Постанова № 27260105, 30.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р. № 2а-7287/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Луцик Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення,

в с т а н о в и в :

15 серпня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення № 0000771702 від 24.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно завищення податкового кредиту по господарських операціях та їх нікчемності із контрагентом ПП "Неомаркет" є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач подав заперечення на позов де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена підставність включення до складу податкового кредиту сум коштів по господарських операціях із контрагентом ПП "Неомаркет". Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, так як до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року включено 35975,36 грн- суму пдв по взаєморозрахунках з ПП "Неомаркет". згідно податкових накладних виписаних у листопаді 2010 року, позивач перерахувала кошти за всі операції 15 грудня 2010 року, позивачем не надано документів, які підтверджують факт транспортування, прийом-передачу матеріальних цінностей, документів, які підтверджують факт використання і підприємницькій діяльності товаро-матеріальних цінностей.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області 27.06.2000 року, на податковому обліку перебуває з 27.06.2000 року.

З 19.04.20121 року протягом 10 робочих днів Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, про що складено Акт № 133/1702/НОМЕР_2 від 11.05.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10 в частині включення до податкового кредиту Декларації з ПДВ за грудень 2010 року податкових накладних ПП"Неомаркет" виписаних у листопаді 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 3, п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стало причиною завищення податкового кредиту за період з 01.12 по 31.12.10 на загальну суму 35975,36 грн.

24.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000771702, яким за порушення ст. 3, п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 44969,20 грн., у тому числі основний платіж 35975,36 грн., штрафні (фінансові) санкції 8993,84 грн.

Позивач із вказаним податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем надано копію договору № 01/11-03 від 01.11.2010 року, укладеного фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (покупець), угоду про внесення змін та доповнень до договору, та ПП"Неомаркет"(продавець), копії податкових накладних, копії видаткових накладних, договори постачання №22,21, 20, 19, 18, 17, 24,16,15,23, 12,13,14, укладені між відділом освіти Жовківської райдержадміністрації та позивачем, копії платіжних доручень від 15.12.2010 року, реєстр видаткових накладних.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період що перевірявся, були надані податкові накладні, які не мали недоліків та прядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Відтак, дані обставини спростовують заперечення органу державної податкової служби, оскільки норми законодавства не містять жодної вимоги щодо включення або не включення податкових накладних до складу податкового кредиту того чи іншого звітного періоду покупцем.

Системний аналіз вищезазначених норм та документів, наявних в матеріалах справи (накладних, податкових накладних, видаткових накладних) дає підстави зробити висновок, що документи, відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази, подані позивачем переконують у підставності позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) покликається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

Орган державної податкової служби в акті перевірки посилається на висновки, які викладені акті №1804/231/37156794 від 11.11.11р. Алчевської об»єднаної ДПІ щодо проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.10 по 30.09.11 ПП "Неомаркет", про визнання нікчемними всіх укладених правочинів.

На спростування даних висновків позивачем надано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року у справі №2а-11079/11/1370, якою визнано протиправними дії Алчевської об»єднаної ДПІ щодо проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.10 по 30.09.11 ПП "Неомаркет" та викладення в акті №1804/231/37156794 від 11.11.11р. висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 року дана постанова залишена без змін.

Позивачем надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій (видаткові та податкові накладні, договори, виписки з банківського рахунку ).

Щодо тверджень податкового органу про відсутність товаро-транспортних накладних, то суд звертає увагу на те, що доставка товару здійснювалась продавцем, а тому позивач не може нести відповідальності за виписку ТТН.

А відтак, представлені позивачем докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій, оскільки є прямими, а не опосередкованими.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з вищенаведеними контрагентами, на що зроблено витяги з Єдиного державного реєстру згідно з яких контрагент позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Отже, на час укладення правочину позивач мав офіційно оприлюднену інформацію щодо свого контрагента з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

За таких обставин, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

А відтак, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується поставка позивачеві товару, який був використаний останнім у своїй господа Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в запереченні покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податкового кредиту за результатами господарських операцій є безпідставними та необгрунтованими.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає, що слід прийняти постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.05.2012 року.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС № НОМЕР_1 від 24.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 449,50 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 01.11.2012 р.

Суддя Кухар Н.А.