Ухвала суду № 27246475, 23.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р.Справа № 1570/1519/2012

Категорія: 9.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання

справа розглядається в порядку письмового провадження)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0076001701 та №0075991701 від 22.12.2011 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що увесь облік товарних запасів вівся позивачкою у відповідності з нормами діючого законодавства, однак первинні документи ФОП ОСОБА_2 не змогла надати у момент перевірки, оскільки вони були втрачені. Крім того, податкова інспекція мала можливість провести зустрічну перевірку контрагента ПП «Ідеал»і таким чином визначити валові витрати ФОП ОСОБА_2, чого зроблено не було, у зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення №0076001701 та №0075991701 від 22.12.2011 року є необґрунтованими, передчасними та протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0076001701 та №0075991701 від 22.12.2011 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в якості платника податків.

На підставі направлення на перевірку №1889 від 10.11.2011 року та наказів №1758 від 27.10.2011 року, №1961 від 25.11.2011 року, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, згідно плану-графіка проведення документальних перевірок на 4 кв. 2011 року головним державним податковим ревізор-інспектором Загоруйко Т.В. проведена документальна планова виїзна перевірка фінасово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року та відповідно складено Акт перевірки №5498/17-128/НОМЕР_1 від 09.12.2011 року.

На підставі акту перевірки встановлено порушення позивачем: п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.98 року із змінами та доповненнями, неналежне ведення книги доходів та витрат та п.8 «Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку»затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599; ст.13,ст.14 ДКМУ від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок громадян»(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено оподаткований дохід за 2010 рік на 71331 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 8695, 70 грн.; п.6 ст.128 Господарського Кодексу України, ст..13,ст..14 ДКМУ від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок громадян»встановлено неналежне ведення обліку підприємницької діяльності в частині обліку витрат; п.2 Закону України від 09.04.1999 року «Про збір на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства», в результаті чого занижено збір в розмірі 8 грн. , в т.ч. травень 2009 року -8 грн.; п.12 ст.3 ст.6 Закону України від 06.07.95 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, а саме, не обліковані товарні запаси у порядку, встановленому законодавством, за місцем їх реалізації та за цінами реалізації на загальну суму 5670 грн.

З вищезазначеними порушеннями позивач не погодився та від підписання акту відмовився, про що свідчить Акт відмови від підисання за №2542/17-128 від 09.12.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 22.12.2011 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0076001701, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки та про застосування РРО на суму 11340 грн.; №0075991701 за платежем: податок з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 8695,70 грн. та №0075981701 за платежем: збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на суму 10 грн..

Позивачка не погодилася з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.12.2011 року №0076001701 та №0075991701 та відповідно оскаржила їх у судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими повністю погоджується колегія суддів.

Статтями 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року №13-92 та Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року №12 встановлено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу ним товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Згідно із п.6 ст.128 ГК України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акту перевірки, в порушення ст. 13, ст.14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», позивачкою допущено завищення валових витрат за 2010 рік у сумі 71331 грн., на які відсутні підтверджуючі документі.

Щодо відсутності відповідних документів позивачкою не заперечувалося та зазначалося про їх втрату та відповідно неможливість надання під час проведення перевірки.

Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірності донарахування податковим органом позивачці податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 8695,70 грн., суд першої інстанції на підставі встановлених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про неналежне ведення ФОП ОСОБА_2 обліку підприємницької діяльності в частині обліку витрат, що є порушенням пункту 6 статті 128 Господарського Кодексу України та статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Крім того, відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст.6 вказаного Закону, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 09.2001 р. №1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходіз і витрат".

Відповідно до п.1, п.5 вищевказаного Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форму Книги обліку доходів і витрат визначено згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N64.

Згідно з п. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощенну систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами і доповненнями, форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктів малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 8 «Порядка видачі свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого Наказом Державної адміністрації України від 29.10.1999 року №599, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 02.11.1999 року №752/4045 встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року №12 га зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції'', "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 не відображала у книзі обліку доходів і витрат по формі №10 від 19.02.2009 року №292 у графі «документально підтверджені витрати»вартість товарів отриманих для їх продажу, тобто не обліковувала товарні запаси у порядку, встановленому законодавством, за місцем їх реалізації на загальну суму по цінам реалізації 5670 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, є обґрунтованим висновок ДПІ про порушення позивачем вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В свою чергу, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неможливість надання первинних документів на підтвердження валових витрат та належного ведення позивачем обліку товарних запасів, оскільки попри доводи позивачки щодо ненадання їй податковим органом терміну для відновлення втрачених документів, вказані документи (відновлені) не було надано ні при подачі позовної заяви, ні на момент винесення рішення судом першої інстанції, ні при подачі апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи, які свідчать про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: