Рішення № 27238344, 24.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р. Справа № 12/104-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1) Державної інспекції сільського господарства в Київській області;

2) Рожівської сільської ради Броварського району Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»

про розірвання договору оренди земельної ділянки

та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Барановська В.В. - представник

(посвідчення №42, видане 14.05.2009 року);

від позивача 1: Шлягіна І.М. -представник

(довіреність №10-21/1770 від 03.09.2012 року);

від позивача 2: Янів І.В. -представник (довіреність від 22.10.2012 року);

від відповідача: Головненко Д.О. -представник

(довіреність №192 від 20.07.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області (далі -позивач 1) та Рожівської сільської ради Броварського району Київської області (далі -позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»(далі -відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 23.10.2007 року, згідно з якими позивач 2 зобов'язувався передати відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану в межах села Рожівка Броварського району Київської області, загальною площею 10,0003 га, кадастровий номер 3221287001:01:038:0003 (далі -земельна ділянка), а відповідач зобов'язувався вказану земельну ділянку прийняти та сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі.

Відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, не виконав.

Вважаючи, що інтереси держави порушено, заступник прокурора Київської області звернувся до суду, просив розірвати договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу 2.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2012 року та призначено до розгляду 24 жовтня 2012 року.

17 жовтня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що господарським судом Київської області була порушена справа про банкрутство відповідача та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, просив провадження у справі зупинити до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №Б3/004-12.

24 жовтня 2012 року представники прокуратури, позивачів 1 і 2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечували. Позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, проти наявності заборгованості по сплаті орендної плати у відповідача перед позивачем 2 не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Так як право оренди земельної ділянки відповідача не являється правом власності (повним господарським віданням) та не може бути включеним до складу ліквідаційної маси, підстави для зупинення провадження у справі про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки до вирішення справи про банкрутство відсутні, оскільки вищезазначені справи не пов'язані між собою.

Відтак, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню судом не підлягало.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов наступних висновків:

23 жовтня 2007 року між Рожівською сільською радою Броварського району Київської області (далі -позивач 2) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»(далі -відповідач) був укладений договір оренди земелі (далі -договір), згідно з умовами якого позивач 2 зобов'язувався передати відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану в межах села Рожівка Броварського району Київської області, загальною площею 10,0003 га, кадастровий номер 3221287001:01:038:0003 (далі -земельна ділянка), а відповідач зобов'язувався вказану земельну ділянку прийняти та сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі.

Позивач 2 у користування відповідачу земельну ділянку передав, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.10.2007 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач зобов'язання щодо сплати орендної плати, взяті на себе згідно з умовами договору не виконав, що підтверджується довідками Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №5879/10/19 від 02.08.2012 року, з якої вбачається що станом на 01.06.2012 року борг відповідача по сплаті орендної плати становив 932,8 тис. грн., та №6326/10/19 від 14.08.2012 року, з якої вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором станом на 14.08.2012 року становив 932 805,69 грн.

25 січня 2012 року відповідач направив на адресу позивача 2 гарантійний лист №155 (далі -гарантійний лист), у якому зобов'язувався оплатити заборгованість зі сплати орендної плати згідно з наступним графіком: лютий 2012 року -150 000,00 грн., березень 2012 року -200 000,00 грн., квітень -200 000,00 грн., травень -решта.

08 лютого 2012 року між позивачем 2 та відповідачем був укладений меморандум по реструктуризації заборгованості орендної плати за земельну ділянку (далі -меморандум), згідно з умовами якого відповідач підтвердив, що станом на 20.01.2012 року заборгованість по оплаті орендної плати за землю перед позивачем 2 становила 680 667,92 грн. Сторони погодили наступні строки та порядок сплати заборгованості по оплаті орендної плати за земельну ділянку відповідачем: у лютому 2012 року -150 000,00 грн.; у березні 2012 року -200 000,00 грн.; у квітні 2012 року -200 000,00 грн.; у травні 2012 року -130 667,02 грн.

Проте зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами меморандуму, відповідач не виконав.

У зв'язку з цим, заступник прокурора Київської області звернувся до суду, просив розірвати договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»закріплено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

24 грудня 2009 року сторони уклали договір про внесення змін до договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу 23.19.2006 року за реєстровим №7364, згідно з умовами якого домовились викласти п. 9 договору в наступній редакції: «Орендар вносить орендну плату за земельну ділянку, виключно у грошовій формі в національній валюті України в розмірі 180 245,41 (сто вісімдесят тисяч двісті сорок п'ять) гривень 41 копійку на рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з п. 38 договору, на вимогу однієї із сторін цей договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених статтями 22, 23 Закону України «Про оренду землі»та цим договором, у разі випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому цим договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім цього, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Представник відповідача документів, що підтверджують оплату відповідачем боргу перед позивачем 2 або спростовують доводи представників прокуратури та позивачів 1 і 2, суду не надав.

Оскільки борг відповідача перед позивачем 2 зі сплати орендної плати становить 932 805,69 грн., що підтверджується матеріалами справи, то суд дійшов висновку про те, що позивач 2 значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору через істотне порушення відповідачем умов договору.

Так, вимога заступника прокурора Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, заступник прокурора Київської області просив суд зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу 2.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Також, підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (п. ґ) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для житлового будівництва.

Як вбачається з листа №225 від 15.08.2012 року позивача 2 до прокуратури Київської області, на запит останньої, позивач 2 повідомив, що відповідач земельну ділянку за цільовим призначенням не використовує.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що право відповідача на користування земельною ділянкою виникло на підставі договору оренди землі, а вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, суд дійшов висновку про те, що вимога заступника прокурора Київської області про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу 2 також підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 цієї статті, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 136, ч. ч. 1, 6 ст. 283, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, п. ґ) ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 93, п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 651, ч. ч. 1, 2 ст. 792, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 34, ст. 13, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 32, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», ч. ч. 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Рожівської сільської ради Броварського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений між Рожівською сільською радою Броварського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»23 жовтня 2007 року та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19 грудня 2007 року за №040732500005.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»повернути Рожівській сільській раді Броварського району Київської області земельну ділянку, розташовану в межах села Рожівка Броварського району Київської області, загальною площею 10,0003 га, кадастровий номер 3221287001:01:038:0003.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМІНВЕСТГРУП»(Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22, ідентифікаційний код 33212210) в дохід Державного бюджету України 1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 26.10.2012 року.

Суддя С. Грабець