Постанова № 27259810, 18.10.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/2287/12

Ряд стат. звіту № 8.2.3

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Мамченко К. О. (довіреність від 06.01.2012 року № 9)

відповідача: Подойма Н.В. (довіреність від 20.03.2012 року № 19/10/10-011), Савицький С.І. (довіреність від 20.03.2012 року № 20/10/10-011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення частково, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 25 жовтня 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" (далі -позивач, ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.4-9) до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі -відповідач, Ужгородська МДПІ), якою просить скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 20 липня 2009 року за № 0002202320/0/9865 (про зменшення ТОВ " Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3525060,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення суперечать вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки Ужгородською МДПІ зменшено бюджетне відшкодування в зв'язку відсутністю сплати ПДВ грошовими коштами згідно податкових векселів, які погашені за рахунок підтвердженого бюджетного відшкодування, однак така позиція податкового органу суперечить законодавству, оскільки норми Закону, що регулюють порядок бюджетного відшкодування, містять вимогу щодо сплати податку у попередніх податкових періодах, однак, не містять вимоги щодо обов'язковості сплати ПДВ грошовими коштами.

В судовому засіданні 02.10.2012 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с.89), якою фактично зменшено позовні вимоги та просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 20 липня 2009 року за № 0002202320/0/9865 в частині суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2910543,00 грн. (тобто, в частині сплати ПДВ згідно податкових векселів).

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені (зменшені) позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 20 липня 2009 року № 0002202320/0/9865 (про зменшення ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3525060,00 грн.) частково -в частині суми 2910543,00 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов (лист Ужгородської МДПІ від 04.09.2012 року за № 2490/10/10-011, а.с.76-81), згідно якого позов не визнав (в частині, що оскаржується після зменшення позовних вимог), посилаючись на те, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки до складу бюджетного відшкодування за березень 2008 року включено суму ПДВ у розмірі 2919542,74 грн., згідно податкових векселів, що погашені за рахунок підтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ за заявою платника (взаємозалік), однак, при цьому, фактичної сплати ПДВ грошовими коштами не відбулось, що суперечить вимогам пп.7.7.1 "а" п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в зв'язку з чим оскарженим рішенням правомірно зменшено бюджетне відшкодування у вказаній сумі та відсутні підстави для його скасування.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили проти позову, просять суд відмовити в його задоволенні з підстав, що наведені у відзиві на позов (крім того, Ужгородською МДПІ надано суду клопотання (лист Ужгородської МДПІ від 03.09.2012 року за № 2475/10, а.с.82-83) про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, в задоволенні такого відмовлено, оскільки встановлений законом строк звернення до суду (1095 днів) позивачем не пропущено).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення уточненого (зменшеного) адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, проведеною Ужгородською МДПІ позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.09.2005 року по 31.03.2008 року (акт Ужгородської МДПІ від 17.07.2009 року за № 94/23-2/32836226, а.с.11-20) встановлено, зокрема, на порушення пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 та 7.7.6 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за даними уточнюючого розрахунку по податковій декларації за березень місяць у сумі 3525060,00 грн.

В частині, яка оскаржується:, перевіркою встановлено, що до складу бюджетного відшкодування за березень 2008 року включено суму ПДВ у розмірі 2910542,74 грн. згідно податкових векселів (1 категорія), які погашені за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ за заявою платника, а отже, фактичної оплати грошовими коштами не відбулось, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ за березень 2008 року на 2910542,74 грн. (абзац другий -третій а.с.18).

На підставі акту від 17.07.2009 року за № 94/23-2/32836226, 20 липня 2009 року Ужгородською МДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002202320/0/9865 (а.с.10) про зменшення ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3525060,00 грн.

Податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 20.07.2009 року № 0002202320/0/9865 в адміністративному порядку не оскаржувалось та оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду частково - в частині суми 2910543,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року за № 168/97 -ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року, чинний та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 168) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп. 7.7.1 та п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 та Додатку з до наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року за №166 (втратив чинність згідно наказу ДПА України від 25.01.2011 року за № 41, діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) -наявними є наступні обов'язкові критерії, яким повинні відповідати суми ПДВ, які підприємство використовує при розрахунку сум бюджетного відшкодування:

- включені до складу податкового кредиту попереднього податкового періоду;

- сплачені постачальникам товарів (робот, послуг) у попередніх податкових періодах.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону 168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації, окрім передбачених вищенаведеним пунктом Закону 168 документів, додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з пп. 5.12 п.5 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового; періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток З до податкової декларації з податку на додану вартість).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" від 01.10.1997 року №1104 (встратила чинність згідно постанови КМ України від 27.12.2010 року за № 1236, чинна та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Постанова 1104) встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання, та особи, що не відповідають вимогам п. 4.1 цієї постанови (є платниками податку відповідно до вимог статті 2 Закону; зареєстровані як платник податку та внесені до реєстру платників податку; мають індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику ПДВ) сплачують ПДВ в установленому порядку без видачі податкового векселя.

Згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону 168, з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника ПДВ, векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція) за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ, у відповідності до п. 6 ст. 2 Постанови 1104.

Згідно з п. 7 ст.2 вищезазначеної Постанови податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, при цьому, вартість товарів для визначення суми податку, належної до сплати, визначається відповідно до пункту 4.3 Закону 168.

При митному оформленні товарів (робіт, послуг) сума податкового зобов'язання за однією ВМД не може бути частково оплачена векселем, а частково коштами та вексель видається на повну суму зобов'язання, нарахованого за ВМД (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), окремо для кожної ВМД. Строк, на який видається податковий вексель, передбачений п.8 ст.2 Постанови 1104 та такий не може перевищувати 30 днів, включаючи дату його видачі. Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів у відповідності до п. 11 ст. 2 Постанови 1104.

Згідно з п. 19 ст. 5 Постанови 1104, сума, що зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках що податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком. До податкової декларації платник податку додає перелік та копії погашених у звітному (податковому) періоді (за який подається декларація) векселів, суми яких включено до податкових зобов'язань цього звітного періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо видачі векселів та погашення іх у встановлений законодавством термін, формування податкових зобов'язань та в подальшому податкового кредиту по податковим векселям, сума ПДВ у розмірі 2910543,00 грн. по податковим векселям, правильність визначення та обставини щодо подання декларації з додатками - підтверджені матеріалами справи, позивачем та відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вказані обставини судом не доказуються. відсутність

Як вбачається з акту Ужгородської МДПІ від від 17.07.2009 року за № 94/23-2/32836226 та заперечень проти позову, єдиною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування є відсутність фактичної сплати ПДВ грошовими коштами, що суперечить вимогам пп.7.7.1 "а" п.7.7. ст. 7 Закону 168, про що суд констатує наступне:

Пунктом 1.16 ст.1 Закону 168 встановлено, що податковий вексель -це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Згідно абзацу шостого п. 11.5 ст. 11 Закону 168, якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року за №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстрована в Мінюсті України 29.03.2004 року за № 377/8970 та згідно п. 1.3 розділу 1 глави 1, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися розрахункові документи на паперових носіях та у електронному вигляді, до яких відносяться і векселі, при цьому, використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку

Згідно з п.1.2 ст. 1 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.2002 року за № 508 (зареєстрована в Мінюсті 28.02.2003 року за № 174/7495, далі - Положення), вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Пунктом 9.1 Положення встановлено, що розрахунки з використанням векселів належать до розрахункових операцій. Згідно абзацу п'ятдесят першого п. 1.2 ст. 1 Положення, погашенням векселя вважається здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником);

Тобто, вексельні взаєморозрахунки відносяться до безготівкових розрахунків та підтверджують сплату зобов'язань покупця та з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що погашення податкових векселів за рахунок підтверджених податкових органом сум бюджетного відшкодування є формою сплати податку, яке дає право на відшкодування від'ємного значення. Таким чином, ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" фактично сплачено суми ПДВ до бюджету, у відповідності до пп. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону 168.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності висновку про завищення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2910542,74 грн. та, відповідно, правомірності оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, вимоги позову щодо визнання рішення протиправним та скасування частково - підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами. За наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення -рішення Ужгородської МДПІ від 20.07.2009 року № 0002202320/0/9865 грн. частково -в частині суми 2910543,00 грн. (хоча сума бюджетного відшкодування згідно податкових векселів становить 2910542,74 грн., актом перевірки та податковим рішенням зменшено відшкодування по податковим векселям у розмірі 2910543,00 грн. та саме в такій сумі слід скасувати оскаржене рішення).

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та слід стягнути на користь ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (згідно платіжного доручення від 19.07.2012 року № 2823 9а.с.3) та у відповідності до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 137, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення частково - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 липня 2009 року № 0002202320/0/9865 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3525060,00 грн. частково - в частині суми 2910543,00 грн.

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" (Закарпатська область, Ужгородський район., с. Розівка, вул. Концівська, 40 код 32836226) витрати зі сплати судового збору у сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті