Ухвала суду № 27238269, 01.11.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"01" листопада 2012 р. Справа № 5/19

Кредитори:

1) Приватне акціонерне товариство "Південбудтранс", 55000, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, а/с 58;

2) Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Азалія", 55000, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, пр.Леніна, 1/244;

3) Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, 55002, м. Южноукраїнськ, б-р Цвіточний, 4;

4) Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3;

5) Відкрите акціонерне товариство "Атомсервіс", м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 14;

6) Прокурор м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьмкінська, 17;

7) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Цвіточний, 4.

Банкрут: Акціонерне товариство відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат", Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, 55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул.Молодіжна, 12; поштова адреса: 55000, а/с 10;

Ліквідатор: арбітражний керуючий Ратинська Сталіна Вікторівна, м.Миколаїв, вул. Садова, 1-а.

Прокуратура Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28

Суддя Ржепецький В.О.

Суть справи: про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат"

представники:

від ПрАТ "Південбудтранс": Палій О.В., довіреність № 2 від 03.01.12р.;

від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області: Сало П.І, довіреність № 1 від 04.01.12р.;

прокуратура Миколаївської області: Добрікова І.В., посвідчення 003339 від 10.09.12р.;

ліквідатор арбітражний керуючий Ратинська С.В.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 08.10.12р. розгляд заяви Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Азалія" про визнання додаткових поточних кредиторських вимог, клопотання ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат" від 05.04.2012р. про призначення ліквідаційної комісії у справі та клопотання Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 22.05.2012р. про здійснення процесуального правонаступництва призначено до розгляду на 01.11.2012р.

В судове засідання з'явились представники кредиторів ПрАТ "Південбудтранс" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, прокуратур та ліквідатор.

Решта кредиторів правом участі в судовому засіданні не скористалась, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи по суті представником ВКФ «Азалія»подано письмову заяву від 24.01.2012р. вих.№1-5/19-2012р.-2 про відвід головуючого судді по справі.

Присутні в судовому засіданні учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор заперечують проти задоволення заяви про відвід.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.11.2012 року, винесеною в нарадчій кімнаті, в задоволенні заяви про відвід відмовлено.

Розгляд справи продовжено судом під головуванням судді Ржепецького В.О.

Зазначена вище заява ВКФ «Азалія»від 24.01.2012р. вих.№1-5/19-2012р.-2 містить також клопотання про розгляд справи колегією суддів.

Присутні в судовому засіданні учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор заперечують проти задоволення цього клопотання.

Господарський суд відмовляє в його задоволенні, оскільки заявником не обґрунтовано зазначене клопотання будь-якими твердженнями (доказами), які могли б з урахуванням вимог ч. 1 ст. 4-6 ГПК України бути визнані господарським судом достатніми для вчинення процесуальної дії, про яку клопоче представник ВКФ «Азалія».

01.11.2012 року від представника ПП ВКФ «Азалія»Бєлік В.Г. на адресу господарського суд надійшла заява №5/19-2 від 01.11.2012 року, в якій останній просить суд:

1) зобов'язати голову комітету кредиторів -ЗАТ «Південбудтранс»ЄДРПОУ 31476454 надати письмові пояснення, стосовно незаконності перереєстрації ЗАТ «Південбудтранс»ЄДРПОУ 04634575 в ЗАТ «Південбудтранс»ЄДРПОУ 31476454Ю з відповідними доказами,

2) витребувати від Одеського апеляційного адміністративного суду інформацію про дату призначення розгляду апеляційної скарги на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.05.12р. по справі №1424/43/2012,

3) зупинити розгляд справи №5/19 та звіту ліквідатора до вирішення по суті апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом.

Клопотання, які містяться в зазначеній заяві кредитор обґрунтовує посиланнями на такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №104 від 28.03.2001р. було внесено зміни до розпорядження цього ж комітету від 24.06.1997 р. №315-р «Про перереєстрацію орендного підприємства «Південбудтранс»в закрите акціонерне товариство «Південбудтранс», яким фактично було створено нову юридичну особу -ЗАТ «Південбудтранс»з кодом ЄДРПОУ 31476454, яка не є правонаступним орендного підприємства «Південбудтранс». Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.05.12р. по справі №1424/43/2012 скасовано рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №104 від 28.03.2001р., на підставі якого було незаконно створено ЗАТ «Південбудтранс»ЄДРПОУ 31476454 та останнім незаконно використані кредиторські вимоги.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що заява задоволенню не підлягає.

