Постанова № 27260790, 01.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11:15год. 01 листопада 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2654/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Василик Г.В.

за участю:

представника позивача - РойкуА.В.

представника відповідача - Скрипчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним поданням Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області до комунального підприємства «Сокиряни-Благоустрій» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області (заявник) звернулась з поданням до комунального підприємства "Сокиряни-Благоустрій" (відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом по сплаті податку на додану вартість в сумі 13612,00 грн. з банківських рахунків платника податків.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в поданні, заявник посилається на те, що станом на 31 жовтня 2012 року у відповідача існує заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 13612,00 грн.

Заборгованість утворилася по податку на додану вартість в результаті несвоєчасної сплати основного платежу по декларації від 19.10.12р. №9064443558.

Загальний податковий борг відповідача виник ще 31.12.09р., про що було повідомлено платника першою податковою вимогою (№1/6 від 12.01.12р.) на суму 17611,74 грн. та другою податковою вимогою (№2/31 від 12.02.10р.) на суму боргу 33241,46 грн. відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181). Зазначені податкові вимоги є дійсними на день звернення до суду, оскільки борг накопичувався з моменту його виникнення і на даний час.

Виходячи з наведеного заявник вважає, що у нього є підстави для звернення до суду з поданням на підставі ст.183-3 КАС України, а тому просить задовольнити подання та стягнути кошти за податковим боргом в розмірі 13612,00 грн. з банківських рахунків платника податків:

Відповідач проти подання заперечував та надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив підстави з яких не погоджується із позовом.

В строк до 30 жовтня 2012 року відповідач повинен був сплатити 13612, 00 грн. податку на додану вартість за вересень 2012 року. Платіжними дорученнями від 19.10, 22.10 та 29.10 відповідач сплатив суму податку в повному обсязі, а тому вважає, що вимоги є безпідставними, оскільки в платіжних дорученнях чітко зазначені суми та призначення платежів. Виходячи з наведеного, відповідач наполягає на відмові у задоволенні подання в повному обсязі.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення подання заперечував та наполягав на відмові у задоволенні подання.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як суб'єкт підприємництва з 02.08.05 року (а.с.7-12).

12 січня 2010 року на ім'я відповідача винесено першу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 17611,74 грн., 12 лютого 2012 року другу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 33241,46 грн. (а.с.18).

Відповідно до довідки заявника про стан розрахунків з бюджетом КП "Сокиряни- Благоустрій" станом на 31.10.2012р. загальна заборгованість відповідача становить 211293,39грн. (а.с.19).

19 жовтня 2012 року відповідачем подано до органів ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість на суму податку 13612,00 грн. (а.с.13-14).

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість в сумі 14305,00 грн. також підтверджується:

- розрахунком податкового боргу по КП "Сокиряни - Благоустрій" від 31.10.12р. (а.с.15);

- зворотнім боком облікової картки платника станом на 30.10.12р. (а.с.16).

В судовому засіданні представник відповідача надав платіжні доручення №:

- 408 від 19.10.12р. призначення платежу податок на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 2000,00 грн.;

- 410 від 22.10.12р. призначення платежу податок на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 5000,00 грн.;

- 409 від 29.10.12р. призначення платежу податок на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 6650,00 грн. (долучені в судовому засіданні).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду від 12.04.2012 р. № 1044/11/13-12 (далі - Інформаційний лист) моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Також, в Інформаційному листі роз'яснюється, що передбачений частиною другою статті 183-3 КАС України строк у двадцять чотири години, протягом яких податковий орган у разі збільшення податкового боргу після надсилання податкової вимоги має право звернутися з відповідним поданням, слід обчислювати з нуля годин дня, що настає за останнім днем сплати суми податкового зобов'язання, визначеного за правилами статті 57 Кодексу.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо сплати ним податкового зобов"язання по податку на додану вартість за вересень 2012року (відповідно до наданих в судовому засіданні платіжних доручень, оскільки дійсно відповідачем була сплачена сума 13612,00 грн., однак відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, зазначені платежі були зараховані в рахунок погашення боргу, який у відповідача на день розгляду справи становив 211293, 39грн.

За таких обставин, заслухавши представників позивача та відповідача, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх та оскільки відповідачем не сплачено податок на додану вартість, визначеним ним самостійно у податковій декларації за вересень 2012 року, у строки передбачені п.57.1 ст.57 ПК України, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти за податковим боргом в сумі 13612 (тринадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 00 коп. з банківських рахунків комунального підприємства "Сокиряни-Благоустрій" (60200, вул.Центральна, 44, м. Сокиряни, Чернівецька обл., інд.код.33094368) на користь Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції в Чернівецькій області.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 06 листопада 2012 р.

Суддя В.О. Ковтюк