Рішення № 27243447, 22.10.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.10.2012

2/0514/1554/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Коверченкової М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Берегового А.В.

представника відповідача Бабійчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з січня 1977 року по січень 2011 року він працював на Державному підприємстві "Добропіллявугілля" Відокремлений підрозділ "Шахта «Алмазна»та ДП «ДУ»ВП «Шахта "Добропільська»електрослюсарем підземним, машиністом гірничо вийомочних машин - підземно. Під час роботи у вугільній промисловості, виконуючи важку роботу, він отримав професійне захворювання. Йому встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеня. Легенева недостатність1-2 ступеня, емфєзєма легенів, що підтверджується актом формі П-4 від 27.11.2006 року, а також довідкою МСЄК від 12.12.2006 р., якою йому вперше було встановлено 50% втрати працездатності безстроково, та визнано інвалідом 3 групи.

Згідно запису у трудовій книжки № 12 під час трудового договору з ДП «Добропіллявугілля»ВП «Шахта»Алмазна», ОСОБА_1 виконував завдання з ліквідації наслідків ЧАЕС, що підтверджується також архівною довідкою. Експертним висновком №253 від 08.04.2011 року лікарями йому було встановлено діагноз: захворювання середньо-ампулярного відділу прямої кишки. На підставі довідки МСЕК від 04.07.2011 року йому було встановлено по сукупності двох професійних захворювань 85% втрати працездатності безстроково та визнано інвалідом 2 групи.

В наслідок шкідливих умов праці, в яких він тривалий час працював на виробництві, заподіяна шкода його здоров'ю, що полягає як у фізичний болі так і у душевних стражданнях. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. В наслідок захворювання він відчуває постійну нестачу повітря, не може навіть трохи хвилюватись, тому що відразу задихається, що дуже засмучує та лякає його. Професійне захворювання, яке він отримав внаслідок негативних умов праці на виробництві, залишило невиліковні наслідки, він відчуває постійний біль в грудях, задуху при ходьбі, приступи ускладненого дихання вранці та у вечері, слабкість в тілі, періодично у нього підвищується тиск, у зв'язку з чим йому прийшлося зовсім відмовився від пересування на далекі відстані, при зміні погоди він задихається, постійно приймає ліки. У нього з'явилось відчуття страху, що здоров'я вже ніколи повністю не відновиться. Після захворювання він не може виконувати певні види робот у побуті, тому вся праця лягла на плечі дружини. Йому довелося обмежити у спілкуванні із знайомими та друзями. Тобто приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень, що стало наслідком професійного захворювання на виробництві.

Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому спричиненні серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками професійного захворювання, які призвели до обмеження життєдіяльності, втрати нормальних життєвих зв'язків, моральних страждань. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 85000,00 грн.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги позивача і просила суд їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що довідкою обласного МСЕК від 12.12.2006 р., якою йому вперше було встановлено 50% втрати працездатності безстроково, та визнано інвалідом 3 групи; довідкою МСЕК від 04.07.2011 року йому було встановлено по сукупності двох професійних захворювань 85% втрати працездатності безстроково та визнано інвалідом 2 групи. Вважає, що факт втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку профзахворюваннями встановлений відповідно до норм законодавства, а моральні страждання, які відчуває позивач пов'язані саме з втратою здоров'я.

Представник відповідача: ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" ВСП шахтоуправління "Добропільське", Береговий А.В., що діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22.11.1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідках МСЕК відносно позивача йому встановлена втрата професійної, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. Окрім того, вказує на те, що належним відповідачем по справі є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, оскільки позивачеві первісно було встановлено втрату працездатності довідкою МСЕК від 12.12.2006 р., а тому зазначені правовідносини регулюються ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Представник відповідача: Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Бабійчук Т.В., що діє на підставі довіреності, вказала, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок відшкодовувати працівнику моральну шкоду заподіяну в наслідок трудового каліцтва покладено на власника або уповноважений ним орган.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказано у трудовій книжці, ОСОБА_1, 1956 року народження, з 20 січня по 03 березня 1977 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем на Добропільське виробниче об'єднання по видобутку вугілля Шахта імені РСЧА, з 20.06.1979 року прийнятий на роботу до Виробничого об'єднання "Добропіллявугілля" Шахта ім. РСЧА, з 17 травня по 02 серпня 1988 року виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (час роботи зараховується у стаж, що дає право на пільгову пенсію за списком № 1 у 1,5 розмірі -запис № 12), 26.12.2001 року був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію, з 08.01.2002 року по 06.01.2011 року працював у ДВАТ "Шахта "Добропільська" ДХК "Добропіллявугілля" (наказом Мінпаливенерго України № 92 від 21.02.03 р. реорганізоване у відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" державного підприємства "Добропіллявугілля") -(а.с.3-4).

Актом хронічного професійного захворювання форми П-4 від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, друга стадія, фаза затихаючого загострення ЛН-І І ступеня. Захворювання професійне (код 490.2). Обставини виникнення захворювання: недосконалість технології гірних робіт, неефективність заходів боротьби з пилом, не додержання і не виконання усього комплексу знепилюючих заходів, передбачених проектом комплексного знесилення шахті і окремих ділянок (а.с.5).

Випискою з акту огляду МСЕК серії ДОН-04 № 054110 від 12.12.06 р. ОСОБА_1 встановлено первино 50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням ХОЗЛ безстроково, та відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії ДОН-05 № 113347 від 12.12.06 р. встановлену третю групу інвалідності (а.с.6).

Висновком лікарсько-експертної комісії КЛПЗ "Донецька обласна клінічна лікарня профзахворювань" від 27 жовтня 2006 року ОСОБА_1 встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, друга стадія, фаза затихаючого загострення. Легенева недостатність другого ступеня. Захворювання професійне первино (а.с.7).

Випискою із амбулаторної карти КЛПЗ "Добропільська центральна районна лікарня" підтверджується неодноразове знаходження ОСОБА_1 на лікуванні (а.с.8-9).

Випискою із історії хвороби 4133-650 підтверджується знаходження ОСОБА_1 на лікуванні у терапевтичному відділенні "Добропільської центральної районної лікарні" з 05.07.06 р. по 25.07.06 р. (а.с.10).

Випискою із історії хвороби № 11352 КЛПЗ "ДОКТМО" підтверджується знаходження ОСОБА_1 на лікуванні у терапевтичному відділені з 08.06.06 р. по 29.06.06р. (а.с.11).

У архівній довідці № 43131 від 24.09.08 р. вказується, що ОСОБА_1 приймав участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 17.05.88 р. по 02.08.88 р. (а.с.12).

Витягом з протоколу засідання Військово-лікарняної комісії Північного регіону (Протокол засідання ВЛП № 228 від 18 листопада 2011 року) встановлено, що ОСОБА_1 має захворювання середньо-ампулярного відділу прямої кишки, T4N1M0, стан після комбінованого лікування, ІІ кл. гр., що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13).

Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні № 252 від 08 квітня 2011 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: захворювання середньо-ампулярного відділу прямої кишки T4N1M0, стан після комбінованого лікування, ІІ кл. гр., що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14).

Довідкою МСЕК серії 10ААА 045383 від 04.07.2011 р. підтверджується, що ОСОБА_1 повторно, встановлена друга група інвалідності та втрата працездатності 85 % (вісімдесять п'ять відсотків) за сукупністю: 50 % по профзахворюванню, 35 % по ЛНА на ЧАЕС, безстроково. Довідкою МСЕК № 443567 від 04.07.2011 р. встановлено, що захворювання пов'язане з виконанням зобов'язань в/служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.15).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті у підземних умовах у період з 20.01.1977 р. по 03.08.1977 р.; з 20.06.1979 р. по 26.12.2001 р. -на державному підприємстві "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Алмазна" та з 08.01.2002 р. по 06.01.2011 р. - на державному підприємстві "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Добропільська". З 17.05.1988 р. по 02.08.1988 р. виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуваючи у трудових відносинах з державним підприємством "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Алмазна" (у 2003 р. ДП "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Алмазна" увійшло до складу ДП "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Добропільська").

Встановлено, що умови праці на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що знайшло підтвердження у акті розслідування професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, як встановлено: довідкою обласного МСЕК від 12.12.2006 р., якою йому вперше було встановлено 50% втрати працездатності безстроково, та визнано інвалідом 3 групи; довідкою МСЕК від 04.07.2011 року йому було встановлено по сукупності двох професійних захворювань 85% втрати працездатності безстроково та визнано інвалідом 2 групи.

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням позивач дійсно вимушений змінити звичайний образ життя, потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто, обов'язок відшкодовувати працівнику моральну шкоду заподіяну в наслідок трудового каліцтва покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача: Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" про відшкодування моральної шкоди, яке, відповідно до ст.237-1 КЗпП України зобов'язане відшкодувати працівнику моральну шкоду заподіяну в наслідок трудового каліцтва, тому що внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 38000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 85000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров'я не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська", ЄДРПОУ 32186934, юридична адреса: 85000 Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченка, 2, Р/р 26003309571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_3 виданий Добропільським МРВУМВС України в Донецькій області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди 38 000,00 грн. (тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля" відособлений підрозділ "Шахта "Добропільська", ЄДРПОУ 32186934, юридична адреса: 85000 Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченка, 2, Р/р 26003309571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118, судовий збір на користь держави в розмірі 107,30грн. (сто сім гривень 30 коп) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2012 року в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

22.10.2012