Господарський суд вважає можливим заяву в частині п. 1 задовольнити частково, а саме, зобов'язати кредитора ПрАТ «Південбудтранс»надати господарському суду письмові пояснення стосовно обставин, зазначених в заяві ПП ВКФ «Азалія» №5/19-2 від 01.11.2012 року із посиланням на відповідні докази, оскільки дані обставини не були предметом розгляду в цій справі та можуть вплинути на хід її розгляду.

Заява в частині клопотань про витребування від Одеського апеляційного адміністративного суду інформації та про зупинення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, зокрема, заявником не доведено належними доказами обставин апеляційного оскарження рішення Южноукраїнського міського суду, про яке йдеться в заяві.

Крім того, докази, на які посилається заявник не можна визнати належними, оскільки копію зазначеного вище рішення суду не завірено у встановленому порядку цим органом. Також, із огляду ксерокопії рішення, судом встановлено, що при її виготовленні, первісний вигляд рішення було частково змінено, а саме, видалено частину рішення із підписом судді.

22.05.2012 року кредитор Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду з клопотанням №575/10/10-010 від 21.05.2012 року про здійснення процесуального правонаступництва.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2012р. розгляд клопотання був відкладений до повернення справи №5/19 касаційної інстанції.

Після повернення справи з касаційної інстанції клопотання неодноразово призначалось до розгляду, однак судові засідання не відбувались в зв'язку з направленням справи до касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 08.10.2012р. розгляд клопотання призначений на 01.11.2012р.

Представник Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ДПС в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву та докази, подані в її обґрунтування господарський суд її задовольняє з огляду на такі обставини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»від 21.09.2011р. №981, Южноукраїнську ОДПІ реорганізовано в Южноукраїнську ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, положення про яку затверджено наказом Державної податкової служби України №354 від 28.04.2012р. та яка набула статусу юридичної особи 28.02.2012р., про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

За змістом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

05.04.2012 року ліквідатор звернулась до господарського суду із клопотанням №398 від 05.04.2012 року про призначення ліквідаційної комісії в цій справі, яке обґрунтовано прийняттям 26.06.2008 року відповідного рішення комітетом кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2012р. розгляд клопотання був відкладений до повернення справи з касаційної інстанції.

Після повернення справи з касаційної інстанції клопотання неодноразово призначалось до розгляду, однак судові засідання не відбувались в зв'язку з направленням справи за запитом до касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 08.10.2012р. розгляд клопотання призначений на 01.11.2012р.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Господарський суд задовольняє клопотання ліквідатора, керуючись при цьому тими міркуваннями, що, по-перше, при його поданні ліквідатором дотримано формального порядку, визначеного ч. 2 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надано рішення комітету кредиторів, по-друге, утворення ліквідаційної комісії на думку суду може об'єктивно прискорити хід ліквідаційної процедури, строк якої вже сплив.

08.10.2012р. ліквідатором подано господарському суду клопотання №451 від 08.10.2012 року про затвердження арбітражному керуючому додаткової винагороди в розмірі 1,5% від суми поверненої кредиторської заборгованості боржника за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Ухвалою суду від 09.10.12р. розгляд клопотання ліквідатора призначено на 01.11.12р.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 15 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

З правового аналізу положень наведеної норми витікає, з урахуванням положень ст. 33, 34 ГПК України, що можливість задоволення клопотання ліквідатора про затвердження розміру додаткової винагороди в провадженні у справі про банкрутство, законодавець пов'язує із поданням останнім відповідних доказів результатів його діяльності, на підставі яких господарський суд може встановити доцільність та обґрунтованість винагородження ліквідатора в конкретній справі, а також обставини, пов'язані із тим, чи не порушується такими діями інтересів кредиторів та банкрута.

Ліквідатором вимог наведених норм при поданні відповідного клопотання не виконано, також не дотримано їх і комітетом кредиторів, оскільки із протоколу №32 від 05.10.2012 року засідання комітету, на якому було вирішено питання про встановлення додаткової винагороди, не витікає, що кредиторами досліджувались ті чи інші документи (в тому числі, звіт ліквідатора про виконану роботу у відповідності до вимог ч. 11 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), які можуть свідчити про доцільність винесення такого рішення.

