Ухвала суду № 27259466, 01.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14571/2012

суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки від 23.07.2012 року № 3199/22-4-19374690 нікчемності договору від 04.08.2011 року № 1/04-01, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама», -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» (далі – ТОВ «ЛОКА», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі за текстом – Слов’янська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо встановлення в акті перевірки від 23.07.2012 року № 3199/22-4-19374690 нікчемності договору від 04.08.2011 року № 1/04-01, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама».

З заявленого позову слідує, що позивач вважає перевищенням відповідачем своїх повноважень щодо встановлення в акті перевірки нікчемності правочину, укладеному між позивачем та його контрагентом, тому просить у судовому порядку визнати протиправними та такими що здійснені за відсутності компетенції дії Слов’янської ОДПІ щодо встановлення в акті перевірки від 23.07.2012 року № 3199/22-4-19374690 нікчемності договору від 04.08.2011 року № 1/04-01, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» та товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама».

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

На підставі ч.1 та ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З аналізу наведених норм слідує, що суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Приписами ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз’яснення.

Водночас у пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що оскарження рішень контролюючих органів – це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку;

Отже, у розумінні зазначених норм висновки спірного акту перевірки, зокрема, відносно компетенції відповідача щодо встановлення в акті перевірки нікчемності договору, самостійно не спричиняють настання для позивача правових наслідків, без складених на підставі такого акту перевірки податкових повідомлень-рішень.

Додатково до наведеного, суд вважає за необхідне відмітити, що на права позивача мають вплив саме податкові повідомлення-рішення, що приймаються органами Державної податкової служби за результатами складання актів перевірки, і якими (повідомленнями-рішеннями) змінюється структура майна платника податків у бік його зменшення, а тому за даних обставин в частині заявлених позовних вимог з приводу оскарження висновків акту перевірки відсутній об’єкт правового захисту, а отже і предмет розгляду у суді.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 109 суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

Керуючись ст. 109, 106, 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі та повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОКА» позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали направити товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОКа».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чучко В.М.