Постанова № 27238574, 31.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.12 Справа № 5015/2125/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Костів Т.С.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача: з'явився.;

від відповідача: з'явився;

розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року, суддя Чорній Л.З. у справі № 5015/2125/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"м. Київ

до відповідача: Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" м. Дрогобич

про стягнення 1 100 001,22 грн.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково та стягнено з комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" 939 091,78 грн. основного боргу, 14 353, 41 грн. пені, 65 736,42 грн. штрафу, 9 390,92 грн. інфляційних втрат, 14 015,01 грн. 3% річних та 20 851, 75 грн. судового збору; в решті частин позовних вимог в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване посиланням на порушення відповідачем умов договору в частині оплати за отриманий природній газ для виробництва теплової енергії, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, інфляційних, річних, штрафу та пені.

Рішення в частині зменшення розміру пені на 20% обґрунтоване тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з низькою платоспроможністю споживачів, що підприємство відповідача забезпечує населення послугами з теплопостачання, а також тим, що розмір штрафних санкцій у вигляді штрафу та інфляційні втрати становлять 89 142,35 грн.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення місцевого суду скасувати в частині зменшення пені і вважає, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що відповідно до ст.233 ГК України суд, зменшуючи розмір санкцій, повинен взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші інтереси сторін, що останнім не було з'ясовано.

Скаржник зазначає, що зменшення судом розміру пені спричиняє позивачу додаткові збитки та дозволяє відповідачу в подальшому порушувати договірні умови.

Позивачем долучено до матеріалів справи звіт про фінансові результати за перше півріччя 2012 року.

Відповідачем подано письмову заяву, в якій відповідач просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у даній справі відповідачем надані додаткові докази на підтвердження скрутного фінансового становища КП «Дрогобичтеплоенерго».

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" та КП „Дрогобичтеплоенерго" укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2347/11 відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) у 4-му кварталі 2011 р. та у 2012 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом жовтня 2011 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії на загальну суму 939 091,78 грн. Вказане підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 р.

Пунктом 6.1 договору передбачена оплата за газ, що здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Всупереч умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не здійснив в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 939 091,78 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що в даному випадку становить 9 390,92 грн. -інфляційні втрати та 14 015,01 грн. 3% річних.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 100 001,22 грн. з яких: 939 091,78 грн. -основний борг, 71 767,09 грн. - пеня, 65 736,42 грн. -штраф, 9 390,92 грн. -інфляційних втрат, 14 015,01 грн. 3% річних.

Аналогічно місцевим господарським судом, правильно застосовано вимоги ст.83 ГПК України щодо зменшення розміру пені до 20%, а саме 14 353,41 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»з наступними змінами зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, зменшення розміру неустойки в порядку п.3 ч.1 ст.83 ГПК України є правом суду, а обставини застосування даних норм є оціночними та, водночас, потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням норм ст.ст.32-34 ГПК України.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір штрафних санкцій, передбачених договором. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати населенням грошових коштів за надані комунальні послуги, а також на несвоєчасну державну компенсацію коштів за невідповідність тарифів собівартості надання послуг з теплопостачання. Крім того, судом враховано клопотання, що відповідач є основним підприємством, яке забезпечує населення, соціальну сферу послугами з теплопостачання, тому стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі, заявленому позивачем до стягнення, може призвести до неможливості здійснювати власну діяльність, і, відповідно, може призвести до неплатоспроможності відповідача.

Як вбачається із доданих розрахунків, податкової декларації підприємства та звітів за фінансові результати (а.с.62-72) за 2011 рік КП «Дрогобичтеплоенерго»спожило енергоносіїв на загальну суму 27 795,6 тис.грн., з них проплачено 23 729,1 тис.грн., що становить 85,4% проплати. А загальна сума збитків відповідача становить близько 15,2 млн.грн.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року в даній справі відповідачем 31.10.2012 року надані додаткові докази на підтвердження скрутного фінансового становища КП «Дрогобичтеплоенерго».

Зокрема, як вбачається із довідки КП «Дрогобичтеплоенерго»Дрогобицької міської ради №01/1904 від 30.10.2012 року та доданих документів, комунальне підприємство працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші; тарифи підприємства встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг; дебіторська заборгованість підприємства становить 7,3 млн. грн.; з державного бюджету України недофінансовано підприємство на суму 11,6 млн.грн.; у зв'язку із скрутним матеріальним становищем КП «Дрогобичтеплоенерго», між останнім та Дрогобицькою ОДПІ 28 квітня 2012 року було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 769 956,09 грн.

З вищенаведеного, колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду Львівської області в частині зменшення розміру пені у розмірі до 20% та вважає його обгрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника про часткове скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Відтак, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року у справі №5015/2125/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Т.С. Костів

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2012р.