Рішення № 27242460, 31.10.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___

Справа №1519/677/2012

№ пр. 2/1519/4902/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Яблонській М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»про визнання недійсним договору надання споживчого кредиту,

встановив:

У січні 2012р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»(далі - ПАТ КБ «Приват Банк») звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 03.07.2006р. між ПАТ КБ «Приват Банк»та відповідачем був укладений кредитний договір №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., згідно умов якого останньому був наданий кредит в сумі 2963,50грн. зі сплатою 24 % річних, терміном до 03.07.2008р.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань, встановлених кредитним договором, позивач просив стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., у тому числі: заборгованість за кредитом, заборгованість за відсотками за користування кредитом, заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня та штрафи, в загальній сумі 42715,02грн. та судові витрати, а саме судовій збір в сумі 427,15грн.

27 лютого 2012р. відповідач ОСОБА_1 надав до суду зустрічний позов до ПАТ КБ «Приват Банк», яким просив визнати недійсним кредитний договір №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., укладений між ним та ПАТ КБ «Приват Банк», посилаючись на те, що зміст спірного договору суперечить частині 3 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначав, що ні перед укладенням договору, ні протягом його дії, банк не надавав позичальнику в повному обсязі усієї необхідної інформації про умови кредитування, що призвело до порушення його права як споживача. Крім того, у своєму зустрічному позові ОСОБА_1 вказував, що кредитним договором №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р. визначені умови, що регулюють внесення змін (доповнень) та його розірвання лише в односторонньому порядку і лише в інтересах банку, що суперечить вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Посилаючись на те, що спірний договір містить занадто великий перелік відповідальності споживача, та на те, що в момент підписання договору ОСОБА_1 було поставлено в невигідне та таке, що порушує його права становище, останній просив суд визнати кредитний договір №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р. укладений між ним та ПАТ КБ «Приват банк»недійсним.

Представник ПАТ КБ«Приват Банк»діюча за довіреністю від 10.08.2010р., в судове засідання з'явилась, позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, в задоволені зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Відповідач та його представник, за договором про надання правової допомоги, в судове засідання з'явилися, позов ПАТ КБ«Приват Банк»про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнали та просили суд відмовити в його задоволені, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ«Приват Банк»про визнання кредитного договору недійним підтримали та просили їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а в задоволені зустрічних позовних вимогах про визнання кредитного договору недійним має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 03.07.2006р. між ПАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 2963,50грн. зі сплатою 24% річних, з кінцевим терміном повернення до 03.07.2008р. (а.с.5-9).

Відповідно до умов кредитного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Через невиконання зобов'язань за кредитним договором №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., у відповідача станом на 23.11.2011р. склалася заборгованість перед ПАТ КБ «Приват Банк»в сумі 42715,02 (сорок дві тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 02 копійки, яка складається з:

- заборгованості за кредитом -2963,40 грн.,

- заборгованості за відсотками за користування кредитом -15620,39 грн.,

- заборгованість по комісії за користування кредитом -1213,59 грн.,

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -20407,40 грн.;

- штраф (фіксована частина) -500,00 грн.,

- штраф (відсоткова складова) -2010,24 грн.

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до умов Кредитного договору №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р. (а.с.3)

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання, відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України.

Пунктами 6.1, 6.3 кредитного договору передбачена відповідальність відповідача за порушення зобов'язання, а саме: пеня в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день проточки, але не менше 1грн. та штраф у розмірі 500грн.+5% від суми простроченого платежу. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна заборгованості. Фактично відповідач за одне і те ж порушення двічі притягується до відповідальності, що суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таких правових позицій дотримується у своїй практичній діяльності Верховний Суд України (ухвала колегії судів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 15.12.2010р.).

З цих підстав суд вважає, що вимоги банку про стягнення суми штрафу за невиконання (порушення) зобов'язань за договором в розмірі 2510,24грн. не підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК, розмір не устойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збит ків і за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що сума пені, що була нарахована банком складає 20407,40грн., що більш ніж у дев'ять разів перевищує сам кредит (2963,40грн.), суд виходячи із положень ст. 551 ЦК України, та приймаючи до уваги майновий стан боржника, вважає за можливим зменшити розмір пені до 3000,00грн.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними заса дами цивільного законодавства є справедли вість, добросовісність та розумність.

Відпо відно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є віль ними в укладенні договору, виборі контр агента та визначенні умов договору з ураху ванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливо сті.

Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою за кону до договору.

Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути ро зумною.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2963,40грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 15620,39грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1213,59грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі саме 3000,00грн. є законними та обґрунтованими, тому в даній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо посилань ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові на недійсність кредитного договору №ОDН0RX09040111 від 03.07.2006р., укладеного між ним та ПАТ КБ «Приват Банк», через невідповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів»та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд не може приймати їх до уваги виходячи з наступного.

При укладені кредитного договору з ПАТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 не оскаржував його умови і погоджувався з ними, шляхом підпису договору та частковим виконанням його умов.

Отже, Кредитний договір, який був укладений між сторонами, відповідав всім вимогам законодавства України, яке діяло на час його укладення і позивачем, за зустрічним позовом, не оскаржувався.

Загальними правовими підставами визнання правочину недійсним є порушення умов його дійсності.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дані положення закону при укладенні договору були дотримані і не порушені.

В своїй зустрічній позовній заяві позивач не навів підстави недійсності кредитного договору відповідно до вимог ст.203 ЦК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договорами та судових витрат підлягає задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору недійним підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір в розмірі 427,15грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 610-612, 616, 625,1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 01.10.2001р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № ОDН0RX09040111 від 03.07.2006року в сумі 22797 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто сім) гривень 38 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом -2963,40грн.,

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом -15620,39грн.,

- заборгованості по комісії за користування кредитом -1213,59грн.,

- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -3000,00грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»про визнання недійним договору про надання споживчого кредиту -залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 01.10.2001р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судовій збір в сумі 227,94 (триста одна) гривня 94 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда