Ухвала суду № 27253051, 29.10.2012, Апеляційний суд Херсонської області

29.10.2012

Справа №22ц-2190/3072/2012 р. Головуючий в І інстанції

Категорія: Склярська І.В.

Доповідач: Вербицька Л.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року жовтня місяця 29 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої: Вербицької Л.І.

Суддів: Радченка С.В., Вейтас І.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_4, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що 27 листопада 2010 року в м. Херсоні ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем Мазда СХ - 7, р.н. НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі Миколаївського шосе, з боку мікрорайону Таврійський, при наближенні до перехрестя з головною дорогою, пл. Перемоги, про що його інформував дорожній знак 2.1. «Уступи дорогу», проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, в порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, виїхав на пл.Перемоги, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі з боку вул. Залізничної. Дане було встановлено вироком Суворовського районного суду м.Херсона від 21 березня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_5 визнаний винним по ст. 286 ч.1 КК України. Таким чином, внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності, отримав значні технічні ушкодження. Згідно з висновком дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, викладеним у звіті №18 від 27 січня 2011р., зробленому оцінювачем ОСОБА_6, вартість ремонту автомобіля ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2 склала 24745, 77 грн. Просив з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути на його користь з страхового товариства: вартість відновлюваного ремонту автомобіля, зменшену на розмір франшизи в сумі 26 243 грн. 48 коп.; з ОСОБА_5 -величину втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 2 469,32грн., розмір франшизи в сумі 510грн., а також судові витрати, мотивуючи відсутністю з боку відповідачів добровільної сплати належних сум.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 07 липня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 величину втрати товарної вартості автомобіля в сумі 2 490 грн. 32 коп., суму франшизи -510 грн. судові витрати в сумі 440грн. 80 коп. Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»на користь ОСОБА_2 вартість відновлюваного ремонту автомобіля у розмірі 24 990 грн., та судові витрати в розмірі 3 596грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Такі висновки суду відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 листопада 2010 року в м. Херсоні ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем Мазда СХ -7, р.н. НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі Миколаївського шосе, з боку мікрорайону Таврійський, при наближенні до перехрестя з головною дорогою, пл. Перемоги, про що його інформував дорожній знак 2.1. «Уступи дорогу», проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, в порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, виїхав на пл.Перемоги, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі з боку вул. Залізничної. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.09.2006 року, власником автомобіля ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Мазда СХ -7, р.н. НОМЕР_1 застрахована в СТзДВ «Гарантія»відповідно до полісу № ВЕ 5628387 (а.с.50).

Відповідно до положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 21.03.2011 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України (а.с.4).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 23.05.2012 року (а.с.118), матеріальний збиток, завданий автомобілю ВАЗ-21124, р.н. НОМЕР_2 становить 26 753, 48 грн. Величина втрати товарної вартості транспортного засобу складає 2469, 32грн. На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано послався на висновок експерта, визначаючи розмір спричиненої майнової шкоди позивачу, оскільки він складений відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 142/5/2092, у редакції від 24.07.2009 року.

Відповідно до вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 22 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Таким чином, дійшовши висновку, що власнику транспортного засобу ОСОБА_2 було завдано шкоду пошкодженням його майна джерелом підвищеної небезпеки, суд правомірно стягнув з СТзДВ «Гарантія» на його користь суму страхового відшкодування в межах ліміту, визначеного договором у розмірі 24 990 грн., а з власника джерела підвищеної небезпеки -ОСОБА_5 правомірно стягнув шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду автомобіля у розмірі 2469, 32 грн., та суму франшизи у розмірі 510 грн. При цьому доводи апелянта щодо неподання відповідних документів до страхової компанії є необґрунтованими, оскільки позивач звернувся до страхової компанії з належною заявою, та закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме з настанням страхового випадку, а не з поданням відповідних доказів, які, до речі були надані страхувальнику у вигляді довідки слідчого (а.с.5). Крім того, протокол огляду транспортного засобу складався в присутності представника страхової компанії за відсутності зауважень з його боку (а.с.110).

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає. Розподіл судових витрат був проведений відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 07 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: