Постанова № 27259614, 01.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7657/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю:

представника позивача: Ладиченко В. О. (довіреність № 06-1497 від 25.06.2012 року),

відповідача: не з'явився,

розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративного позову Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року до суду звернувся Антрацитівський міськрайцентр зайнятості (далі - Позивач) із позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач звернувся до центру зайнятості з метою пошуку роботи. 20.04.2010 року відповідач був зареєстрований як особа, яка шукає роботу, та в період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року останній перебував у статусі безробітного.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року безробітному ОСОБА_2 була призначена, та в період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року виплачена допомога по безробіттю у сумі 7361,22 грн., та одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 3910,55 грн. Під час реєстрації в Антрацитівському центрі зайнятості відповідач надав відомості про останнє місце роботи згідно трудової книжки - ВП «Шахта ім.50-річчя Радянської України» ДП «Антрацит» (період роботи з 24.11.2008 року по 28.10.2009 року), тому допомога по безробіттю за період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року, та одноразова її виплата для організації підприємницької діяльності за період з 30.11.2010 року по 21.04.2011 року була нарахована на підставі довідки №110 від 21.04.2010 року, виданої ВП «Шахта ім.50-річчя Радянської України» ДП «Антрацит».

Однак, у зв'язку з виявленням розбіжностей між даними Державної податкової адміністрації та даними, наданими відповідачем до Антрацитівського міськрайцентру зайнятості, в частині отримання доходу у третьому та четвертому кварталі 2010 року в ТОВ «Бокрі», була проведена перевірка достовірності наданих відповідачем даних під час отримання права на виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, згідно з абз.2 п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року №60/62 та п. 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 (акт перевірки №340 від 20.12.2011 року).

За результатами перевірки та згідно документів, надісланих з ТОВ «Бокрі» (виписки з наказів про прийом на роботу №44-К від 25.09.2009 року та звільнення №3-К від 01.02.2010 року, довідка про середню заробітну плату №57 від 02.12.2011р.) встановлено, що відповідач отримав допомогу по безробіттю на підставі неправдивих відомостей (надав недостовірні дані про останнє місце роботи), чим порушив ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Отже, на підставі вищевикладеного позивачем було прийнято рішення стягнути з відповідача допомогу по безробіттю у розмірі 7361,22 грн., яка йому виплачувалася з дня отримання ним статусу безробітного (з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року) та одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 3910,55 грн., яка була виплачена за період з 30.11.2010 року по 21.04.2011 року.

Позивач наголосив увагу суду на те, що відповідачем після ознайомлення з наказом про повернення коштів була написана на ім'я директора Антрацитівського центру зайнятості розписка із зобов'язанням повернути заборгованість в повному обсязі з розстрочкою виплат не менше 200,00 грн. на місяць. Проте станом на момент подання позову відповідачем не було сплачено заборгованість перед Антрацитівським міськрайцентром зайнятості в загальній сумі 11271,77 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (аркуш справи 30).

У судовому засіданні 24 жовтня 2012 року усною ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача від 12 жовтня 2012 року про заміну неналежної сторони у справі відмовлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі-Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 ст.33 Закону № 1533 передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідача 20.04.2010 року було зареєстровано як особу, яка шукає роботу, та в період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року останній перебував у статусі безробітного (аркуш справи 6).

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року позивачем була призначена та в період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року виплачена допомога по безробіттю у сумі 7361,22 грн. та одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 3910,55 грн. відповідачу(аркуші справи 7-8). Під час реєстрації в Антрацитівському центрі зайнятості відповідач надав відомості про останнє місце роботи згідно трудової книжки - ВП «Шахта ім.50-річчя Радянської України» ДП «Антрацит» (період роботи з 24.11.2008 року по 28.10.2009 року), тому допомога по безробіттю за період з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року, та одноразова її виплата для організації підприємницької діяльності за період з 30.11.2010 року по 21.04.2011 року була нарахована на підставі довідки №110 від 21.04.2010 року, виданої ВП «Шахта ім.50-річчя Радянської України» ДП «Антрацит» (аркуш справи 9).

У зв'язку з виявленням розбіжностей між даними Державної податкової адміністрації та даними, наданими відповідачем до Антрацитівського міськрайцентру зайнятості, в частині отримання доходу у третьому та четвертому кварталі 2010 року в ТОВ «Бокрі», позивачем була проведена перевірка достовірності наданих відповідачем даних під час отримання права на виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, згідно з абз.2 п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року №60/62 та п. 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266, за результатами якої складено акт перевірки №340 від 20.12.2011 року (аркуш справи 12-).

За результатами перевірки та згідно документів, надісланих з ТОВ «Бокрі» (виписки з наказів про прийом на роботу №44-К від 25.09.2009 року та звільнення №3-К від 01.02.2010 року, довідка про середню заробітну плату №57 від 02.12.2011 року) (аркуш справи 11) встановлено, що відповідач отримав допомогу по безробіттю на підставі неправдивих відомостей (надав недостовірні дані про останнє місце роботи), чим порушив ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". На підставі вищевикладеного, позивачем було прийнято рішення стягнути з відповідача допомогу по безробіттю у розмірі 7361,22 грн., яка йому виплачувалася з дня отримання ним статусу безробітного (з 27.04.2010 року по 29.11.2010 року) та одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 3910,55 грн., яка була виплачена за період з 30.11.2010 року по 21.04.2011 року (аркуш справи 13).

Крім того, згідно розписки від 12.01.2012 року (зворотній бік аркуша справи 11) відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем в загальній сумі 11271,77 грн. та добровільно зобов'язався виплатити зазначені кошти, що розцінюється судом як визнання позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку

розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального

забезпечення безробітним", затвердженого Наказом Міністерства праці та

соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року (надалі - Порядок № 60/62), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно цього Закону, взаємодіють з органами Державної податкової адміністрації та Пенсійним фондом шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходів від провадження підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами).

Стаття 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) передбачає облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків та інше.

Згідно ч.2 ст.36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що відповідачем було визнано позовні вимоги, заборгованість перед позивачем в загальній сумі 11271,77 грн. у добровільному порядку сплачено не було, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Антрацитівського міськрайцентру зайнятості та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача зазначену суму заборгованості.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Антрацитівського міськрайцентру зайнятості (р\р 37170320001252, ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПОУ 20185763) незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 11271,77 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня сімдесят сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 05 листопада 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін