Постанова № 27259270, 19.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10711/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Нестерова Є.М.

представників відповідача Радіонова Ю.В.

Помогаєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що за договором оренди від 21.07.2003року за №1065 ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» орендує ЦМК «Донецької державної авіакомпанії Донбас - Східні авіалінії України» лише основні засоби. Запаси, до яких відносяться агрегати шасі літаків, як запасні частини, не є предметом оренди, а є майном, що викуповувалось позивачем як виробничі запаси за договором купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 01.10.2003року. За актом приймання -передання об'єктів ЦМК «Донецька державна авіакомпанія Донбас - Східні авіалінії України» передавали літаки, а не агрегати шасі. Що в свою чергу свідчить про те, що агрегати шасі, продані за договором від 26.04.2011року за №94.61-11 з компанією AVIALINX TRADING L.L.C. були у власності позивача, тому авіакомпанія мала право на власний розсуд розпоряджатися ними без погодження з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області.

За таких підстав вимога відповідача №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач по справі, Державна фінансова інспекція в Донецькій області, проти позову заперечував, зазначивши, що позивач в порушення п.п.6.2, 6.3 Договору оренди від 21.07.2003року за №1065 при продажу державного майна (агрегати шасі) за дозволом на проведення невід'ємних поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань до регіонального відділення не звертався, матеріальні цінності, які отримані від продажу державного майна згідно договору оренди є власністю держави і направляються на відтворення основних фондів підприємства.

Крім того, відповідач зазначає, що у складі виробничих запасів відсутні найменування стійок шасі за шифром 42.4701-0 та 42Д.4110-0. Таким чином, стійки шасі входили до складу літаків, які є об'єктом основних засобів переданих в оренду та не були викуплені позивачем у зв'язку з їх відсутністю на складі виробничих запасів, що підтверджується інвентаризацією станом на 01.07.2003року.

Таким чином, позивачем в порушення змісту Договору оренди проведено відчуження державного майна згідно договору від 26.04.2011року за №94.61-11 на користь компанії AVIALINX TRADING L.L.C. шляхом його продажу, що призвело до зменшення вартості майнового комплексу держави та заподіяна матеріальна шкода (збитки) на загальну суму 752866,80грн.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представники відповідача проти позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» 17.12.2007року зареєстровано у якості юридичної особи Донецькою міською радою (ЄДРПОУ 32329513, 83021, м. Донецьк, вул. Взльотна, 1в).

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області відповідно до Листа СБУ у Донецькій області від 23.05.2011року за №56/6/5/-2532нт, постанови Апеляційного суду Донецької області від 25.05.2011року за №2129н/т проведено позапланову ревізію окремих питань фінансового-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» за період з 21.07.2003 року по 25.05.2011 року, за результатами якої складено акт №06-15-11/053 від 29.06.2011 року (а.с. 11-26 т.1).

Ревізією встановлено відчуження позивачем орендованого державного майна на користь суб'єктів недержавної форми власності всупереч законодавству внаслідок здійснення позивачем відчуження матеріальних цінностей (агрегатів шасі до літаків ЯК-42) до AVIALINX TRADING L.L.C. за контрактом від 26.04.2011року за №94.61-11 на суму 50000,00дол.США та ринковою вартістю (визначеною фахівцем - суб'єктом оціночної діяльності) у розмірі 752866,80грн. через порушення п.6.2 Договору оренди державного майна - цілісного майнового комплексу від 21.07.2003року за №1065, яким передбачено узгодження з Орендодавцем (Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області) продажу майна та п.3 ст.179 Господарського кодексу в частині обов'язковості виконання господарських договорів.

На підставі зазначеного акта ревізії, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, відповідачем по справі винесено вимогу №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року (а.с.58-59 т.1), згідно з якою від позивача вимагалось:

1.отримати відповідний дозвіл органу, уповноваженого управляти об'єктом державної власності, на відчуження державного майна за умовами дотримання вимог порядку його продажу;

2. прийняти заходи про визнання недійсним контракту від 26.04.2011року за №94.61-11, провести претензійно-позовну роботу щодо повернення агрегатів шасі до літаків ЯК-42, або відшкодувати збитки за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі встановленому ст..ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

3. забезпечити ведення бухгалтерського обліку у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІV.

Судом встановлено, що позивачем укладено Договір оренди з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області від 21.07.2003року за №1065, за умовами якого орендодавець (Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області) передає, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро») приймає в строкове платне користування майно, що належить до державної власності - цілісний майновий комплекс «Донецької державної авіакомпанії Донбас - Східні авіалінії України», склад і вартість якого визначений у відповідності з додатками №1,2,3 до договору оренди, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом підприємства, складеним станом на 30.06.2003року, вартість якого становить 18987261,63грн., у тому числі: основні засоби та нематеріальні активи.

