Постанова № 27259530, 01.11.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
01.11.2012
Номер справи
2а/0270/4694/12
Номер документу
27259530
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

01 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4694/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.,

представника позивача: Ткачук Б.О. - представник за довіреністю;

представника відповідача: Опалко О.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 6"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВА 6" (далі - ТОВ "АВА 6") звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 20.09.2012р. №2194/22/34325416 є безпідставними та необґрунтованими, не відповідають нормам Податкового кодексу України, а відтак податкові повідомлення-рішення №0000582330 та № 0000572330 від 03.10.2012р. підлягають скасуванню, за відсутності будь-яких порушень податкового законодавства з боку ТОВ "АВА 6" при провадженні ним господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просив задовольнити повністю. Додаткового наголосив, що відповідач безпідставно дійшов висновків про порушення товариством вимог податкового законодавства, а дані відображені в акті перевірки є необґрунтованими, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих та не мають належного підтвердження допустимими доказами. Крім того, на підтвердження формування податкового кредиту та валових витрат платником ПДВ надано під час проведення перевірки первинні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури та банківські виписки, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентами.

Представник відповідача заперечила щодо заявленого адміністративного позову, просила суд відмовити у його задоволенні (а.с. 204-207 том 2). Наголосила, що податковий орган діяв у межах, у спосіб визначений законодавством України, а відтак податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами позапланової невиїзної перевірки документальної перевірки ТОВ "АВА 6" є цілком правомірними та не підлягають скасуванню.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "АВА 6" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 31.03.2006р., код ЄДРПОУ 34325416, за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Юності, 18. Як платник податків та зборів товариство взяте на облік в ДПІ у м. Вінниці та у відповідності до свідоцтва від 22.01.2008р. № 100091174 є платником податку на додану вартість (а.с. 13 том 1).

Вінницькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "АВА 6" (код ЄДРПОУ 34325416) з питань своєчасності достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будгерметик" (код ЄДРПОУ 32378230) за червень, (довідкова липень), серпень 2011р.

На підставі викладених в акті перевірки даних встановлено, що позивачем не доведено та не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок ТМЦ від ТОВ "Будгерметик", оскільки товарно-транспортні накладні: №00193 від 01.06.2011р., №00212 від 20.06.2011р., №0300 від 30.06.2011р., №00170 від 10.08.2011р., №00382 від 17.08.2011р., № 00194 від 25.08.2011р. не містять усіх обов'язкових реквізитів. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що поставка товару від вищезазначеного постачальника мала нетоварний характер, тому оприбуткування товару не пов'язане з господарською діяльністю підприємства (а.с.30-32 том 1). На думку, перевіряючих, товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", складені з порушенням п.2.4 Наказу №88 "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Міністерством фінансів України від 25.05.1995р.

Також в акті перевірки, зазначено, що відсутність фінансово-господарської діяльності між позивачем і його контрагентом ТОВ "Будгерметик" підтверджується відсутністю у контагента-постачальника, на момент податкової перевірки товарно-транспортних накладних за поставлений товар, які на думку податкового органу є обов'язковими первинними документами для віднесення до податкового кредиту суми в розмірі 122406 грн. за червень, серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №2194/22/34325416 від 20.09.2012р. (а.с. 23-38 том 1). Згідно висновків якого, встановлено порушення ТОВ "АВА 6":

1) п. 198.6 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "АВА 6" завищено суму податкового кредиту в сумі 122406 грн., в т.ч. за червень 2011р. в сумі 444813 грн.; за серпень 2011р. в сумі 77593 грн.;

2) п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України, ТОВ "АВА 6" занижено суму, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в сумі 76201 грн. в т.ч. за : червень 2011р. на 27740 грн.; за серпень 2011р. на 48461 грн.;

3) п.200.3, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого ТОВ "АВА 6" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011р. на 29132 грн.;

4) п.200.3, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого ТОВ "АВА 6" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) у податковій декларації з ПДВ за червень 2011р. на 17073 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000582330 від 03.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 100432 грн., в т.ч. 76201 грн. - за основним платежем та 24231 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000572330 від 03.10.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46205 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями та оскаржуючи правомірність винесення податкових-повідомлень рішень від 03.10.2012р. №0000582330 та №0000572330 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи заявлений позов, суд керується та виходить з наступного.

Згідно пп.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що між TOB "АВА 6" та ТОВ "Будгерметик" укладено договір поставки "Товару" (будівельних матеріалів, будівельного інструменту, лако-фарбувальної продукції, абразивних матеріалів та інших супутніх матеріалів) №ВИБГ-002-01-2011 від 18.01.2011р. (а.с.50 том 1).

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В результаті проведених операцій, згідно вищезазначених вимог Податкового кодексу України, позивачем віднесено до складу податкового кредиту нараховані суми податку на додану вартість в розмірі 122406 грн.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 (далі-Інформаційний лист), у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, постанова від 9 вересня 2008 року, в якій зазначено, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Але, поряд із цим, в даному Інформаційному листі зазначено, що в постанові Верховного Суду України від 08 вересня 2009 року останній вказує на те, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Крім цього, з врахуванням правової позиції Верховного Суду України, ВАСУ зазначає, що одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту-здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та або бюджетне відшкодування.

З врахуванням викладеного слід зазначити, що документами, які підтверджують факт поставки позивачу товарів та реальність здійснення операцій, є договір поставки товару №ВИБГ-002-01-2011 від 18.01.2011р., податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, виписки по особовому рахунку позивача.

Отже, господарські операції, фактично здійснювані TOB "АВА 6", підтверджуються оформленими належним чином документами.

За відсутності в цих документах недоліків, які згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, що спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості - в такому випадку немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання угод.

Так, вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №1988.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

За змістом наведених норм, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В контексті даної спірної ситуації акт не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "АВА 6" по взаєморозрахунках з контрагентом, а викладені ньому висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

На противагу доводів відповідача щодо неповного заповнення товарно-транспортних накладних, зокрема не заповнення всіх реквізитів у товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) №00193 від 01.06.2011р., №00212 від 20.06.2011р., №0300 від 30.06.2011р., №00170 від 10.08.2011р., №00382 від 17.08.2011р., № 00194 від 25.08.2011р., суд зауважує, що виявлення факту не заповнення деяких граф ТТН, не впливає на реальність та фактичність наданих послуг з перевезення товарів.

Крім того, суд зважає на те, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд наголошує, на тій обставині, що податковим органом акцентовано увагу на недоліках лише частини з загальної кількості наданих товарно-транспортних накладних (а.с.137-152 том 1). При цьому решта з вказаних ТТН, на думку податкового органу, відповідає заявленим вимогам та не викликала у перевіряючих сумнів щодо правильності їх заповнення.

Судом не можуть бути взяті до уваги зазначені висновки перевіряючих щодо не заповнення всіх граф вищеперелічених товарно-транспортних накладних, адже відомості-реквізити вказаних документів підтверджуються видатковими накладними. Так, у ТТН №00193 від 01.06.2011р. видаткова накладна №849 від 01.06.2011р., ТТН №00212 від 20.06.2011р. видаткова накладна №971 від 20.06.2012р., ТТН №0300 від 30.06.2011р. видаткова накладна №1067 від 30.06.2011р., ТТН №00170 від 10.08.2011р. видаткова накладна №1430 від 10.08.2012р., ТТН №00382 від 17.08.2011р. видаткова накладна №1487 від 17.08.2012р., ТТН № 00194 від 25.08.2011р. видаткова накладна №1510 від 25.08.2011р.

Крім того, реальність господарських операцій між ТОВ "АВА 6" та його контрагентом ТОВ "Будгерметик", в свою чергу підтверджується, наданими судовому засіданні оригіналами платіжних доручень з печатками банківської установи, які, на думку суду, повністю спростовують позицію податкового органу щодо безтоварності здійснених операцій (а.с.221-249 том 1).

Суд звертає увагу, що незначні недоліки в заповненні частини ТТН, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність завищення податкового кредиту ТОВ "АВА 6".

Також необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, спільні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Так, суд зважає на висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №2194/22/34325416 від 20.09.2012р. стосовно господарських взаємовідносин між ТОВ "Будгерметик" та його постачальниками ПП "ЕВМ Сервіс" ті іншими контрагентами, а саме щодо нікчемності правочинів укладених між вказаними контрагентами, та як наслідок не підтвердження товарності господарських операцій між позивачем і ТОВ "Будгерметик".

Разом з тим, доцільно зазначити, що згідно висновків акту №568/23/34325416 від 20.02.2012р. "дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТОВ "АВА 6" за період з 04.04.2006р. по 30.09.2011р." такий період вже перевірявся податковим органом. В тому числі, предметом вказаної перевірки було питання своєчасності, достовірності та повноти нарахувань ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Будгерметик" за червень, (довідкова липень) серпень 2011р.

Викладені обставини, в свою чергу додатково підтверджують, що господарські операції між ТОВ "АВА 6" та ТОВ "Будгерметик" в рамках договору поставки товару №ВИБГ-002-01-2011 від 18.01.2011р. здійснювались та підтверджувались за відсутності зауважень податкового органу при перевірці відповідного періоду господарської діяльності позивача.

Крім того, факти господарських взаємовідносин ТОВ "Будгерметик" з ПП "ЕВМ Сервіс" за червень-серпень 2011р. згідно акту №1355/22-621-32378230 від 14.06.2012р., і висновки щодо фіктивності укладених угод та заниження ТОВ "Будгерметик" ПДВ на загальну суму 666216,00 грн. (а.с.210-214 том 2) не можуть бути взяті судом до уваги.

Слід наголосити на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, позаяк підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій підставі, що порушення податкового законодавства могли допустили його контрагенти, тим більше, якщо зі своєї сторони воно діяло у відповідності із вимогами закону. Таким чином інформація податкового органу, щодо недобросовісності окремих контрагентів - ТОВ "Будгерметик"не може бути розцінена як недобросовісність власне самого позивача, оскільки Вінницькою ОДПІ не доведено поставки ТОВ "Будгерметик" до ТОВ "АВА 6" саме того товару, що був придбаний у ПП "ЕВМ Сервіс" та інших контагентів і так далі по ланцюгу до кінцевого товаронабувача.

Вищий Адміністративний суд в своєму листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" роз'яснив, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за перевіяємий період по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Будгерметик".

Судом не вбачається порушення позивачем норм Податкового кодексу України, оскільки вчинення господарських операцій із контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних та інших первинних документів, які не суперечать нормам Законів.

Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість в загальному розмірі 122406,00 грн. до складу податкового кредиту. Таким чином, висновки акту перевірки є не обґрунтованими, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи, а тому податкові повідомлення-рішення прийняті на його основі є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи видно, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 03.10.2012р. № 0000582330 та № 0000572330.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 6" (код ЄДРПОУ 34325616) судові витрати в сумі 1466,37 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят шість грн. 37 коп.) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович

Часті запитання

Який тип судового документу № 27259530 ?

Документ № 27259530 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 27259530 ?

Дата ухвалення - 01.11.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 27259530 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 27259530 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 27259530, Вінницький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 27259530, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 27259530 відноситься до справи № 2а/0270/4694/12

Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/4694/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 27259499
Наступний документ : 27281894