Постанова № 27237702, 22.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року 14:18 № 2а-13320/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 №0000422220 за участю представників сторін:

від позивача: Фомічов А.В.

від відповідача: Оксененко К.П.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.10.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник Позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин та укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем як нікчемні.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Коспаш-ЛТД»(надалі по тексту Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Постпринт», ТОВ «Сібер», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «ТД «Бргмаркет»ТОВ «РЕК Тайм», ТОВ «АВК».

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2012 р. за № 1070/22-616/21506710 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело заниження податку на додану вартість на суму 245 501 грн.

На підставі даного акту перевірки Податковим органом було прийняте податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012 р. за №0000422220, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 318 501,00 грн. за основним платежем 245501,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 63 625 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у м. Києві за результатом розгляду скарги Державною податковою службою у м. Києві було винесено рішення від 18.09.2012 р. №5824/10/12-114, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Коспаш ЛТД»(Підрядником) та ТОВ «Постпринт»(Замовника) були укладені договори: від 26.07.10 № 11, від 30.07.10 № 13, від 01.09.10 № 15, сума всього 17 466,00 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми №КБ 2, підписаним та скріпленими печаткою «Замовника», щодо реконструкції з добудовою ЗОШ №47 по вул. П. Лумумби; від 10.09.10 №14 щодо реконструкції лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Кільцевої дороги у м. Києві, сума всього 173 305,00 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми №КБ 2, підписаним та скріпленим печаткою «Замовника»; від 29.07.10 №12 щодо ремонту торгово-офісного комплексу з об'єктами загального призначення та паркінгом розташованим в Печерському районі м. Києва по вул. Спортивна площа, 1, сума всього 40 176,00 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф №2, підписаним та скріпленим печаткою «Замовника»; від 10.07.11 №10 ремонт по вул. Ватутіна, 226, м. Київ, СШ №325, сума всього 35 104,80 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф № 2, підписаним та скріпленим печаткою «Замовника».

Крім, того між ТОВ «Коспаш ЛТД»(Субпідрядник) та ТОВ «Альфасервіс», були укладені наступні договори: від 28.04.2010 №5, сума всього 5 088,00 грн. та №7 від 31.05.2010р., №8 від 31.05.2010 р. сума 81 817,20 грн., щодо виготовлення платформ для установки обладнання та устройства фундаментів під колони по б-ру Лепсе, 4 м. Київ, Субпідрядник -повинен виконати ремонт відповідно вимог ДБН; від 28.04.2010 №6 щодо виготовлення рами під обладнання по Лепсе, 4 м. Київ, сума всього 2 875,20 грн.; від 21.04.2010 №4 щодо будівництв та реконструкції станцій "Велика Кільцева дорога" в складі реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві, сума 47 080,80 грн.; від 01.03.2010 № 3, від 03.03.2010 № 2 щодо ремонтно-будівельних робіт приміщень (коридор) по б-ру Лепсе, 4, корпус 20, м. Київ, сума 7 092,00 грн.; від 01.02.2010 № 1 щодо будівництв та реконструкції станцій "Велика Кільцева дорога" в складі реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві; від 03.03.2010 №2 щодо проведення ремонтних робіт приміщень ЦОД по б-р Лепси, 4 корп. 20, сума 15 586,80 грн.

Також, між ТОВ «Коспаш ЛТД»та ТОВ «Сібер», були укладені наступні договори: від 17.12.2010 № 21 щодо склеювання дерев'яних вікон в бібліотеці Чуковського по пр-ту Правди, 88Б у м. Києві, сума 11 841,60 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф № 2;від 17.12.2010 № 20 щодо встановлення дверних блоків в гімназії №257 Синьоозерна" по пр-ту Г.Гонгадзе, 7Б у м. Києві; від 09.12.2010 № 19 щодо ремонту приміщень бізнес центру по вул. Глибочицькій, 4 у м. Києві, сума 41 641,00 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф № 2; від 01.12.2010 № 18 стосовно встановлення металевої сітчастої огорожі по вул. Кібальчича, 3 у м. Києві, сума 84 871,20 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф №2; від 01.12.2010 №17 щодо встановлення металевої огорожі по пр-ту Ватутіна, 22Б СШ №325 у м. Києві, сума 63 321,60 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником»актам форми Ф №2; від 22.10.2010 №16 щодо реконструкцій станції "Велика Кільцева дорога" в складі реконструкції трамвайної лінії руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві, сума 121 996,80 грн., розрахунок проводиться щомісячно по представлених «Підрядником» актів форми Ф №2.

В матеріалах справи містяться також Договори укладені між Позивачем та ТОВ «Біг Маркет», ТОВ «Рек Тайм»та ТОВ «АВК».

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Актами приймання-передачі, КБ-3, договірними цінами, довідками про виконання підрядних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Судом залучено до матеріалів справи: копії видаткових накладних; копії податкових накладних; копії Договорів, копії актів прийому -передачі, податкових накладних, видаткових накладних та платіжних доручень.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

В матеріалах справи містяться докази виконання сторонами умов договору в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, договори, а також, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати контрагенту податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. а) пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В матеріалах справи містяться докази виконання сторонами умов договору в повному обсязі.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на несплату підприємством податків та на винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу, а тому, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 р. за №0000422220 підлягають скасуванню в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 17.07.2012 р. по справі за № К/9991/72255/11; від 12.07.2011 р. по справі за № К/9991/11753/12; від 02.08.2012 р. по справі №К/9991/20740/12; по справі К/9991/1464/11 від 22.08.2011 р.; К/9991/15429/11 від 22.06.2011 р.; Постанова ВСУ від 31.01.2011р., Ухвалі від 25.10.10 р. по справі К-45472/09, Ухвалі від 15.07.10 р. по справі К-24085/07, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000422220 від 26 червня 2012 р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук