Постанова № 27237596, 24.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 вересня 2012 р. № 2-а- 8888/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,

за участю представників: позивача -Романюк Т.О., відповідача -Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Слобідська усадьба»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Слобідська усадьба» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.12 року № 0004152305, від 24.04.12. року № 0004162305, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 880/2204/31644452 від 06.04.2012 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 24.04.12 року № 0004152305, від 24.04.12. року № 0004162305. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є правомірними, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту. Зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів, а податкові органи не мають права посилатися на акт перевірки контрагента - ПП «Сапсан».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки.

Представник позивача - Приватного підприємства «Слобідська усадьба» Романюк Т.О.- в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Піскун Н.В. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Слобідська усадьба» зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Слобідська усадьба» з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Сапсан» за період 01.10.10 року по 30.06.11 року. За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Слобідська усадьба» № 880/2204/316444523 від 06.04.2012 року (а.с. 8-21), в якому податковим органом встановлені порушення:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати всього у сумі 53335,00 грн., а саме: за І квартал 2011 року у сумі 10000,00 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 43335,00 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 12467,00 грн.;

- п.п. 198.2 п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України: завищено податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 10666,67 грн., в тому числі: за березень 2011 року - на 2000,00 грн., за квітень 2011 року - на 3000,00 грн., за травень 2011 року - на 5666,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 00004152305 від 24.04.12. року (а.с. 52), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10667,67 грн., в тому числі: за основним платежем - 10666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

-№ 00004162305 від 24.04.12 року (а.с.54), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12468,00 грн., в тому числі за основним платежем - 12467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті 880/2204/31644452 від 06.04.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між Приватним підприємством «Слобідська усадьба» та ПП «Сапсан» не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим Позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги податкового законодавства.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між Приватним підприємством «Слобідська усадьба» та ПП «Сапсан» було укладено Договори № 03/1 від 01.03.11 року, №04/1 від 01.04.11 року, № 05/1 від 05.05.11 року (а.с. 22, 30, 44).

Умовами зазначених договорів передбачено, що підрядник, ПП «Сапсан», зобов'язується виконати на власний ризик за завданням замовника, ПП «Слобідська усадьба», а замовник зобов'язується прийняти та сплатити ремонтно-будівельні роботи за об'єктами замовника, розташованими у м. Харкові, за адресами: вул. Чернишевська, 7 та вул. Г. Праці, 14.

Позивачем на підтвердження виконання робіт надано копії підписаних сторонами Договірних цін, розрахунків прямих витрат та загальновиробничих витрат до зазначених договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, відомостей ресурсів, які долучені до матеріалів справи (а.с.24-29, 32-39, 41).

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено та підписано акти приймання - передачі до договорів (а.с. 32-33,42-43, 47), виконавцем - ПП «Сапсан» було виписано податкові накладні № 63 від 23.03.11 року, №89 від 20.04.11 року, № 50 від 18.05.12 року, № 13 від 10.05.11 року (а.с. 29, 40, 50, 51).

На підтвердження використання отриманих результатів робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані договори на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, договір про надання послуг з управління будинком, житловим комплексом, якими передбачені обов'язки позивача по належній експлуатації та утриманню об'єктів.(а.с. 87-93)

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам з ПП «Слобідська усадьба» з ПП «Сапсан» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень № 131 від 23.0311 року на загальну суму 12000,00 грн., № 173 від 20.04.11 року на загальну суму 18000,00 грн., № 217 від 18.05.11 року на загальну суму 24000,00 грн., № 201 від 10.05.11 року на загальну суму у розмірі 10000,00 грн., з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ПП «Сапсан» суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт за договором підряду, укладеному з ПП «Сапсан».

Суд не приймає до уваги заперечення позивача в частині неповної сплати позивачем отриманих послуг від ПП «Сапсан», оскільки в ході судового засідання представником позивача надано копії платіжних доручень, відповідно до яких позивач сплатив в повному обсязі суму заборгованості по зазначеним договорам, отже розрахунок позивача з його контрагентом проведено в повному обсязі.

Також судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП «Сапсан» відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців знаходилось за юридичною адресою (а.с.80-84) та мало Ліцензію Серії АВ № 194645 на виконання будівельних робіт, видану Міністерством Будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 24.11.2006 року строком дії до 24.11.11 року. (а.с. 85-86)

Крім того, суд зазначає, що не може взяти до уваги посилання податкового органу в акті перевірки № 5773/2305/33675641 від 05.12.2011 року на висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, викладені в акті №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року, з огляду на наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.11 року по справі № 12305/11/2070 за адміністративним позовом ПП «Сапсан» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування наказу та визнання дій неправомірними, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.11 року, адміністративний позов ПП «Сапсан» задоволено, визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сапсан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що податковим органом була проведена перевірка ПП «Сапсан», за результатами якої складено акт №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року, при відсутності законних підстав для її проведення.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року не є належним обґрунтуванням заперечень проти позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП «Слобідська усадьба» за перевірений період з ПП «Сапсан».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ПП «Слобідська усадьба» та його контрагентом - ПП «Сапсан», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з отримання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з придбання результатів робіт у ПП «Сапсан».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.04.12 року № 0004152305, від 24.04.12. року № 0004162305 є обґрунтованими, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Слобідська усадьба» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.04.12 року № 0004152305, від 24.04.12. року № 0004162305.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя Білова О.В.