Рішення № 27238536, 25.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.12 Справа№ 5015/2910/12

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), Мазовіти А.Б., Фартушка Т.Б., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ", м.Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національного банку України, м.Київ

про визнання права на позачергове задоволення вимог; визнання дій ліквідатора неправомірними; припинення дій, які порушують майнове право позивача.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача Татух М.Д. -представник (№309-477 від 04.09.2012р.);

від третьої особи Праскович І.М. -провідний юрисконсульт юридичного відділу Управління Національного банку України (довіреність №18-004/4793 від 28.09.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" подало позов до Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" про визнання у судовому порядку права позивача на позачергове задоволення своїх вимог до відповідача відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11, в тому числі першочергове право на задоволення своїх вимог перед вимогами по заробітній платі перед працівниками відповідача та будь-якими іншими вимогами; про визнання неправомірними дій ліквідатора відповідача по спрямуванню коштів на погашення заборгованості із зарплати працівникам відповідача до задоволення в повному обсязі вимог позивача, що включені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку; припинення дій, які порушують майнове право позивача, а саме заборонити ліквідатору відповідача здійснювати дії по спрямуванню коштів для задоволення вимог кредиторів будь-якої черги, в тому числі й вимог по заробітній платі перед працівниками відповідача до виконання зобов'язань перед позивачем, вимоги якого включені до Переліку (реєстру) вимог окремо як такі, що підлягають задоволенню у позачерговому порядку.

Ухвалою суду від 19.07.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.08.2012р. Ухвалою суду від 29.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2012р. Ухвалою суду від 17.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2012р., продовжено строк вирішення спору до 02.10.2012р. Ухвалою суду від 02.10.2012р. до участі у справі на стороні відповідача залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний Банк України, призначено колегіальний розгляд справи та відкладено на 25.10.2012р. Шляхом проведення автоматизованого розподілу членами колегії визначено суддів Мазовіту А.Б. та Фартушка Т.Б. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Після закінчення судового засідання 02.10.2012р. на адресу суду надійшла заява позивача б/н від 26.09.2012р. (вх. № 22148/12 від 02.10.2012р.) на ухвалу суду від 17.09.2012р. та додаткові пояснення. У вказаній заяві позивач просив суд використати своє право та за власною ініціативою, як це передбачено ст.66 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору відповідача здійснювати виплату будь-яких коштів з накопичувального рахунку банку, заборонити Національному банку України здійснювати погодження ліквідатору кошторису витрат ліквідатора ВАТ "СКБ "Дністер". Судове засідання 02.10.2012р. просив провести без участі представника позивача.

В судове засідання 25.10.2012р. позивач явку представника не забезпечив, надіслав на адресу суду заяву від 15.10.2012р. вих.№001/2535 (вх.№23841/12 від 23.10.2012р.) до якої долучив докази надсилання позовної заяви третій особі. У вказаній заяві позивач повторно просив суд за власною ініціативою вжити заходів до забезпечення позову аналогічні тим, що були викладені у попередній заяві. Судове засідання просив провести без участі представника, у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку, вирішити спір на підставі наявних у справі доказів. Крім того, у заяві позивач зазначив, що у випадку необхідності виходу за межі позовних вимог на підставі ст.83 ГПК України, він надає свою згоду.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2012р. проти позову заперечив з підстав викладених у попередньо поданому відзиві (від 01.10.2012р. вх.№21890/12), у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. Зокрема зазначив, що на виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11 та згідно ст.ст.92,93,96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", розділу 6 Постанови ПНБУ №369 від 28.08.2001р., 28.09.2011р. ліквідатором банку подано Національному банку України на затвердження зміни до переліку реєстру вимог кредиторів, в т.ч. щодо включення грошових вимог ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за договором №27022009/МБ про міжбанківський кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2 486 027,39 грн. до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ"Дністер" як такі, шо підлягають задоволенню в позачерговому порядку. 04.11.2011р. вказані зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ"Дністер" затверджені рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ за № 672, отже з 04.11.2011р. у позивача виникло право на позачергове задоволення кредиторських вимог заявлених до банку. Вимоги позивача про стягнення коштів ВАТ "СКБ"Дністер", у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації банку, можуть бути розглянуті в межах провадження такої процедури та в порядку визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність". Крім того, представник відповідача заперечив проти забезпечення позову.

Представник третьої особи, в порядку ст.22 ГПК України, подав письмові пояснення від 23.10.2012р. б/н (вх.№ 23951/12 від 24.10.2012р.), в яких заперечив проти вжиття заходів до забезпечення позову та просив вирішити спір на підставі законодавства України. Закрема зазначив, що фінансування виплат ліквідатора згідно кошторису є пріоритетним порівняно із задоволенням вимог кредиторів будь-якої черги або позачергових. Витрати згідно із кошторисом -це витрати ліквідатора спрямовані на забезпечення належного проведення ліквідаційної процедури і їх зупинення паралізує роботу ліквідатора, зупинить реалізацію майна і задоволення вимог усіх кредиторів, та може призвести до втрати ліквідаційної маси. В судовому засіданні представник третьої особи просив відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки із змісту ст.66 ГПК України випливає, що наявність заяви про вжиття заходів до забезпечення позову виключає можливість вжиття таких заходів з ініціативи суду, оскільки на це вказує як сполучник "або", так і зміст поняття "ініціатива", відтак така заява є абсурдною. Крім того, представник третьої особи зазначив, що згідно вимог п.п.3 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" така заява повинна бути оплачена судовим збором, доказів чого позивач не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України, при відсутності представника позивача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників відповідача та третьої особи суд встановив:

Рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 22.09.2010р. № 631 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" акцептованих ліквідатором, з розміром вимог позивача 1 303 561,64 грн., віднесних до 7 черги погашення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11 зобов'язано ліквідатора ВАТ "СКБ "Дністер" включити грошові вимоги ПАТ "КБ "Український Фінансовий Світ" за договором №27022009/МБ про міжбанківськйй кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2 486 027,39 грн. до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку та здійснити дії щодо надання вказаних змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів на затвердження Національному Банку України.

04.11.2011р. рішенням Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків №672 затверджено зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" акцептованих ліквідатором, з розміром позачергових вимог позивача в сумі 2 486 027,39 грн.

Листом від 28.02.2012р. вих.№ 001/444 позивач звернувся до ліквідатора відповідача про надання інформації щодо задоволення вимог позивача в сумі 2 486 027,39 грн.

На вказаний лист ліквідатор ВАТ "СКБ "Дністер" надав відповідь від 20.03.2012р. вих.№ 309-367/ЛК в якій було вказано про те, що погашення вимог кредиторів, які мають право на першочергове задоволення своїх вимог буде здійснюватися після погашення заборгованості по заробітній платі працівників банку.

Як зазначає позивач у позовній заяві, надавши таку відповідь ліквідатор ВАТ "СКБ "Дністер" не визнає право позивача на позачергове задоволення своїх вимог.

Позивач, посилаючись на ст.ст.3, 88, 92, 96, 99 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.15,16 ЦК України просить суд визнати у судовому порядку право позивача на позачергове задоволення своїх вимог до відповідача відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11, в тому числі першочергове право на задоволенні своїх вимог перед вимогами по заробітній платі перед працівниками відповідача та будь-якими іншими вимогами; визнати неправомірними дії ліквідатора відповідача по спрямуванню коштів на погашення заборгованості із зарплати працівникам відповідача до задоволення в повному обсязі вимог позивача, що включені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку; припинити дії, які порушують майнове право позивача, а саме заборонити ліквідатору відповідача здійснювати дії по спрямуванню коштів для задоволення вимог кредиторів будь-якої черги, в тому числі й вимог по заробітній платі перед працівниками відповідача до виконання зобов'язань перед позивачем, вимоги якого включені до Переліку (реєстру) вимог окремо як такі, що підлягають задоволенню у позачерговому порядку.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Як вбачається з рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11 позовні вимоги про визнання права ПАТ "КБ "Український Фінансовий Світ" на першочергове задоволення своїх вимог в сумі 2 486 027,39 грн. перед вимогами по заробітній платі вже були предметом спору та вирішені господарським судом по суті. Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р., відтак цього ж числа набрало законної сили. Ухвалою Вищого господарського суду від 27.10.2011р. касаційну скаргу ВАТ "СКБ "Дністер" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. повернуто скаржнику.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи норми п.2 ч.1 ст.80 ГПК України суд не вправі повторно розглядати позовну вимогу з якої вже прийнято рішення, що набрало законної сили.

Відтак, позов в частині позовних вимог про визнання у судовому порядку права позивача на позачергове задоволення своїх вимог до відповідача відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11, в тому числі першочергове право на задоволенні своїх вимог перед вимогами по заробітній платі перед працівниками відповідача та будь-якими іншими вимогами підлягає припиненню.

Щодо інших позовних вимог слід зазначити наступне:

Ліквідаційна процедура банків, порядок фінансування ліквідаційної процедури банку та задоволення вимог кредиторів врегульовані Законом України "Про банки і банківську діяльність", від 07.12.2000р., № 2121-III із змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) та постановою Правління Національного банку від 28.08.2001р. №369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" (надалі по тексту - Постанова від 28.08.2001р. №369). Постанова поширює дію на дані правовідносини зважаючи на п. 3 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2010р. з 15.03.2010р. відкликано банківську ліцензію ВАТ "Дністер", ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора.

Відповідно до ст.89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) ліквідатором банку опубліковано відомості про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Голос України" від 17.03.2010р.

Позивач подав вимогу до ліквідатора відповідача про визнання кредитором банку на суму 2 486 026,70 грн. Вказана вимога була прийнята та акцептована ліквідатором лише в сумі 1 303 561,64 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.92,93,96 Закону "Про банки і банківську діяльність"(в редакції, що діяла на момент виникнення спору), розділу 6 постанови НБУ від 28.08.2001р. №369, 28.09.2011р. ліквідатором банку подано Національному Банку України на затвердження зміни до переліку реєстру вимог кредиторів, в т.ч. щодо включення грошових вимог позивача на загальну суму 2 486 027,39 грн. як такі, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку.

04.11.2011р. вищевказані зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" затверджені рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ за №672. Таким чином з 04.11.2011р. у позивача виникло право на позачергове задоволення кредиторських вимог заявлених до банку. Це підтверджує і відповідач, зокрема у відзиві на позовну заяву.

Згідно ст.93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) ліквідатор не має права погашати вимоги до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України.

Законом України "Про банки і банківську діяльність" не передбачено індивідуального задоволення вимог кредитора, які включені до реєстру вимог кредиторів банку, за межами процедури ліквідації, яка триває.

Згідно п. 6.3. Постанови від 28.08.2001р. №369, ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора (далі - кошторис). Пункт 6.4. Постанови від 28.08.2001р. №369 зобов'язує ліквідатора: включати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку, визначені ч.2 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у тому числі на оплату праці ліквідатора банку та осіб, залучених до ліквідаційної процедури, та додаткової винагороди в разі її призначення, згідно з договорами; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Національного банку України.

Частина 2 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) передбачає, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України. До цих витрат, зокрема, належать: оплата державного мита; витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку; витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна банку; витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку; витрати на оцінку та продаж майна; витрати на проведення аудиту; витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб); витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги.

При погодженні кошторису Національний банк України перевіряє обґрунтованість тих чи інших витрат, що будуть здійснені ліквідатором при фінансуванні процедури ліквідації. Право погодження кошторису одночасно є і повноваженням Національного банку України, здійснення якого не залежить від його волі і передбачене Законом України "Про банки і банківську діяльність" (враховуючи переживаючу дію в часі норм, що регулюють ліквідацію банків), а тому заборона судом ліквідатору здійснювати виплату будь-яких коштів з накопичувального рахунку банку та Національному банку України погоджувати кошторис ліквідатора ВАТ "СКБ "Дністер" є забороною реалізації законних повноважень Національного банку України, а отже, порушенням Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Крім цього, згідно із п. 11.2. Постанови від 28.08.2001р. №369 ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів за умови накопичення ліквідаційної маси в розмірі, достатньому для задоволення вимог кредиторів однієї черги, та в порядку, установленому статтею 96 "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору). У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Залишок коштів на накопичувальному рахунку на момент прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів зменшується на суму щоквартальних виплат ліквідатора відповідно до затвердженого кошторису. Тобто подальше спрямування коштів на виплату кредиторам відбувається після вирахування щоквартальних виплат ліквідатора.

З цього випливає, що фінансування виплат ліквідатора згідно кошторису є пріоритетним порівняно із задоволення вимог кредиторів будь-якої черги або позачергових.

Норми банківського законодавства спрямовані на забезпечення безперервності та достатності фінансування витрат ліквідатора, утримання ним майна, що входить до ліквідаційної маси та реалізації такого майна з метою одержання максимального доходу для подальшого його спрямування на задоволення вимог кредиторів згідно черговості.

Таким чином витрати згідно із кошторисом - це витрати ліквідатора спрямовані на забезпечення належного проведення ліквідаційної процедури і їх зупинення може призвести до зупинення роботи ліквідатора, реалізації майна і задоволення вимог усіх кредиторів, а також може призвести до втрати ліквідаційної маси.

Грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов'язань відповідача перед працівниками до порушення процедури ліквідації, згідно із ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) віднесена ліквідатором до другої черги переліку (реєстру) вимог кредиторів (лист НБУ від 17.08.2012р. № 55-012/12648).

Крім того, слід зазначити, що згідно ч.5 ст.92 Кодексів законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Аналогічні положення містить ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці". Порушення законодавства про працю є підставою для притягнення до відповідальності передбаченої ст.41 КУпАП та ст.175 КК України.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідач не заперечує проти наявності боргу позивача в сумі 2 486 027,39 грн., який з 04.11.2011р. включений до Переліку (реєстру) вимог кредиторів та затверджений рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 04.11.2011р. за №672. При проведенні процедури ліквідації банку ліквідатор відповідача зобов'язаний дотримуватися передбаченої положеннями Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) та постановою Правління Національного банку від 28.08.2001р. №369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" процедури ліквідації, фінансування ліквідаційної процедури банку та задоволення вимог кредиторів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ліквідатора відповідача по спрямуванню коштів на погашення заборгованості із зарплати працівникам відповідача до задоволення в повному обсязі вимог позивача, що включені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку; припинення дій, які порушують майнове право позивача, а саме заборонити ліквідатору відповідача здійснювати дії по спрямуванню коштів для задоволення вимог кредиторів будь-якої черги, в тому числі й вимог по заробітній платі перед працівниками відповідача до виконання зобов'язань перед позивачем, вимоги якого включені до Переліку (реєстру) вимог окремо як такі, що підлягають задоволенню у позачерговому порядку.

Щодо заяви позивача від 11.09.2012р. вих.№ 001/2244 (вх.№ 20568/12 від 14.09.2012р.) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору відповідача здійснювати виплату будь-яких коштів з накопичувального рахунку банку та заборони Національному банку України здійснювати погодження ліквідатору кошторису витрат ліквідатора ВАТ "СКБ"Дністер", яка продубльована у заявах від 26.09.2012р. (вх.№022148/12 від 02.10.2012р.) та від 15.10.2012р. № 001/2535 (вх.№23841/12 від 23.10.2012р.), суд зазначає наступне:

Згідно ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З аналізу вказаної норми випливає, що наявність заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову виключає можливість вжиття таких заходів з ініціативи суду та не надає позивачу права просити суд вжити заходи до забезпечення позову з метою уникнення таким чином сплати судового збору за подання такої заяви.

Відтак, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.09.2012р. вих.№001/2244 (вх.№20568/1 від 14.09.2012р.) продульована заявами від 26.09.2012р. (вх.№022148/12 від 02.10.2012р.) та від 15.10.2012р. № 001/2535 (вх.№23841/12 від 23.10.2012р.) задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивач просив в якості забезпечення позову з метою недопущення неправомірних дій ліквідатора до вирішення справи по суті заборонити ліквідатору відповідача здійснювати виплату будь-яких коштів будь-яким кредиторам відповідача, що здійснюються із ліквідаційної маси.

Ухвалою суду від 29.08.2012р. суд розглянувши її по суті, відмовив у задоволенні вказаної заяви з тих підстав, що позивачем не подано відповідно до вимог ст.33 ГПК України належні докази наявності фактичних обставин з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Слід зазначити, що у вказаній ухвалі суд звертав увагу позивача на той факт, що відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" заяви про забезпечення позову оплачуються судовим збором, чого ним зроблено не було.

Позивач у заяві від 11.09.2012р. вих.№001/2244 (вх.№20568/12 від 14.09.2012р.) просив звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову та покласти такі витрати на відповідача.

В ухвалі від 17.09.2012р. суд звертав увагу позивача на те, що ним не обґрунтовано підстави для звільнення його від сплати судового збору та не подано належних доказів.

Як вказано у п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012р. №01-06/704/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", підпунктом 3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову за ставкою 1,5 мінімального розміру заробітної плати. Водночас Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відтак господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами ст.49 ГПК України у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи вищевказане, зважаючи, що позивачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яка була розглянута судом по суті, з нього підлягає до стягнення 1 609,50 грн. судового збору.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову згідно ст.49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.п.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, п.2 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині визнання у судовому порядку права позивача на позачергове задоволення своїх вимог до відповідача відповідно до ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та рішення господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11, в тому числі першочергове право на задоволенні своїх вимог перед вимогами по заробітній платі перед працівниками відповідача та будь-якими іншими вимогами.

2. У задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій ліквідатора відповідача по спрямуванню коштів на погашення заборгованості із зарплати працівникам відповідача до задоволення в повному обсязі вимог позивача, що включеня до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ "СКБ "Дністер" окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку; припинення дій, які порушують майнове право позивача, а саме заборонити ліквідатору відповідача здійснювати дії по спрямуванню коштів для задоволення вимог кредиторів будь-якої черги, в тому числі й вимог по заробітній платі перед працівниками відповідача до виконання зобов'язань перед позивачем, вимоги якого включені до Переліку (реєстру) вимог окремо як такі, що підлягають задоволенню у позачерговому порядку відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (83050, м.Донецьк, пр.Миру, 5 б, код ЄДРПОУ 26444836 п/р 37399001000001 в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", МФО 377777) в дохід Державного бюджету 1 609,50 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 30.10.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Фартушок Т.Б.