Керуючись наведеними міркуваннями господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ліквідатора Ратинської С.В. про затвердження арбітражному керуючому додаткової винагороди в розмірі 1,5% від суми поверненої кредиторської заборгованості боржника за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

01.11.2012 року кредитором ПрАТ «Південбудтранс»подано клопотання №143 від 31.10.2012 року про зупинення провадження у справі в частині розгляду заяви ПП ВКФ «Азалія»про визнання додаткових поточних вимог.

В обґрунтування клопотання кредитор посилається на оскарження ним в апеляційному порядку рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2011р. у справі № 18/192/09, на яке ВКФ «Азалія», у своїй заяві про визнання додаткових поточних грошових вимог, посилається як на встановлений судом факт існування заборгованості АТВТ "Южноукраїнський домобудівний комбінат".

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Господарський суд відмовляє в задоволенні цього клопотання з огляду на такі міркування.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Особливістю зупинення провадження у справах про банкрутство є те, що з моменту прийняття судом рішення про зупинення провадження у справі припиняються будь-які дії, пов'язані з таким провадженням (формування активу та пасиву боржника, прийняття рішень про відновлення платоспроможності боржника шляхом введення процедур санації чи укладення мирової угоди).

Тому рішення про зупинення провадження у справі повинно бути пов'язано з необхідністю розгляду іншої справи судом, яка в цілому унеможливить подальше провадження у справі про банкрутство (наприклад: визнання недійсними вимог ініціюючого кредитора) та не може стосуватися дійсності чи недійсності вимог окремого кредитора. (даної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 06.06.2007р. у справі N Б-39/123-06, від 03.02.2010р. у справі № Б-23/35)

29.07.2008 року кредитором ПП ВКФ «Азалія» подано заяву від 23.07.2008 року про визнання кредиторських вимог в сумі 221488,89грн., з яких 45261,49грн. конкурсних вимог включених до реєстру вимог кредиторів та 176227,40 грн., наявність яких обґрунтовується кредитором з посиланням на акт звірки взаємних рахунків від 23.03.2008 року.

Ухвалою суду від 04.08.2008р. розгляд заяви призначений на 26.08.2008р., однак в зв'язку з направленням справи про банкрутство до Одеського апеляційного господарського суду розгляд заяви суддею Василякою К.Л. було призначено на 07.10.2008р.

Ухвалою суду від 13.04.2009р. в зв'язку з поверненням справи з Верховного Суду України розгляд заяви суддею Давченко Т.М. було призначено на 28.04.2009р., однак в зв'язку з тим, що кредитором не надіслано ліквідатору заяви про визнання кредиторських вимог в сумі 221488,89 грн., розгляд заяви відкладений на 28.05.2009р.

Розгляд заяви кредитора не відбувся.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.01.2012 року справу №5/19 прийнято суддею Ржепецьким В.О. до свого провадження.

13.02.2012р. Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Азалія" подано до канцелярії суду заяву від 10.02.2012р. про уточнення додаткових поточних кредиторських вимог, в якій кредитор просить суд прийняти та розглянути поточні кредиторські вимоги, визнати додаткові поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ "Азалія" до банкрута в сумі 896 768,05 грн., в тому числі: 176 227,40 грн. боргу, 50066,20 грн. збитків від інфляції, 16434,80 грн. відсотків річних, 652 041,38 грн. штраф за невиконання зобов`язання, судові витрати у справі №18/192/09 в сумі 1762,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.02.2012р. кредитором подано до канцелярії суду заяву від 15.02.2012р. вих. №5/19-10 про відновлення розгляду заяви Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Азалія" з додатковими кредиторськими вимогами від 23.07.08р., розгляд якої було призначено ухвалами господарського суду Миколаївської області від 04.08.08р. та від 13.04.09р., та уточнення до цієї заяви від 10.02.2012р.

Ухвалою суду від 17.02.2012р. розгляд заяви призначено на 01.03.2012р., зобов'язано ліквідатора надати суду та кредиторові письмовий відзив на заяву.

Ухвалою суду від 01.03.2012р. розгляд заяви Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Азалія" про визнання додаткових поточних кредиторських вимог відкладено на 15.03.2012р., однак розгляд заяви не відбувся в зв'язку з направленням справи №5/19 до апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ПП ВКФ "Азалія" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.02.2012р.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. розгляд заяви призначений на 22.05.2012р., однак заяву знов не було розглянуто в зв'язку з направленням справи до касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 05.07.12р. розгляд заяви був призначений на 26.07.12р., однак судове засідання не відбулось із-за направлення справи до касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 08.10.12р. заяву призначено до розгляду на 01.11.12р.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що дані кредиторські вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представником ПрАТ «Південбудтранс»заявлено, що заява кредитора ПП ВКФ «Азалія»не відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а отже підлягає залишенню без розгляду. Заперечення кредитора ПрАТ «Південбудтранс»господарським судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства.

Так, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено можливості залишення без розгляду заяви про визнання кредиторських вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство та прокурора, господарський суд дійшов висновку про визнання поточних кредиторських вимог ПП ВКФ «Азалія»в частині 176227,40грн.

При цьому, при вирішенні зазначених кредиторських вимог господарський суд враховує такі особливості їх розгляду.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України (п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.02.2012 року у справі №5/19 кредитору ПП ВКФ «Азалія»повернуто без розгляду заяву про визнання додаткових поточних кредиторських вимог в сумі 873530,27грн, з яких: 176 227,40 грн. стягнуто з АТВТ "Южноукраїнський домобудівний комбінат" на користь Виробничо-комерційною фірмою "Азалія" за рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.11р. у справі №18/192/09, штрафні санкції в сумі 652 041,38 грн., у зв'язку з недотриманням кредитором вимог п. 13 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого, заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом має бути оплачена державним митом в порядку та розмірі, передбаченому чинним законодавством, тобто у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зазначену ухвалу не було оскаржено заявником та вона набрала законної сили у встановленому процесуальним законом порядку.

Матеріали справи містять докази сплати ПП ВКФ «Азалія»державного мита за подання заяви від 23.07.2008 року про визнання кредиторських вимог в сумі 221488,89грн., доказів сплати судового збору за заявами про збільшення кредиторських вимог матеріали справи не містять, а отже із врахуванням зазначених вище міркувань поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ «Азалія»розглядаються господарським судом в частині, яку подано із дотриманням положень Закону, а саме в частині поточних кредиторських вимог в сумі 176227,40 грн.

Як витікає з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.2011 року у справі №18/192/09 задоволено позов Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Азалія" до Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат", стягнуто з Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат" на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Азалія" 176227,40 грн. боргу, 1762,27 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення набрало законної сили з 25.10.2011 року та на його виконання 08.12.11р. виданий наказ.

Таким чином, поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ «Азалія»в сумі 176227,40грн. є такими, що підтверджені належними доказами, а отже підлягають визнанню господарським судом в провадженні у справі про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат".

Решту вимог господарський суд відхиляє із зазначених вище міркувань.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.10.2012 року зобов'язано ліквідатора Ратинську С.В. надати суду звіт про результати ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута, складені у відповідності до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ліквідатором вимог ухвали господарського суду не виконано, подано клопотання про відкладення розгляду звіту у зв'язку із необхідністю розгляду господарським судом кредиторських вимог поточних кредиторів банкрута. Також в судовому засіданні ліквідатором повідомлено суд про наявність нереалізованого об'єкту нерухомості, який належить банкруту.

Враховуючи, що строк ліквідаційної процедури в даній справі сплив, господарський суд вважає за необхідне зобов'язати ліквідатора вжити невідкладних заходів до завершення ліквідаційної процедури та попередити про відповідальність, передбачену ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

01.11.2012 року від представника ПП ВКФ «Азалія»Бєлік В.Г. на адресу господарського суд надійшла заява №5/19-1 від 01.11.2012 року, в якій останній просить суд: зобов'язати ліквідатора Акціонерного товариства відкритого типу "Южноукраїнський домобудівний комбінат" надати письмові пояснення, стосовно дій ліквідатора вжитих з метою застосування наслідків недійсності договорів купівлі-продажу, визнаних судом недійсними та надати відповідні документи, зокрема: копії позовних заяв боржника про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, відчуженого за угодами визнаними судом недійсними, копії договорів купівлі-продажу, визнаних в судовому порядку недійсними та копії відповідних судових рішень, копії актів приймання-передачі нерухомого майна, повернутого в зв'язку з визнанням договорів купівлі-продажу недійсними.

Клопотання, які містяться в зазначеній заяві кредитор обґрунтовує посиланнями на ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів, а також на те, що господарським судом Миколаївської області визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, що були укладені ліквідатором без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор вважають, що заява задоволенню не підлягає.

Господарський суд задовольняє зазначене клопотання, виходячи з його обґрунтованості та доцільності, що витікає із положень ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

01.11.2012 року від представника ПП ВКФ «Азалія»Бєлік В.Г. на адресу господарського суд надійшла заява №5/19-1 від 01.11.2012 року, в якій останній просить суд: зобов'язати ліквідатора направити копію звіту ліквідатора з доданими до нього документами кредиторам у справі №5/19, надати можливість адвокату Бєлік В.Г. ознайомитись зі звітом ліквідатора та доданими до нього документами та оголосити в судовому засіданні перерву на три доби для ознайомлення зі звітом підготування обґрунтованої думки кредитора стосовно звіту, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Учасники провадження у справі про банкрутство та прокурор покладають вирішення заяви на розсуд суду.

Господарський суд залишає клопотання, які містяться в зазначеній заяві без задоволення, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутній звіт ліквідатора, а отже зобов'язати останнього надіслати примірник кредиторам у справі не є можливим, із зазначених підстав не є можливим і оголошення перерви у розгляді звіту, по-друге, технічна фіксація судового розгляду здійснюється за допомогою технічних засобів за клопотанням кредитора ПП ВКФ «Азалія».

Заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство та прокурора, господарський суд, керуючись ст.ст. 3-1, 22, 24, 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 4-1, 22, 79, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання представника ПП ВКФ «Азалія»про розгляд справи колегією суддів -відмовити.

2. Клопотання представника ПП ВКФ «Азалія» про зобов'язання ПрАТ «Південбудтранс»надати письмові пояснення стосовно незаконності перереєстрації -задовольнити частково.

3. Зобов'язати кредитора ПрАТ «Південбудтранс»у 10-ти денний термін надати господарському суду письмові пояснення стосовно обставин, зазначених в заяві ПП ВКФ «Азалія» №5/19-2 від 01.11.2012 року із посиланням на відповідні докази.

4. В задоволенні клопотання ПП ВКФ «Азалія»про витребування від Одеського апеляційного адміністративного суду інформації -відмовити.

5. В задоволенні клопотання ПП ВКФ «Азалія» про зупинення розгляду справи 5/19 до вирішення по суті апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом -відмовити.

6. Клопотання Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області №575/10/10-010 від 21.05.2012 року про здійснення процесуального правонаступництва - задовольнити.

7. Замінити кредитора у справі - Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію в Миколаївській області на правонаступника -Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби.

8. Клопотання ліквідатора №398 від 05.04.2012 року про призначення ліквідаційної комісії -задовольнити.

9. Призначити членів ліквідаційної комісії: ліквідатор Ратинська С.В. -голова ліквідаційної комісії, члени комісії -представники кредиторів Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС, ПрАТ «Південбудтранс».

10. В задоволенні клопотання ліквідатора Ратинської С.В. №451 від 08.10.2012 року про затвердження арбітражному керуючому додаткової винагороди в розмірі 1,5% від суми поверненої кредиторської заборгованості боржника за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника - відмовити.

11. В задоволенні клопотання ПрАТ «Південбудтранс»№143 від 31.10.2012 року про зупинення провадження у справі в частині розгляду заяви ПП ВКФ «Азалія»про визнання додаткових поточних вимог -відмовити.

12. Поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ «Азалія»визнати в частині 176227,40 грн.

13. Зобов'язати ліквідатора Ратинську С.В. внести поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ «Азалія»в сумі 176227,40грн. до реєстру вимог кредиторів.

14. В решті поточні кредиторські вимоги ПП ВКФ «Азалія»відхилити.

15. Зобов'язати ліквідатора Ратинську С.В. вжити невідкладних заходів до завершення ліквідаційної процедури та надати суду складені у відповідності до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

16. Попередити ліквідатора Ратинську С.В. про наслідки невиконання або неналежного виконання обов'язків ліквідатора, які передбачені ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17. Ухвалу надіслати на адресу кредиторів, банкрута, ліквідатора, прокуратури Миколаївської області.

Суддя В.О.Ржепецький