазначену фіктивну фото сесії відповідачка зробила для суду літом 2012р., то б то після того, як отримала заочне рішення суду від 16.04.12р. про визнання її такою, що втратила право користування спірною квартирою.

На підставі зазначеного вище суд визнає сфальсифікованими ті обставини, що зображені на даних фотографіях.

*

На фотографіях, а.с.113, зафіксовано, як відповідачка та її чоловік тримають свого малолітнього сина.

Але на цих фотографіях немає дати їх виготовлення та фіксації цих кадрів.

Також в судовому засіданні 19.09.12р. відповідачка пояснила, що через сварки з позивачкою її чоловік в грудні 2011р. пішов зі спірної квартири жити до її матері ОСОБА_5 в с. Іванівку Сакського р-ну АРК.

*

На підтвердження своїх доводів щодо постійного проживання в спірній квартирі відповідачка ОСОБА_6 надала суду фотографії, а.с.109,110-112, на яких вона зображена біля холодильника і телевізора марки «LG», які знаходяться в спірній квартирі.

Але суд ставиться критично до цих фотографій і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

З пояснень сторін в судовому засіданні 01.10.12р. і товарного чека, а.с.161, судом встановлено, що ці холодильник і телевізор були куплені відповідачкою ОСОБА_5 в 2008р., яка, на той час, постійно проживала зі своєю сім'єю в с. Іванівка Сакського р-ну АРК.

В свою чергу позивачка уточнила, що ці холодильник і телевізор відповідачка привезла в спірну квартиру літом 2012р., тобто після отримання заочного рішення суду від 16.04.12р. про визнання такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Відповідачка не довела належних і допустимих доказів у спростування зазначених пояснень позивачки, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

В свою чергу в судовому засіданні 10.10.12р. свідок ОСОБА_19 підтвердив пояснення позивачки про те, що в квітні 2012р. він був в спірній квартирі, де на прохання позивачки ремонтував розетку, і не бачив там телевізор марки «LG», який зафіксовано на фотографіях, а.с.110,112.

Також на цих фотографіях немає дати їх виготовлення та фіксації кадрів.

Крім того, в акті від 02.02.12р. житлова комісія не зазначила, що в спірній квартирі знаходяться особисті речі ОСОБА_6., а.с.67.

Також факт відсутності в спірній квартирі речей відповідачки ОСОБА_6 підтвердили в судових засіданнях 19.09.12р. та 10.10.12р. і свідки: ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_19

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначені фотографії не є належними і допустимими доказами того, що до подачі позивачкою позову до суду в спірній квартирі знаходилися особисті речі відповідачки.

*

На підтвердження своїх доводі щодо постійного проживання в спірній квартирі на період лютого 2012р. відповідачка надала суду постанову від 14.02.12р. про притягнення її до відповідальності за ст.212-1 КпАП України, в якій зазначено адреса її проживання: АДРЕСА_1, а.с.57.

Але в протоколі про дане адміністративне правопорушення від 09.02.12р. зазначено, що відповідачка лише зареєстрована за даною адресою, а.с.56.

Також на запит суду секретар Новофедорівської селищ ради Сакського р-ну АРК. дала довідку, в якій зазначила, що ОСОБА_6 сама з'явилася в Новофедорівську селищ раду АРК. для реєстрації факту народження її малолітнього сина ОСОБА_23, у зв'язку з чим, відносно неї і було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено і постанову про притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за ч.2 ст.212-1 КУАП, а.с.181.

З зазначеного виходить, що відповідачці не направлявся по пошті виклик до селищ ради, куди вона з'явилася самостійно.

У зв'язку з цим суд визнає, що зазначені обставини не свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_6 фактично проживала в спірній квартирі на період лютого 2012р.

Крім того, відповідачка не надала суду жодних доказів для роз'яснення того спірного питання, чому вона, будучі постійно проживаючою в спірній квартирі, з'явилася до Новофедорівської селищ ради АРК. для реєстрації факту народження свого малолітнього сина тільки через два місяці від часу його народження.

*

На підтвердження свої заперечень відповідачка посилалася на показання свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні 19.09.12р.

Але суд ставиться до цих доказів критично і не приймає їх до уваги з наступних підстав:

-ці свідчення спростовуються вищезазначеними доказами стосовно виїзду відповідачки ОСОБА_5 зі спірної квартири на постійне проживання до іншого населеного пункту.

*

Проаналізував зазначені вище докази, суд дійшов висновку, що з липня 2011р. по липень 2012р. відповідачка ОСОБА_6 постійно проживала в жилому будинку АДРЕСА_2., у зв'язку з чим не проживала в спірній квартирі без поважних причин.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати відповідачку такою, що втратила право користування АДРЕСА_1. з липня 2011р.

*

Судом встановлено, що заочним рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 16.04.12р. був задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування АДРЕСА_1., а.с.26.

Ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 31.08.12р. було задоволено заяву ОСОБА_5 і ОСОБА_6, поданої до суду 08.08.12р., а.с.33, про скасування цього заочного рішення суду, а.с.73.

У судовому засіданні 10.10.12р. позивачка пояснила, що в липні 2012р. відповідачі самовільно вселилися в спірну квартиру, через що між ними постійно відбуваються сварки і скандали.

Зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні 10.10.12р. і свідок ОСОБА_20

В свою чергу в цьому ж судовому засіданні відповідачі уточнили, що літом 2012р. вони здавали спірну квартиру в найм відпочиваючим, у зв'язку з чим, проживали в той період в жилому будинку АДРЕСА_2., а в спірну квартиру вони вселилися в липні 2012р.

Але як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в ч.2 п.10 постанови від 12.04.85р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» - коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу.

Також судом встановлено, що в липні 2012р. відповідачі вселилися в спірну квартиру разом зі своїми малолітніми дітьми, а саме з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, і з ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_6

Але з пояснень сторін і з особових рахунків, а.с.178,179, судом встановлено, що на дату подачі позову до суду, ці малолітні діти не були зареєстровані в спірній квартирі і в ній не проживали.

На підставі зазначеного вище суд визнає, що факт повернення відповідачів зі своїми малолітніми дітьми на спірну жилу площу після подачі позову до суду не має правового значення для вирішення спору в теперішній справі.

*

Враховуючи зазначене та відповідно до вимог ст.138 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути до Сакського МВ при ГУ МВС України в АРК. відказний матеріал №3913/2012р. після набрання законної сили судовим рішенням у теперішній справі.

*

На підставі ст. 107 ЖК України і керуючись ст.ст. 10,11,60,138,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку міста Севастополя, - визнати такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 з 2006 року.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку села Маряновка Красногвардійського району АР Крим, - визнати такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 з липня 2011 року.

*

Відказний матеріал №3913/2012р. - повернути до Сакського МВ при ГУ МВС України в АРК. після набрання законної сили судовим рішенням у теперішній справі.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.