Справа № 1715/16291/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2012 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя -Харечко С.П.
секретар -Калетинець Т.В.
з участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Фурсачика О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення заборгованості,
В с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"про стягнення заборгованості за договором депозиту.
Представник позивача в судовому засіданні змінив позовні вимоги та просив суд розірвати додаткову угоду №1 від 22.09.2010 року до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-560-5 від 13.08.2009 року, укладеного між ПАТ «Західінкомбанк»та ОСОБА_3, стягнути з ПАТ «Західінкомбанк» на користь позивача суму банківського вклад у розмірі 20240 доларів США, суму заборгованість по відсотках 428,02 доларів США, суму процентів за безпідставне збереження грошових коштів в розмірі 5789,65 грн., 3% річних в розмірі 3161,15 грн., пеню в розмірі 15002,94 та судові витрати по справі в тому числі витрати на правову допомогу.
Представник відповідача позов визнав частково. Підтримав подані до суду заперечення відповідно до яких не заперечив проти розірвання додаткової угоди № 1 від 22.09.2010р.; стягнення на користь ОСОБА_4 суми банківського вкладу в розмірі 20 240,00 доларів США та 428,02 долари США відсотків, 3% річних в розмірі 3161,15 грн. В задоволенні інших вимог просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.08.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу ( депозиту ) в іноземній валюті №ВДД-560-5, за яким відповідач прийняв від позивача вклад у розмірі 20240 доларів США на строк 6 місяців. Пунктом 10 договору визначилось, що термін дії договору закінчується 13.02.2010 року, тобто з 14.02.2010 року між сторонами договірні відносини припинилися.
Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути суму вкладу та нарахованих процентів. Вимогу позивача відповідач виконав частково, видавши ОСОБА_3 лише суму нарахованих процентів, про що свідчить запис у ощадній книжці. 29.04.2010 року позивач письмово звернувся до ПАТ «Західінкомбанк»з вимогою повернення грошових коштів, однак відповідач ігнорував письмову вимогу та умови договору.
22 вересня 2010 року ОСОБА_3 та ПАТ «Західінкомбанк»уклали додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-560-5 від 13.08.2009 року. В п.1 додаткової угоди зазначається, що банк продовжує строк дії договору продовжується на 18 місяців і зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї з розрахунку 8,5% річних на умовах та в порядку встановлених додаткової угодою.
Згідно п.2 додаткової угоди нарахування процентів на банківський вклад починається з дати підписання додаткової угоди і закінчується в той день, який передує повернення грошових коштів вкладнику.
Відповідно до п.7 додаткової угоди датою повернення вкладу позивачу було визначено 22.03.2012 року. Станом на 23.03.2012 року відповідач знову не виконав своїх зобов'язань. Після настання дати повернення вкладу позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення вкладу. Однак, не зважаючи на звернення ПАТ «Західінкомбанк»продовжував порушувати власні зобов'язання.
28.05.2012 року ОСОБА_3 письмово звернувся до керуючого Рівненської філії відповідача з вимогою повернення вкладених грошових коштів за договором банківського вкладу. 25 червня 2012 року позивач отримав відповідь №210, в якій вказано на неможливість виконання в повному обсязі своїх договірних зобов'язань перед клієнтами та вкладниками банку.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Ст. 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Розмір процентів визначається у відсотках на суму вкладу за певний період.
Встановлено, що вклад за Договором банківського вкладу № ВДД-5926-5 від 13.08.2009р. був строковим, а саме з закінченням строку 13.02.2010року.
Оцінивши достовірно встановлені судом докази, суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення банківського вкладу в сумі 20240 доларів СШа та 428,02 доларів США -процентів підлягає до задоволення.
Оскільки відповідачем не заперечується задоволення позову в частині стягнення стягнення на користь позивачки 3% процентів річних в сумі 3161,15 грн., то суд прийшов до висновку, що вимога в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України , договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд прийшов до висновку, що вимога в частині розірвання додаткової угоди № 1 від 22.09.2010 р. до договору банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-5926-5 від 13.08.2009р. обґрунтована, оскільки в суді знайшло підтвердження неналежного виконання відповідачем взятих зобов'язань по банківському вкладу, а тому вона підлягає до задоволення.
Вимога в частині стягнення процентів за безпідставне збереження грошових коштів в розмірі 5789,65 гривень за період з 29.04.2010 року по 22.09.2010 року до задоволення не підлягає, оскільки будь-яких умов щодо продовження нарахування процентів після закінчення строку дії договору у разі неповернення суми вкладу у договорі немає.
Також суд прийшов до висновку, що не підлягає до задоволення вимога в частині стягнення на користь позивача ОСОБА_3 пені в розмірі 15002,94 грн. згідно п. 32.2 ст. 32 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"за безпідставністю позовних вимог, так як до банку не було подано документу про переказ коштів, переказ коштів в розумінні ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»не було здійснено, тому дана позовна вимога є безпідставною та недоведеною.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо стягнення судових витрат пояснив, що вказана сума витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. є завищеною. Просив суд врахувати тяжкий фінансовий стан ПАТ «Західінкомбанк»та не заперечував проти стягнення з них 2 000 грн. судових витрат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК та виходячи з меж розумності та справедливості, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 315 гривень та підлягають до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1685,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,82,88,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву -ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Розірвати Додаткову угоду № 1 від 22.09.2010 року до договору банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-5926-5 від 13.08.2009 року, укладену між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" та ОСОБА_3.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" КОД ЄДРПОУ 36699045, МФО 303484 на користь ОСОБА_3 заборгованість за банківським вкладом: вклад - 20240 доларів США ; сума заборгованості по відсотках 428,02 доларів США, 3% річних -3161,15 гривень, судові витрати на правову допомогу -315 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»на користь держави 1685,00 грн. судових витрат.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Харечко С.П.
Судове рішення № 27255995, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 25.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1715/16291/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: