Рішення № 27238726, 29.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2074/2012

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс"

до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця"

про стягнення 8027 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Петручень Д.А. за довіреністю від 02.08.2012р. №3318

від відповідача: Ксьондз А.В. за довіреністю від 03.01.2012р. №39

Постолатій І.П. за довіреністю від 03.01.2012р. №92

Суть спору: ТОВ „Укрметалургтранс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця" збитків в сумі 8027 грн., що завдані позивачу неналежним виконанням відповідачем договору про організацію перевезення вантажів у рухомому складі оператора № ОД/М-05-196д-НЮ від 01.03.2005р.

У запереченнях на позов від 16.10.2012р. за вх.№31262/2012 відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та повністю відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що позивачем пропущений строк позовної даності, який встановлений вимогами ст.136 Статуту залізниць України, оскільки акт загальної форми станції Кривий Ріг-Головний №8463, яким засвідчено невірно зазначення коду у накладній №53186763, складений 23.05.2011р., а тому строк позовної даності сплив 23.11.2011р. Також відповідач посилається на те, що Одеська залізниця не приймала участі у розгляді справи №11/5005/13903/2011, а тому була позбавлена можливості захисту своїх інтересів у суді. Окрім того, відповідач посилається на те, що ст.ст.118,122 Статуту залізниць України встановлені суб'єкти, які несуть відповідальність перед залізницями за невірно зазначений код та адресу одержувача вантажу, а саме -вантажовідправники. Інших суб'єктів, що можуть бути притягнуті до відповідальності ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.

У судовому засіданні представник позивача надав усні заперечення, згідно з якими позивач вважає, що його позов стосується господарських відносин, які виникають з договору про організацію перевезення вантажів у рухомому складі оператора і цей договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому строк позовної давності до позовних вимог позивача встановлюється вимогами ч.1 ст.257 ЦК України у три роки.

Ухвалою від 08.08.2012р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача та розгляд справи відкладений на 17.09.2012р.

Згідно з розпорядженням голови суду від 17.09.2012р. справу передано на розгляд судді Невінгловській Ю.М. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному.

На підставі розпорядження голови суду від 25.09.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.03.2005р. між Одеською залізницею (Залізниця, відповідач) і ТОВ „Укрметалургтранс" (Оператор, позивач) укладений договір про організацію перевезень вантажів у рухомому складі оператора № ОД/М-05-196д-НЮ, який регулює взаємовідносини між позивачем і відповідачем, пов'язані з організацією і здійсненням перевезень вантажів залізничним транспортом, надання додаткових послуг, пов'язаних із цими перевезеннями у власному рухому складі позивача, або рухомому складі, який знаходиться в управлінні позивача.

Відповідно до умов п.2.1.2., п.2.1.3., п.2.1.8. договору відповідач зобов'язаний приймати від позивача заявки на відправлення порожнього рухомого складу на обумовлені станції. Проводити за договірним тарифом оформлення повного комплекту перевізних документів на порожні вагони згідно вказівок позивача. Відповідач несе відповідальність за правильність оформлення перевізних документів. Передавати позивачу переліки ТехПД, податкові накладні, копії перевізних документів, накопичувальних карток, оформлених встановленим порядком в термін, що не перевищує 3 доби з моменту закінчення звітної декади.

Згідно з умовами п.2.2.1. договору позивач зобов'язаний для оперативного рулювання рухом власного рухомого складу у порожньому стані надавати залізниці заявки про заадресування порожнього рухомого складу, інструкції для відправлення власного рухомого складу у порожньому стані.

Умовами п.3.1. договору встановлено, що розрахунки за послуги передбачені договором здійснюються позивачем щодекадно через єдиний код позивача у ТехПД залізниці на підставі накопочувальної картки.

Згідно з умовами п.4.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть матеріальну відповідальність в межах і розмірах передбачених Статутом залізниць України та діючим законодавством України.

У п.8.1. договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання і діє до 31.12.2005р. включно, а відповідно до умов п.8.2. договору у випадку, коли жодна із сторін не заявила про припинення відносин по договору від вважається пролонгованим на кожний наступний річний термін.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач надав відповідачу заявку на оформлення перевізних документів від 19.05.2011р. №2222/1, в якій поросив після вивантаження оформити перевізні документи і відправити у порожньому стані перелічені вагони, в т.ч. вагон 53186763 з призначенням: ст. Інгулець Придніпровської залізниці (код 467703) в адресу ВАТ „Інгулецький ГОК" (код 5347) поштова адреса: м. Кривий Ріг, вул. Рудна,47.

20.05.2011р. позивач надав відповідачу заявку на оформлення перевізних документів №228, згідно з якою змінив раніше направлений лист від 19.05.2011р. №2222/1, та просив відповідача після вивантаження оформити перевізні документи і відправити у порожньому стані перелічені вагони, в т.ч. вагон 53186763 з призначенням: ст. Кривий Ріг-Головний ДП „Придніпровська залізниця", на адресу ВАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг" (код 3437), поштова адреса: 50059, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе,1.

На виконання цього листа відповідачем заповнено залізничну накладну №41459454 на перевезення порожнього вагону №53186763, в графі „одержувач" якої вказаний ВАТ „Інгулецький ГОК" та його цифровий код 5347.

Згідно з переліком ТехПД за 02.06.2011р. №208 з позивача на користь відповідача списані грошові кошти за надання послуг по оформленню перевізних документів, в т.ч. і за оформлення накладної, про що свідчать також накопичувальна картка №26050330/437 від 26.05.2011р. та лист відповідача від 12.09.2012р. №1898.

21.05.2011р зі станції Одеса -Порт ДП „Одеська залізниця" на станцію Кривий Ріг-Головний ДП „Придніпровська залізниця" відправлений у порожньому стані приватний вагон № 53186763, що підтверджується залізничною накладною № 41459454 від 21.05.2011р.

При надходженні вагону на станцію Кривий Ріг-Головний ДП „Придніпровська залізниця" виявлено, що у накладній №41459454 невірно вказані найменування і код одержувача, оскільки фактично вагон прибув на адресу ВАТ „Арселор Мітал -Кривий Ріг", код 3437.

Про виявлені обставини на станції призначення складений акт загальної форми №8463 від 23.05.2011р. та відправлено телеграму на станцію відправлення з вимогою уточнення одержувача вантажу. Згідно з телеграмою станції Одеса-Порт №394 від 31.05.2011р. вантажоодержувачем за накладною №41459454 є ВАТ „Арселор Мітал -Кривий Ріг", код 3437.

В подальшому ДП „Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ „Укрметалургтранс" штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за неправильно зазначений код відправника у накладній №41459454.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011р. по справі №11/5005/13903/2011 за позовом ДП „Придніпровська залізниця" до ТОВ „ТОВ „Укрметалургтранс" про стягнення штрафу в сумі 7 689 грн. до участі у справі в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ДП „Одеська залізниця".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011р. у справі №11/5005/13903/2011 позов ДП „Придніпровська залізниця" задоволено та з ТОВ „Укрметалургтранс" на користь ДП „Придніпровська залізниця" стягнуто штраф в розмірі 7689 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ.

06.12.2011р. господарським судом Дніпропетровської області виданий відповідний наказ на виконання вищевказаного рішення суду.

13.03.2012р. державної виконавчою службою відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області, про що винесено відповідну постанову ВП №31770296, а 28.03.2012р. ТОВ „Укрметалургтранс" здійснено оплату грошових коштів в сумі 8027 грн. згідно наказу господарського суду від 06.12.2011р. по справі №11/5005/13903/2011, що підтверджується платіжним дорученням №454.

03.04.2012р. державної виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням вимог виконавчого документу в повному обсязі.

02.04.2012р. ТОВ „Укрметалургтранс" звернулося до ДП „Одеська залізниця" з претензією №1338 про відшкодування збитків в сумі 8027 грн.

