Рішення № 2725844, 11.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2008

Справа №2-22/9602-2008

11 грудня 2008 року Справа №2-22/9602-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95953, м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» (95493, м.Сімферополь, вул. Монтажна, 1)

про стягнення 614094,73 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Міркін А.Л. – представник, дов. № 22 від 06.08.2007 р.

Відповідача:

Рачев Д.І.- представник. дов. від 02.06.2008 р.

Позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» - звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» про стягнення 586076,04 грн. основного боргу, 25559,66 грн. пені, 2459,03 грн. - 3/% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» на підставі п. 1.1 нового статуту позивача та Державним підприємством «Кримські генеруючи системи» був укладений договір № 141 від 01.11.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. На підставі зазначеного договору відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Однак відповідач не виконав належним чином обов'язки за даним договором щодо оплати отриманих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 586076,04 грн., яка відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2008 р. пояснив, що проти об’ємів одержаної від позивача холодної води та послуг з водовідведення він не заперечує, однак надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому пояснив, що з вимогами, викладеними у позовній заяві, він не згоден, оскільки платіжними дорученнями № 43 від 01.10.2008 р., № 48 від 16.10.2008 р., № 49 від 17.10.2008 р., № 50 від 20.10.2008 р., № 46 від 07.10.2008 р., № 42 від.23.09.2008 р., № 778 від 29.09.2008 р. перерахував частину заборгованості у сумі 140000 грн. Крім того, на думку ДП «Кримські гернеруючі системи», позивач не може вимагати сплати заборгованості, оскільки сторони беруть участь у процедурі взаєморозрахунків, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2008 р., позивачем надані письмові пояснення до позову, у яких він уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 446076,04 грн. основного боргу, 25559,66 грн. пені, 3 % річних у сумі 2459,03 грн, з урахуванням суми, сплаченої відповідачем на погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

встановив:

Між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Державним підприємством «Кримські генеруючи системи» був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації №141 від 01.11.2006 року, на підставі якого відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Згідно з п. 14.1 Договору № 141 від 01.11.2006р. даний договір, укладений строком по 01.11.2007 року включно, застосовується до відносин позивача та відповідача з дати, вказаної на першій сторінці даного договору (тобто, з 01.11.2006р.) та вважається продовженим на один рік, якщо протягом місяця до скінчення строку не надійде заява однієї з сторін про відмову від даного договору, якщо не припинився строк дії індивідуальних питних норм (розрахунку нормативного водоспоживання) для відповідача і якщо не припинився термін дії паспорту водного господарства.

Отже, за змістом вказаного п. 14.1 договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір є продовженим, діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Відповідно до п. 2.2 договору позивач («Водоканал») приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача («Абонента») питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а «Абонент» (відповідач) приймає на себе зобов'язання споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому «Абонент» приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж «Водоканалу» (позивача), через які «Абоненту» проводиться подача води і водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі «Абонента», прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Згідно з підпунктом «а» п. 7.1, п. 7.2 договору облік витраченої води та стоків визначається за показниками приладів обліку (водомірів, водолічильників), на об’єктах відповідача встановлені водоміри згідно додатку, які фіксують кількість спожитої ним води та відведених стоків.

Розрахунки за воду здійснюються, згідно з тарифом, у розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі –Правила). (п. 3.3, 4.1 Договору).

В свою чергу, згідно п. 1.10 Правил, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються, згідно з чинним законодавством України, без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Отже, розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п. 1.10 Правил.

Відповідач з тарифами згодний, проти тарифів не заперечував. Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач виставив рахунки № 141 від 18.06.208 р. на суму 222533,90 грн., № 141 від 16.07.2008 р. на суму 236451,10 грн., № 141 від 15.08.2008 р. на суму 247091,04 грн.

На вищевказаних рахунках стоїть підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом. Зазначені рахунки отримані відповідачем в день їх виписки, що підтверджується відмітками відповідача на даних рахунках про їх отримання у зазначенні дати.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення складені акти від 18.06.2008 р., від 16.07.2008 р., вуд.15.08.2008 р., в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг.

Згідно п. 4.2.1 договору № 141 від 01.11.2006 р. в редакції протоколу узгодження розбіжностей до цього договору встановлено, що оплата проводиться шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок водоканалу в розмірі 35% від вартості спожитих послуг за попередній місяць (який був перед звітним). Авансовий платіж вноситься «Абонентом» до 15 числа звітного місяця. Остаточний розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання «Абонентом» виставленого «Водоканалом» рахунку за спожиті послуги. Звітним місяцем вважається місяць, в якому безпосередньо надавались послуги за даним договором.

Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та виставленими рахунками належним чином не проводилась.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов’язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Посилання відповідача у відзиві на те, що, згідно з проектом договору про організацію взаєморозрахунків, який на даний момент знаходиться у стадії підписання, та пункт 3.1 якого передбачає, що до проведення взаєморозрахунків сторони зобов’язуються не вчиняти дій з погашення заборгованості за договором № 141 від 01.11.2006 р., суд вважає неспроможними, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008 р. на підставі якої складено проект договору, регулює виключно бюджетні відносини з надання субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та не є обов’язковою для позивача, а договір про організацію взаєморозрахунків не є укладеним на момент розгляду спору.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Господарський суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що його заборгованість перед позивачем зменшилась на 7 800 грн. (3% від сплаченої суми згідно пункту 6.5.9 договору в редакції протоколу розбіжностей), оскільки відповідачем не надано доказів проведення зарахування зустрічних вимог.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу, з урахуванням клопотання про уточнення, у розмірі 446076,04 грн. за договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 141 від 01.11.2006 р. позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

У частині стягнення 140000 грн. провадження по справі підлягає припиненню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 25559,66 грн., яка підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.п.4.2.1, 11.1.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем в триденний строк з моменту отримання рахунку на оплату спожитих послуг. Після спливу зазначеного строку відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів своєчасного виконання зобов'язань за договором № 141 від 01.11.2006 р. щодо оплати наданих позивачем послуг.

Розмір пені в сумі 25559,66 грн., нарахованої позивачем відповідно до вказаних пунктів договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення та 3 % річних у сумі 2459,03 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 141 від 01.11.2006 р.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 141 від 01.11.2006 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 3 % річних у сумі 2459,03 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення оформлено та підписано 22.12.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 1, ЄДРПОУ 30909683, п/р 26003301323131 в КРУ «Промінвестбанк», МФО 324430, МФО 324430) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гурзуфська,5, ЄДРПОУ 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) 446076,04 грн. основного боргу, 25559,66 грн. пені, 3% річних у сумі 2459,03 грн., 6140,95 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 140000 грн. – провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.