П.6.2 Договору передбачено, що орендар має право за згодою орендодавця продавати та передавати окремі інвентарні об'єкти із складу орендованого майна підприємства у суборенду і передавати свої права та обов'язки за цим Договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не спричинить зміни вартості підприємства і не порушує інших положень цього Договору. Матеріальні цінності і кошти, отримані від цих операцій, є власністю держави і направляються на відтворення основних фондів підприємства.

Згідно п. 6.3 Договору з дозволу орендодавця орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Згідно додаткової угоди №1 до Договору від 29.09.2003року цей договір укладено строком на 25 років з 01.10.2003року після підписання акту приймання-передання.

Відповідно до додаткової угоди №2 до Договору від 01.10.2003року орендодавець (Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області) передає, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро») приймає в строкове платне користування майно, що належить до державної власності - цілісний майновий комплекс «Донецької державної авіакомпанії Донбас - Східні авіалінії України», склад і вартість якого визначений у відповідності з додатком №4 до договору оренди, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом підприємства, складеним станом на 30.06.2003року, вартість якого становить 15620530,00грн., у тому числі: основні засоби та нематеріальні активи; у відповідності з додатком №5 до договору оренди, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом підприємства, складеним станом на 01.10.2003року, вартість якого становить 2371006,40грн., у тому числі: основні засоби; оборотні матеріальні засоби в сумі 139375,00грн.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір купівлі - продажу оборотних матеріальних засобів від 01.10.2003року з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області, за умовами якого продавець (Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області), зобов'язується передати у власність покупцю (Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро») оборотні матеріальні засоби, які входять до складу державного майна - цілісного майнового комплексу «Донецької державної авіакомпанії Донбас - Східні авіалінії України», а покупець зобов'язується прийняти оборотні матеріальні засоби і сплатити за них ціну в розмірі 256200,31грн.

Відповідно до умов додаткової угоди до Договору купівлі-продажу від 01.10.2003року вартість оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу станом на 01.10.2003року становить 139375,00грн.

Згідно акту приймання-передання від 01.10.2003року позивачем прийнято в оренду державне майно згідно до акту оцінки станом на 30.06.2003року в розмірі 15620530,97грн., а станом на 01.10.2003року в розмірі 2371006,40грн.

Ревізією встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до умов контракту №94.61-11 від 26.04.2011року позивач продав, а покупець - AVIALINX TRADING L.L.C. купив та зобов'язався прийняти та оплатити агрегати шасі літака ЯК-42, які були в експлуатації у продавця. Вартість контракту складала 50000 дол. США та здійснювалась покупцем на умовах 100 відсоткової передплати.

Відповідно до акта ревізії контролюючим органом були досліджені наступні паспорти на авіаційні агрегати, що були надані позивачу в оренду згідно договору від 21.07.2003року за №1065:

в авіаційному паспорті на амортстійку переднього шасі (шифр 42.4701-0А ПС), заводський номер №03046, рік випуску 12.02.1991року, в розділі 6 «Рух виробу в експлуатації» зазначено, що даний агрегат було встановлено 31.03.1991року на літак ЯК-42 з реєстраційним бортовим номером №UR 42327 з наступним проведенням робіт по бюлетеням та технічного нагляду. Загальний використаний ресурс посадок з початку експлуатації станом на 25.05.2011року складав 6973 при ресурсі 10000.

За даними відображеними в формулярах літаків ЯК-42 бортовий номер № UR 42327, журналу реєстрації «Надання карт-нарядів по цеху №3», картки-наряду на заміну агрегатів та його додатку від 25.10.2010року за №74/548 літака типу ЯК-42, реєстраційний номер № UR 42327, проведено зняття амортстійки переднього шасі (шифр 42. 4701-0), заводський номер №03046, яка в подальшому була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, та встановлення амортстійки за заводським номером №02067.

Судом встановлено, що відповідно до даних, внесених до паспортів авіаційних агрегатів, у стійки за заводським номером №02067, залишковий ресурс посадок вже вичерпано (напрацювання з початку експлуатації 10086 посадок та закінчено календарний строк експлуатації 27.12.2008року), в той час як у стійки з заводським номером №03046, яка була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, залишковий ресурс посадок становив 3027.

В авіаційному паспорті на основну опору ліву (шифр 42Д.4110-0 ПС), заводський номер №03125, рік випуску 28.05.1991року, в розділі 6 «Рух виробу в експлуатації» зазначено, що даний агрегат було встановлено 20.08.1991року на літак ЯК-42 з реєстраційним бортовим номером №UR 42318 з наступним проведенням робіт по бюлетеням та технічного нагляду. Загальний використаний ресурс посадок з початку експлуатації станом на 25.05.2011року складав 7220 при ресурсі 10000.

В даній картці також відображено зняття основної опори лівої (шифр 42Д.4110-0 ), заводський номер №03125, яка в подальшому була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, та встановлення основної опори за заводським номером №01105.

Судом встановлено, що відповідно до даних, внесених до паспортів авіаційних агрегатів, у опори за заводським номером №01105, залишковий ресурс посадок становить 97, в той час як у опори з заводським номером №03125, яка була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, залишковий ресурс посадок становив 2788.

В авіаційному паспорті на основну опору праву (шифр 42Д.4110-0 ПС), заводський номер №03086, рік випуску 18.01.1991року, в розділі 6 «Рух виробу в експлуатації» зазначено, що даний агрегат було встановлено 28.05.1991року на літак ЯК-42 з реєстраційним бортовим номером №UR 42319 з наступним проведенням робіт по бюлетеням та технічного нагляду. Загальний використаний ресурс посадок з початку експлуатації станом на 25.05.2011року складав 7542 при ресурсі 10000.

За даними журналу реєстрації «Надання карт-нарядів по цеху №3», картки-наряду на заміну агрегатів та його додатку від 26.04.2011року за №45/204 літака типу ЯК-42, реєстраційний номер № UR 42377, проведено зняття основної опори правої (шифр 42Д.4110-0 ПС), заводський номер №03086, яка в подальшому була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, та встановлення основної опори правої за заводським номером №03006.

Судом встановлено, що відповідно до даних, внесених до паспортів авіаційних агрегатів, у основної опори правої за заводським номером №03006, залишковий ресурс посадок становить 1672, в той час як у опори з заводським номером №03086, яка була продана відповідно до контракту №94.61-11 від 26.04.2011року, залишковий ресурс посадок становив 2458.

Таким чином, на літаках ЯК-42, які були орендовані позивачем відповідно до Договору від 21.07.2003року за №1065, без погодження з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області були зняті стійки із значним ресурсом посадок, а встановлені технологічні стійки з мінімальним посадочним ресурсом, що призвело до погіршення орендованого майна.

Даний факт визнається сторонами по справі та відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України може не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п.5.7 Договору від 21.07.2003року за №1065 у разі припинення або розірвання Договору позивач повинен повернути Орендодавцеві орендоване майно підприємства у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного ізносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна підприємства з вини Орендаря.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача стосовно того, що вище перелічені стійки ним були куплені за договором від 01.10.2003року, оскільки у складі виробничих запасів відсутні найменування стійок шасі за шифром 42.4701-0 та 42Д.4110-0, що підтверджується інвентаризацією станом на 01.07.2003року. Таким чином, стійки шасі входили до складу літаків, які є об'єктом основних засобів переданих в оренду та не були викуплені позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Згідно ч.1,2 ст.779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно норм ч.1 ст.398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що особа набуває права володіння річчю тільки у випадку визнання за нею права власності на цю річ на підставах, що не заборонені законом або правочином.

Судом встановлено, що за позивачем не визнано право власності на стійки літаків ЯК-42, а ні за законом а ні із правочинів.

Виходячи з вищевикладених норм, змісту укладених договору від 21.07.2003року за №1065 та контракту №94.61-11 від 26.04.2011року позивачем проведено відчуження державного майна на користь AVIALINX TRADING L.L.C. шляхом його продажу, що призвело до зменшення вартості майнового комплексу держави на суму 752866,80грн.

Таким чином, п.1,2 Вимоги щодо отримання відповідного дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом державної власності, на відчуження державного майна за умовами дотримання вимог порядку його продажу та прийняття заходів про визнання недійсним контракту від 26.04.2011року за №94.61-11, проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення агрегатів шасі до літаків ЯК-42, або відшкодування збитків за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі встановленому ст..ст.130-136 Кодексу законів про працю України є правомірними.

Стосовно п.3 Вимоги щодо забезпечення ведення бухгалтерського обліку у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІV суд зазначає наступне:

фактично вимога щодо дотримання в подальшому діючого законодавства носить рекомендаційний характер.

Закони України та підзаконні нормативно-правові акти, які складають відповідне законодавство, є обов'язковими до виконання в силу Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та інших законодавчих актів.

Зазначення у вимозі про необхідність їх дотримання не впливає на її обов'язковість, має загальний, декларативний характер, внаслідок чого не створює, не змінює та не припиняє будь-яких правовідносин.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У цьому контексті судове рішення, прийняте в порядку адміністративного судочинства, повинно мати наслідком правове регулювання чинних конкретних правовідносин та не може прийматись як абстрактне застереження від порушень законодавства у майбутньому.

Вимога відповідача щодо дотримання в подальшому діючого законодавства не є вимогою щодо усунення виявлених ревізією порушень, оскільки сформульована без зазначення конкретних порушень та дій, які має вчинити позивач.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність прийняття Вимоги №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги №05-06-10-14/8658 від 01.08.2011 року відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 19.10.2012 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 24.10.2012р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.