Листом від 28.05.2012р. ДП „Одеська залізниця" відхилено претензію ТОВ „Укрметалургтранс", оскільки останнє не повідомило Одеську залізницю про отримання претензії від ДП „Придніпровська залізниця" та не залучило Одеську залізницю до розгляду справи, що позбавило залізницю можливості захисту своїх інтересів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом зобов'язання відповідача щодо проведення за договірним тарифом оформлення повного комплекту перевізних документів на порожні вагони згідно вказівок позивача виникло на підставі укладеного між сторонами договору про організацію перевезень вантажів у рухомому складі оператора № ОД/М-05-196д-НЮ від 01.03.2005р.

Відповідно до вимог ст. ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, під час оформлення комплекту перевізних документів згідно вказівок позивача, відповідач неправильно зазначив у накладній №41459454 найменування одержувача вантажу та його код. При цьому, встановлені судом обставини справи щодо неправильного зазначення у накладній №41459454 найменування одержувача вантажу та його коду саме відповідачем, останнім жодним чином не заперечуються. В подальшому це призвело до оплати позивачем штрафу на користь ДП „Придніпровська залізниця" в сумі 7689 грн., а також судових витрат по держмиту в сумі 102 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011р. у справі №11/5005/13903/2011.

У ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в т.ч. додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина боржника.

У ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, виходячи із вище встановлених обставин справи, які свідчать, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оформлення перевізних документів за вказівкою позивача, що внаслідок цього порушення позивачу спричинені реальні збитки у виді додаткових витрат в розмірі 8027 грн., а також свідчать, що відсутність вини у порушенні зобов'язання відповідачем не доведена, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що ДП „Одеська залізниця" не приймала участі у розгляді справи №11/5005/13903/2011, а тому була позбавлена можливості захисту своїх інтересів у суді господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання жодним чином не доводять відсутність вини залізниці у неправильному заповненні накладної. Тим більш, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2011р. по справі №11/5005/13903/2011 за позовом ДП „Придніпровська залізниця" до ТОВ „Укрметалургтранс" про стягнення штрафу в сумі 7 689 грн. до участі у справі в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ДП „Одеська залізниця". При цьому вищевказану ухвалу винесено господарським судом Дніпропетровської області у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання ТОВ „Укрметалургтранс".

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог „Укрметалургтранс" господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Вимогами п. „ж" ст.134 Статуту залізниць України встановлено, що претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються: з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії, - в усіх інших випадках.

Як вище встановлено господарським судом обставинами, які спричинили заявлення даного позову ТОВ „Укрметалургтранс" є спричинення останньому збитків, внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оформлення повного комплекту перевізних документів на порожні вагони згідно вказівок позивача.

При цьому про такі обставини позивач міг дізнатися лише після оплати ним штрафу за неправильно зазначений у накладній код одержувача вантажу на підставі відповідного судового рішення, а не в момент порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оформлення повного комплекту перевізних документів на порожні вагони згідно вказівок позивача.

Оплату штрафу та судових витрат здійснено позивачем 28.03.2012р. Тобто саме з цієї дати починає обчислюватися шестимісячний термін на звернення до залізниці з позовом про стягнення збитків і закінчується цей термін відповідно 29.09.2011р.

Між тим, штамп органів поштового зв'язку на поштовому конверті, в якому до суду надійшла позовна заява ТОВ „Укрметалургтранс" свідчить, що з позовом до суду ТОВ „Укрметалургтранс" звернуся 09.07.2012р.

Таким чином позивачем не пропущений строк позовної даності на звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків, а тому заява відповідача про застосування строків позовної давності відхиляться господарським судом.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс" задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 25426332, п/р 26002000262 в ОФ АБ „Експрес-банк" , м. Одеса, МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс" (49000, м. Дніпропетровськ, пл. Ленина, 1, код ЄДРПОУ 30095793, п/р 26001001302566 в ПАТ „Актабанк" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) збитки в сумі 8027 (вісім тисяч двадцять сім ) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 02 листопада 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.