Рішення № 272445, 12.10.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.06 Справа 337/19-05

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Житлово-комунальної контори смт Козин

про стягнення 49155,45 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

від позивача – Жигадло І. Б. (дов. № 255/10 від 18.09.2006 року)

від відповідача – не з’явився

обставини справи:

Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Житлово-комунальної контори смт Козин (далі-відповідач) про стягнення 49155,45 грн.

Представник позивача просить суд позов задовольнити оскільки відповідач в порушення статі 526 Цивільного кодексу України не виконав належним чином зобов’язання за договором № 06/03-3801-ТЕ-17 від 31.12.2003 року на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій укладеним між сторонами, а саме не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений йому природний газ в сумі 32185,67 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання 6007,17 грн. пені, 8550,48 грн. інфляційних, три проценти річних в сумі 2412,13 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 14.08.2006 року та від 02.10.2006 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв’язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог частково з наступних підстав.

Між позивачем (за договором-постачальник) та відповідачем (покупець) 31.12.2003 року було укладено договір № 06/03-3801-ТЕ-17 на постачання природного газу для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі договір). За умов договору постачальник зобов’язаний передати у власність покупцю в 2004 році природний газ, а покупець зобов’язаний прийняти та оплатити газ (п.1.1 договору). Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року, газ в обсязі 210000 м2 в тому числі по місяцях: січень –70,0 м2, лютий –60,0 м2, березень –50,0 м2, квітень –30,0 м2 (п. 2.1 договору). Ціна за 1000,0 м2 газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України становить –210.00 грн. (п. 5.1 договору). Сторони домовились, що ціна на газ вказана в договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК „Нафтогаз України” і є обов’язковим для сторін за даним договором з моменту введення її в дію (п. 5.3 договору). Оплата здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та про транспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця (п.6.1 договору). В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 7.2 договору).

Сторонами 31.12.2003 року підписано додаткову угоду № 06/03-380-1ТЕ-А до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди п. 6.1 договору викладено в наступній редакції „ остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачіц газу до 10 числа наступного за звітним місяця”.

Позивач умови договору виконав належно, а саме передав відповідачу в період з січня по квітень 2004 року природний газ в об’ємі 250,937 тис. куб. м. на загальну суму 52696,78 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу № 85 від 31.01.2004 року, № 17 від 29.02.2004 року, № 2А від 31.03.2004 року та № 43 від 30.04.2004 року.

Відповідач зобов’язання за договором виконав неналежно, а саме не сплатив в повному обсязі кошти за прийнятий природний газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 32185,67 грн. Додатково позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за прострочення виконання зобов’язання, а саме пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу, за кожин день прострочення платежу за період з 10.08.2005 року по 30.06.2006 року в сумі 6007,17 грн., інфляційні в сумі 8550,48 грн. та три проценти річних в сумі 2412,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що відповідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо господарських та цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 32185,67 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розмір яких складає 8550,48 грн. - інфляційних та 2412,13 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З наданих до матеріалів справи документів (копії довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію та статуту позивача) вбачається, що єдиним засновником та власником позивача є Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, форма власності позивача є державна власність. Отже згідно положень методики визначення питомої ваги державного сектору в економіці, затвердженої наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України від 4 листопада 2003 року № 307/375/1963, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2003 року за № 1068/8389 позивач належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

У відповідності до ст. 231 у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст. 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що штраф та пеня нараховуються постачальником протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Отже позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6007,17 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-комунальної контори смт Козин (08753, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Партизанська, 2, код 30273658, р/р 26002447 в АППБ „Аваль”, МФО 321585) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) –32185 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят п’ять) грн. 67 коп. основного боргу, 8550 (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн. 48 коп. - інфляційних, 2412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 13 коп. - 3% річних, 6007 (шість тисяч сім) грн. 17 коп. - пені. та судові витрати: 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.