Рішення № 27238548, 30.10.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1077/2012-2/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс" вул. Окружна, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ у сумі 2 221 414,34 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Данилевський Олексій Миколайович - головний юрисконсульт, (довіреність № 14-460 від 02.10.2012р.).

від відповідача: Загребельний Ю.А.-юрисконсульт І-ї категорії, довіреність № 20 від 10.01.11р., паспорт серії СС № 711033, виданий 18.02.99р. Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі Позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (далі Відповідач) про стягнення боргу в сумі 2 221 414,34 грн., в тому числі 1 926 303,52 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 107151,33 грн. - пені , 19987,16 грн. інфляційних, 21016,42 грн. - 3 % річних та 147045,90 грн. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу №14/2609/11 від 30.09.11.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного боргу з врахуванням проведеної оплати в сумі 761 260,78 грн., а розмір сплати штрафних санкцій просив зменшити на 80% мотивуючи тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, є єдиним підприємством, яке надає послуги теплопостачання у місті Калуші.

Представник позивача на зменшення штрафних санкцій не погоджувався, про що подав заперечення на відзив за Вх.№6800/2012-свх від 18.10.12.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Між сторонами по справі 30.09.11 укладено Договір купівлі-продажу природного газу №14/2609/11, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов"язався передати у власність відповідачу (покупцю) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом жовтня-грудня 2011, січня 2012 природний газ на загальну суму 3 577 670,56 грн., що підтверджується матеріалами справи - актами передачі-приймання природного газу (а.с.17-20).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ в сумі 1 651 367,04 грн., заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 1 926 303,52 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 761 260,78 грн. - основного боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень, провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

Отже, до стягнення підлягає 1 165 042,74 грн. заборгованості за переданий природний газ.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 107151,33 грн. - пені, 19987,16 грн. інфляційних, 21016,42 грн. - 3 % річних та 147045,90 грн. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять днів) додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця (вимога та доказ направлення відповідачу міститься в матеріалах справи - а.с.30-33).

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій на 80 %, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення у справі, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 статті 219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем в порушенням норми ст.33 ГПК України не подано документального підтвердження тих обставин, на які відповідач посилається як на підставу для зменшення штрафних санкцій (баланс, довідки про заборгованість, тощо), тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 80 %.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 1 165 042,74 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 107151,33 грн. - пені , 19987,16 грн. інфляційних, 21016,42 грн. - 3 % річних та 147045,90 грн. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 44428,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232, 233 ГК України, ст.ст.509, 526, 530, 546, 549, 612, 624, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ у сумі 2 221 414,34 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна,1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 код 32364207) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001, код 20077720) - 1 165 042 (один мільйон сто шістдесят п"ять тисяч сорок дві) грн. 74 коп. основного боргу, 107151 (сто сім тисяч сто п"ятдесят одну) грн. 33 коп. пені, 19987 (дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. інфляційних, 21016 (двадцять одну тисячу шістнадцять) грн. 42 коп. - 3 % річних, 147045 (сто сорок сім тисяч сорок п"ять) грн. 90 коп. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу та 44428 (сорок чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 761 260,78 грн. основного боргу - припинити.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.11.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_помічник судді Шунтов О. М. 02.11.12