Постанова № 27260100, 23.08.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2744/12

"23" серпня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Субтельній Л.О.

за участю:

представника позивача - Колодія С.Б.;

представника відповідача - Задорожного І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року №0000461602, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»(далі по тексту -ТзОВ «Нафтабудсервіс» або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі по тексту -Тернопільська ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року №0000461602, скасування рішень Державної податкової служби в Тернопільській області від 23 березня 2012 року та рішення Державної податкової служби України від 7 червня 2012 року про результати розгляду скарг платника податків та зобов'язання Тернопільської ОДПІ провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Нафтабудсервіс»по відносинам із приватним підприємством «Гефест Профіль».

До початку судового розгляду справи було зменшено позовні вимоги і позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 20 січня 2012 року №0000461602.

Зменшені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним у зв'язку з відсутністю з боку позивача порушень вимог п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що зазначені податкові накладні виписані одним із постачальників ТзОВ «Нафтабудсервіс»- приватним підприємством «Гефест Профіль»загальною сумою поставки 2500,00 тис. грн., в тому числі ПДВ. Зазначив, що податкові накладні № 169 від 06.10.2011 р. та 173 від 13.10.2011 р. помилково включені до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року, замість № 169 від 06.10.2011 р. на суму 535392,59 грн. (з ПДВ), № 169/1 від 06.10.2011 р. на суму 529151,41 грн. (з ПДВ), № 169/2 від 06.10.2011 р. на суму 435456 грн. (з ПДВ), № 173 від 13.10.2011 р. на суму 421357,70 грн. (з ПДВ), № 173/1 від 13.10.2011 р. на суму 578642,30 грн. (з ПДВ), які задекларовані контрагентом, як податкові зобов'язання. Податкові зобов'язання ПП «Гефест Профіль»з податку на додану вартість за жовтень 2011 року щодо ТзОВ «Нафтабудсервіс»задекларовані на суму 500 тис. грн.

На підставі викладеного, представник позивача вважає зазначене порушення виключно бухгалтерською помилкою.

Представник позивача також пояснив, що Реєстр виданих та отриманих податкових накладних ведеться та подається за формою та в порядку, які затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 року за №1002, який встановлює, що виправлення помилок у Реєстрі здійснюється методом «сторно»передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Наголосив на тому, що Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року разом з додатком № 5 не змінювались і уточнення не подавалось, то відповідно до наказу ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002 уточнюючий розрахунок до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних не подається.

Крім того, представник позивача зазначив, що господарські операції між ТОВ «Нафтабудсервіс»та ПП «Гефест Профіль»носили реальний характер, а податок на додану вартість був сплачений до державного бюджету.

З врахуванням викладеного, представник позивача просив скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 20 січня 2012 року №0000461602.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Свою позицію представник податкового органу обґрунтував тим, що під час проведення перевірки було встановлено, що ТзОВ «Нафтабудсервіс»віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року податкові накладні ПП «Гефест Профіль»від 06.10.2011 р. №169 на суму 1500000 грн., у т.ч. ПДВ 250000 грн. та від 13.10.2011 р. №173 на суму 1000000 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн. Зазначені податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. До податкового органу платником не подано заяви із скаргою на постачальників, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

За результатами перевірки Тернопільської ОДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 р. №0000461602 на 416667 грн. ПДВ і 104166,75 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача також зазначив, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Також представники відповідача звернули увагу суду на те, що пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбання товарів / послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, представник Тернопільської ОДПІ, вважає висновки викладені в акті перевірки правомірними, а податкове повідомлення-рішення винесене за результатами перевірки законним і обґрунтованим, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, результати якої оформлено актом від 12 грудня 2011 року №10283/16-01/34419540.

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року податкові накладні ПП «Гефест Профіль»від 6 жовтня 2011 року №169 на загальну суму 1500000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 250000,0 грн. та від 13 жовтня 2011 року №173 на загальну суму 1000000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 166666,67 грн. Зазначені податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. До податкового органу платником не подано заяви із скаргою на постачальників, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Перевіркою зроблено висновок, що на порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»завищено на 416667,0 грн. податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на підставі віднесення до його складу суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За розглядом акта перевірки від 12 грудня 2011 року №10283/16-01/34419540 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 січня 2012 року №0000461602, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 520833,75 грн., в тому числі 416667,0 грн. основного платежу та 104166,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на пункт 123.1. статті 123 ПК України.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач, оскаржив його в адміністративному порядку, а саме, звернувся зі скаргою до ДПС у Тернопільській області, яка за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 23.03.2012 р. №2690/10/10-207/57, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2012 року №0000461602, а скаргу ТзОВ «Нафтабудсервіс»- без задоволення.

07.06.2012 року № 9568/6/10-2115 рішенням ДПС України про результати розгляду скарги, скарга ТзОВ «Нафтабудсервіс»залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ПК України. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього ПК України.

В пункті 201.4 статті 201 цього ПК України зазначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Суд не погоджується із висновком зазначеним в акті перевірки, що податкові накладні №169 від 06.10.2011 р. та 173 від 13.10.2011 р. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. в сумі 416666,67 грн., виходячи з наступного.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищенаведені податкові накладні виписані одним із постачальників ТзОВ «Нафтабудсервіс»- приватним підприємством «Гефест Профіль» загальною сумою поставки 2500 тис. грн., в тому числі ПДВ.

Судом встановлено, що податкові накладні № 169 від 06.10.2011 р. та 173 від 13.10.2011 р. помилково включені до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року, замість № 169 від 06.10.2011 р. на суму 535392,59 грн. (в тому числі ПДВ -89 232,10 грн. ), № 169/1 від 06.10.2011 р. на суму 529151,41 грн. (в т.ч. ПДВ -88 191, 90 грн.), № 169/2 від 06.10.2011 р. на суму 435 456 грн. (в т.ч ПДВ -72 576 грн.), № 173 від 13.10.2011 р. на суму 421357,70 грн. ( в т.ч. ПДВ -70 226, 28 грн.), № 173/1 від 13.10.2011 р. на суму 578 642,30 грн. ( в т.ч. ПДВ -96 440, 38 грн.), які задекларовані контрагентом, як податкові зобов'язання. Податкові зобов'язання ПП «Гефест Профіль»з податку на додану вартість за жовтень 2011 року щодо ТзОВ «Нафтабудсервіс»задекларовані на суму 500 тис. грн.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень -з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень -з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

З вищенаведеного вбачається, що податкові накладні №169, №169/1, №169/2, №173 та №173/1 не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки вказано, що відповідно до реєстру отриманих і виданих податкових накладних від 21 листопада 2011 року №9011792103 поданого до Тернопільської ОДПІ під рядком 20 включено податкову накладну, виписану ПП. «Гефест Профіль»за №169 від 6 жовтня 2011 року на загальну суму 1 500 000 грн. в т.ч. ПДВ -250000 грн. та під рядком 55 включено податкову накладну за №173 від 13 жовтня 2011 року на загальну суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ -166 666, 67 грн.

Проте податковим органом не враховано, що включення таких податкових накладних до реєстру отриманих і виданих податкових накладних ТОВ «Нафтабудсервіс»було бухгалтерською помилкою, оскільки:

- при поданні заперечень на акт перевірки позивач про це зазначив;

- як вбачається з реєстру отриманих і виданих податкових накладних ПП «Гефест Профіль» ним як продавцем у жовтні 2011 року виписувались для ТОВ «Нафтабудсервіс»наступні податкові накладні: № 169 від 06.10.2011 р. на суму 535392,59 грн. (в тому числі ПДВ -89 232,10 грн. ), № 169/1 від 06.10.2011 р. на суму 529151,41 грн. (в т.ч. ПДВ -88 191, 90 грн.), № 169/2 від 06.10.2011 р. на суму 435 456 грн. (в т.ч ПДВ -72 576 грн.), № 173 від 13.10.2011 р. на суму 421357,70 грн. ( в т.ч. ПДВ -70 226, 28 грн.), № 173/1 від 13.10.2011 р. на суму 578 642,30 грн. ( в т.ч. ПДВ -96 440, 38 грн.);

- Суми податку на додану вартість зазначені у вищенаведених податкових накладних також знаходять своє відображення у видаткових накладних виданих ПП. «Гефест Профіль»(а.с. 14, 17, 20).

Крім того, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних ведеться та подається за формою та в порядку, які затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 року за №1002, який встановлює, що виправлення помилок у Реєстрі здійснюється методом «сторно»передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року разом з додатком № 5 не змінювались і уточнення не подавалось, то відповідно до наказу ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002 уточнюючий розрахунок до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних не подається.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

А відтак окремі недоліки у юридичному оформленні, а саме бухгалтерської помилки, за умови впливу таких недоліків на порядок розрахунків позивача з бюджетом, не можуть бути підставою для нарахування товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Разом з тим, право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами операції між ТОВ «Нафтабудсервіс»та ПП. «Гефест Профіль»носили реальний характер. Всі суми ПДВ були сплачені вчасно до державного бюджету.

Пункт 3.1 ст. З ПК України передбачає, що податкове законодавство України складається з Конституції України.

Стаття 19 Конституції закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Наведені вище доводи свідчать, що незважаючи на повне дослідження посадовими та службовими особами Тернопільської ОДПІ при проведенні перевірки первинних документів та доказів, Тернопільська ОДПІ надала їм неправильну оцінку та невірно застосувало норми податкового законодавства, внаслідок чого в акті зроблені помилкові висновки. З урахуванням викладеного, оскільки висновки акта є незаконними та помилковими, Тернопільською ОДПІ було прийнято неправомірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Тернопільською ОДПІ було грубо порушено норми ПК України в частині порядку проведення перевірок. Так, абзацом 2 п.76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним рядком. Натомість, як вбачається з акту камеральної перевірки (а.с. 83-86), проводилась перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року. В даному випадку податковий орган мав право провести документальну невиїзну перевірку у відповідності до ст.ст. 75,78 та 79 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року №0000461602, суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 20 січня 2012 року №0000461602.

3. Повернути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс»2 146,00 гривень сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.