Ухвала суду № 27261430, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К-18682/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009

у справі № А23/330

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІПАКТИВ"

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗІПАКТИВ»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.04.2007 №0001062301/0/8727.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, складено акт №47/23-108/31523074 від 26.03.2007, в якому зафіксовано порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді неправомірного включення позивачем до амортизаційних відрахувань майна балансовою вартістю на початок перевіряємого періоду 393 238,00 грн., яке було передано йому як частка внеску в статутний фонд ТОВ "ПРОМЗІПАКТИВ", а оскільки підприємство витрат на його придбання не понесло, то позивачем невірно визначено суму амортизаційних відрахувань, що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2005 р. у розмірі 5 140,00 грн. і за 2006 р. - у розмірі 1 919,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001062301/0/8727 від 04.04.2007, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9 821,00 грн., у тому числі: основний платіж - 7 059,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 762,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасниками ТОВ "ПРОМЗІПАКТИВ" є громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якими в якості внесків до статутного фонду внесені майно та грошові кошти.

Згідно зі Статутом підприємства, затвердженим зборами учасників товариства, протокол №2 від 28.09.2006, для забезпечення діяльності ТОВ "ПРОМЗІПАКТИВ" створено статутний фонд за рахунок внесків учасників у загальному розмірі 9 200 000,00 грн., а саме:

- частка ОСОБА_2 - 6900000,00 грн., у тому числі майно на загальну суму 6841600,00 грн. та грошові кошти в розмірі 58400,00 грн.;

- частка ОСОБА_3 - 2300000,00 грн., у тому числі майно на загальну суму 1761270,00 грн. та грошові кошти в розмірі 538730,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 зазначеної статті, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

За наведених обставин, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач, як отримувач основних фондів, мав право на амортизацію отриманих основних фондів за вартістю, по якій їх було внесено до статутного фонду товариства. При цьому, позивачем, у відповідності до п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було збільшено балансову вартість відповідної групи основних фондів товариства на суму вартості їх придбання, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій щодо неправомірності висновку податкової інспекції про те, що підприємство невірно визначило суму амортизаційних відрахувань та занизило податок на прибуток, а тому, є безпідставним донарахування відповідачем податку на прибуток і застосування штрафних санкцій.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області - відхилити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль