Постанова № 27260013, 12.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6582/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Мінаковій А.С.,

та представників сторін:

від позивача - Барановський Є.Є.,

від відповідача - Назаренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне. ТОВ «НВФ «Іріда» (далі - позивач) у травні 2012 року подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України (далі - відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС) декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року з додатками, в яких було задекларовано дані про певні податкові зобов'язання з ПДВ та задекларовано певний податковий кредит. Задекларовані показники відповідають обсягу фактично здійсненних господарських операцій з постачання та отримання товарів/послуг у квітні 2012 року.

24.07.2012 року позивачем отримано акт перевірки від 20.07.2012 № 329/22-37057419 «про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ «Іріда», код за ЄДРПОУ 37057419, з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав», код за ЄДРПОУ 37972501, за період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

Позивач вважає дії відповідача щодо коригування даних в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що діє на рівні ДПА України» (скорочено АІС «Додаток 5»), незаконними і протиправними з наступних підстав.

У акті перевірки податковий орган зазначає про порушення платником ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - «місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «НВФ «Іріда» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості».

На думку позивача незнаходження директора за юридичною адресою під час перевірки свідчить лише про зайнятість посадової особи підприємства, який жодним чином не скривається та не відмовляється у співробітництві з контролюючими органами.

Також у висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого ТОВ «НВФ «Іріда» у квітні 2012 року нібито завищено податковий кредит на 528 090,00 грн. та податкові зобов'язання на 570 913,00 грн.

Позивач звернувся до податкового органу із запитом №06/071 від 06.08.2012 про надання інформації щодо внесення результатів перевірки до АС «Аудит».

Листом № 16683/22-720 від 10.08.2012 позивач отримав інформацію, що результати перевірки ТОВ «НВФ «Іріда» були внесені до всіх баз даних Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС.

Підставою для таких висновків податкового органу є посилання на відсутність у позивача власних виробничих, складських приміщень, транспорту, трудових ресурсів, сировини, матеріалів для здійснення діяльності тощо, а відтак, нібито господарські операції між ТОВ «НВФ «Іріда» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій.

Разом з тим, договір від 02.04.2012 № 81 між ТОВ «НВФ «Іріда» та ПП «Укртехносплав» про купівлю-продаж ТМЦ за своєю суттю та призначенням є угодою господарською, про придбання незаборонених товарів (автозапчастин, комплектуючих та інше).Про передачу ТМЦ від Продавця Покупцю свідчать видаткові накладні. Відповідно до п. 6.1 Договору № 81 від 02.04.2012 відвантаження товару провадиться за умовами сторін.

Так, між ТОВ «НВФ «Іріда» та ПП «Електрокабельпостач» був укладений Договір № 0204122 від 02.04.2012 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні. Факт транспортування ТМЦ, на виконання розділу 1 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», підтверджено товарно-транспортними накладними.

На підтвердження здійснених господарських операцій між ТОВ «НВФ «Іріда» та ПП «Укртехносплав» останнім було надано позивачеві податкові накладні. За отримані товари ТОВ «НВФ «Іріда» було здійснено розрахунки у вексельній формі, а саме був виписаний простий вексель серії АА 2228986 від 30.04.2011 на суму 420269,33грн., про що свідчить акт прийому-передачі простого векселя від 30.04.2012.

Також слід зазначити, що між ТОВ «НВФ «Іріда» та ТОВ «ВГ «Каман» був укладений Договір оренди об'єкта нерухомості №1 від 01.02.2012 року, відповідно до якого позивач орендує приміщення загальною площею 926,7 кв. м. для розташування складських приміщень.

Усі наведені факти свідчать про те, що між ТОВ «НВФ «Іріда» та ПП «Укртехносплав» відбулися господарські відносини, які мають реальних характер та породжують правові наслідки укладених правочинів.

Як вже зазначалося, Позивач отримав акт перевірки 24.07.2012 року.

Того ж дня на адресу відповідача був направлений лист № 24/07 від 24.07.2012 року із доданими документами по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач звернувся із письмовим запереченням №27/01-1 від 27.07.2012, де просив переглянути висновки акту перевірки з урахуванням первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що були надані листом №24/07 від 24.07.2012, але у відповіді на заперечення №15026/22-720 від 30.07.2012 року, акт перевірки та його висновки було залишено без змін.

Позивач вважає, що при розгляді даного заперечення податковий орган проігнорував усі надані документи та правової оцінки їм не надав.

У акті перевірки відповідач зазначає, що господарські операції між ТОВ «НВФ «Іріда» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна та інше. Позивачу взагалі не зрозуміло якими нормативно-правовими актами передбачена відповідальність за таких обставин, на яких підставах податковий орган робить висновки про порушення платником податків норм податкового законодавства.

Отже, на думку позивача, якщо відповідач і робить висновки про недійсність правочинів ТОВ «НВФ «Іріда» з контрагентом, то коригувати показники у податковій звітності, можливо лише після набрання чинності відповідним рішенням суду. На теперішній час не має жодного рішення суду, яким би було встановлено недійсність або фіктивність правочинів між позивачем та його контрагентами.

При цьому не доведено фальшивості наданих документів, вони чи договори, на підставі яких було складено та виписано відповідні первинні документи, недійсними чи фіктивними не визнавалися та будь-яких інших підстав вважати їх такими, що не надають позивачу право на податковий кредит у квітні 2012 року відповідач не довів.

Посилання відповідача на обставини здійснення своєї господарської діяльності контрагентом позивача ПП «Укртехносплав», а саме відсутність у нього власних транспортних засобів та приміщень та ненадання ним документів до перевірки не є підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Податковий орган роблячи висновки про відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган, через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним.

Позивач вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. На теперішній час будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не існує

Позивач вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо внесення даних про завищення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні 2012 року до АС «Аудит» та зобов'язати його поновити задекларовані позивачем суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2012 року у АС«Аудит».

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, пояснивши, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків. Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Оскарження самого акту або довідки (як і дій по його складанню), який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт (довідка) може бути визнана в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оскаржувались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема податкове повідомлення-рішення. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями інспекції (а.с.133-135).

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачені статтею 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 Порлатковго кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Визначення сум податкових та грошових зобов'язань передбачений статтею ст. 54 Податкового кодексу України.

Віжповідно до п. 54.1 вищевказаної статті крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень контролюючого органу передбачений статтею ст. 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 58.1. ст.. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі -Порядок № 1245). Порядок № 1245 визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.

Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 ПК України.

Так, п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 86.1, 86.3, 86.7, 86.8, 86.9 та 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда", і.к. 37057419, зареєстроване в якості юридичної особи, виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.04.2010, №1 382 102 0000 017207, за адресою: 91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4. Відповідно до свідоцтва №100281769 від 29.04.2010 зареєстроване платником податку на додану вартість 29.04.2012 (а.с.19,20,21).

Згідно запиту відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження від 19.06.2012 №11511/22-720, у зв'язку з отриманням інформації, за наслідками якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «НКФ «Іріда» податкового законодавства та на підставі п.п.20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI від позивача відповідач просить надати протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальне підтвердження з вказаним у запиті переліком документів щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Укртехносплав» (код ЄДРПОУ 37972501) у квітні 2012 року (а.с.136).

24.07.2012 за №24/07 позивачем на запит від 19.06.2012 №11511/22-720, надано пояснення щодо взаємовідносин з ПП «Укртехносплав» (код ЄДРПОУ 37972501) та їх документальне підтвердження на 52 аркушах. Факт отримання документів та відповіді підтверджується печаткою податкового органу з відміткою про дату отримання - 24.07.20012 року (а.с.55).

Так, посадовими особами відповідача на підставі наказу №446 від 11.07.12 було здійснено спробу провести виїзну перевірку позивача, але через відсутність його за місцезнаходженням, було складено акт про неможливість проведення виїзної перевірки та видано наказ на проведення невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт №504/22-706/37057419 від 18.07.12, в якому встановлюється, що позивач відсутній за місцезнаходженням, а отже вручення наказу та направлення на перевірку посадовим особам позивача не стало можливим (а.с.139, 140).

На підставі наказу №489 від 19.07.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 року та повідомлення від 19.07.2012 №156, які направлені на адресу позивача, відповідно до фіскального чеку №2250 19.07.2012 проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укртехностплав», код ЄДРПОУ 37972501 за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 (а.с.142, 143, 144).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.07.2012 №329/22-706/37057419. Згідно із висновками акту перевіркою встановлено відсутність у позивача факту реального здійснення господарської діяльності, у зв'язку з тим, що у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі продажу, зберігання відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг) та наступні порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 570 913,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ; п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом. Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укради 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 528 090 грн. (а.с.41-52).

Зазначений акт перевірки був направлений рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача 20.07.2012, що підтверджується супровідними листом №13309/22-720 від 20.07.2012 та копією конверту, долученими до матеріалів справи (а.с.53,54).

Як встановлено у судовому засіданні, акт перевірки від 20.07.2012 №329/22-706/37057419 отриманий позивачем 24.07.2012.

Не погодившись з висновками вищевказаного акту і даними, зазначеними в акті перевірки, позивач подав на нього заперечення та додаткові документи первинного бухгалтерського обліку, в яких просив переглянути висновки акту з урахуванням первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за квітень 2012 року, що були надані позивачем листом від 24.07.2012 №24/07 (а.с.55, 56).

Заперечення були розглянуті відповідачем, про що позивачу надано відповідь № 15026/22-720 від 30.07.2012, з якої вбачається, що відповідач визнав висновки акту перевірки такими, що відповідають чинному законодавству, а надані додаткові документи первинного бухгалтерського обліку зовсім не були взяті до уваги та їм не надана відповідна оцінка (а.с.57-59).

06.08.2012 позивач звернувся до податкового органу із запитом №06/071 від 06.08.2012 про надання інформації щодо внесення результатів перевірки до АС «Аудит» (а.с.60).

Листом № 16683/22-720 від 10.08.2012 позивач отримав інформацію, що результати перевірки ТОВ «НВФ «Іріда» були внесені до всіх баз даних Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС (а.с.61).

Згідно листа №14/08 від 14.08.2012 за підписом керівника ПФ «Депла» на адресу директора ТОВ «НВФ «Іріда» останнього просять повідомити причини не відображення в податковій звітності за квітень 2012 року результатів по взаємовідносинам з цим підприємством, оскільки до ПФ «Депла» з боку податкових органів виникає питання про заниження цим підприємством податкових зобов'язань за цей період (а.с.127)

Згідно листа №21/08 від 21.08.2012 за підписом керівника ПП «Агроконтракт» на адресу директора ТОВ «НВФ «Іріда» останнього просять повідомити причини не відображення в податковій звітності за квітень 2012 року результатів по взаємовідносинам з цим підприємством, оскільки така ситуація ставить під сумнів подальше співробітництво (а.с.128).

З огляду на те, що підставою для здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки є ненадання платником податків пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як про це зазначено у п.78.1 ст.78 ПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 489 від19.07.2012 прийнято правомірно відповідно до ст.ст.78, 79 ПК України за наявністю законних підстав для проведення такої перевірки, оскільки позивач надав відповідачу пояснення та документальне підтвердження здійснення господарських операцій, лише 24.07.2012, отримавши запит 19.06.2012, тобто з порушенням вказаного строку зазначеного у п.78.1 ст.78 ПК України.

У зв'язку з тим, що статтею 79 Податкового кодексу України обов'язковою умовою проведення документальної невиїзної перевірки передбачено наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, в наказі про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки вказані п.п.78.1.1, п. 78.1 ст. 78 ПК України, в судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем зазначених в наказі норм ПКУ, оскільки позивачу було надано можливість в повному обсязі скористатися своїми правами для надання пояснень та витребуваних документів.

З огляду на те, що в акті про неможливість проведення перевірки №504/22-706/37057419 від 18.07.12, зазначається, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, вказані посилання є незмістовними, оскільки єдиними відомостями про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації є відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно довідки з ЄДРПОУ позивач знаходиться за юридичною адресою (а.с.20).

З огляду на те, що до заперечення на акт позивачем надані додаткові документи первинного бухгалтерського обліку на 52 аркушах, які у відповіді на заперечення № 15026/22-720 від 30.07.2012 відповідачем зовсім не враховані та їм зовсім не надана оцінка, відповідачем порушені приписи абз. 2 п.44.6 ст. 44 та п.п. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України (а.с.55,56,57-59).

Посилання відповідача на те що, акти (довідки) та рішення органу ДПС є такими, що не породжують певних правових наслідків для позивача, є незмістовними з наступних підстав. Дії відповідача щодо складання висновків акта від 20.07.2012 №329/22-706/37057419 суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" за квітень 2012 року містять висновки щодо нереальності господарських операцій, на підставі яких була розповсюджена інформація, що потягло певні наслідки у вигляді сумнівності господарських операцій з боку контрагентів, з якими були господарські правовідносини у квітні 2012 року (лист №14/08 від 14.08.2012 за підписом керівника ПФ «Депла» та лист №21/08 від 21.08.2012 за підписом керівника ПП «Агроконтракт»). Вказані обставини вказують на факт впливу управлінських функцій відповідача на взаємовідносини позивача з іншими суб'єктами господарювання. При цьому позивач виконав передбачені законодавством дії щодо відображення зазначених операцій в податковому обліку, а відповідач в порушення приписів Податкового кодексу України щодо організації та проведення органами державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки, без врахування наданих у встановленому порядку додаткових первинних документів господарської діяльності провів аналіз цієї діяльності та зробив висновки, які використав в подальшому, а саме: вніс до всіх своїх баз даних. Таким чином, зазначені дії відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6, ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, відповідач в порушення п.58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України не прийняв податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, та не надійслав (вручив) його платнику податків.

Як передбачено п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судом встановлено, що податковим органом податкові повідомлення-рішення не приймались та на підставі акту перевірки проведено аналіз господарської діяльності позивача і зроблено висновки, які використані в подальшому, а саме: коригування даних щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2012 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відповідачем порушені вимоги п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України.

Тобто, в даному випадку заявлений спір щодо визнання незаконним зміни даних задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2012 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України повинна бути здійснена на підставі прийнятого повідомлення-рішення, яке набрало законної сили, а не на підставі акту перевірки.

Зазначені обставини, встановлені в ході судового засідання, вказують на обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 12 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України щодо внесення даних про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні 2012 року до АС «Аудит».

Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України поновити задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2012 року у АС«Аудит».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Іріда" судові витрати у розмірі 33,00 грн. (тридцять три гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 17 жовтня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця