Постанова № 27237409, 26.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 вересня 2012 р. № 2-а- 8947/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,

за участі представника позивача -Іващенка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001472330 від 19.04.12 року, № 0001462330 від 19.04.12 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 116/22-417/35972798 від 03.04.2012 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 19.04.12 року № 0001472330, від 19.04.12 року № 0001462330. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту. Зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів, а податкові органи не мають права посилатися на акт перевірки контрагента - ПП «Євробуд грант».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" Іващенко Д.С.- в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання свого представника не направив, заяв та клопотань через канцелярію суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" по взаємовідносинам з ПП «Євробуд грант» за січень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" № 116/22-417/35972798 від 03.04.2012 року (а.с. 14-27), в якому податковим органом встановлені порушення:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат по послугам по обслуговуванню складу, які не були використані у власній господарській діяльності та їх використання неможливо в подальшому, за січень 2011 року у розмірі 50000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у І кв. 2011 року на суму 12500,00 грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" - позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 10000,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001472330 від 19.04.12 року (а.с. 28), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10000,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 10000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

- № 0001462330 від 19.04.12 року (а.с.29), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12501,00 грн., в тому числі за основним платежем - 12500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті № 116/22-417/35972798 від 03.04.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що витрати позивача по господарським операціям з придбання послуг у ПП «Євробуд грант» не пов'язані з господарською діяльністю підприємства у зв'язку з неможливістю їх реального вчинення, у зв'язку з чим Позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги податкового законодавства.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між ТОВ " Новтехпром " та ПП «Євробуд грант» було укладено Договір про надання послуг № 1231 від 31.12.10 року (а.с. 30).

Умовами зазначеного договору передбачено, що замовник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" доручає, а виконавець, ПП «Євробуд грант», зобов'язується виконати наступні роботи по обслуговуванню складу: підготовка металопрокату до передпродажного стану, порізка металопрокату, упаковка металопрокату, завантаження - розвантаження металопрокату.

Також між позивачем та ПП «Євробуд грант» було підписано додаток до зазначеного договору(а.с.31), яким регламентувалися обсяг, строки та вартість робіт на місяць по обслуговуванню складу за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 4. В зазначеному додатку було визначено переліки дій, з яких складаються підготовка металопрокату до передпродажного стану, порізка металопрокату, упаковка металопрокату, завантаження - розвантаження металопрокату та визначено вартість робіт у розмірі 60000,00 грн. на місяць.

За результатами виконання зазначеного договору 31.01.2011 р. сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №310122 (а.с. 35), виконавцем - ПП «Євробуд грант» виписано податкову накладну № 31 від 31.01.11 року (а.с. 33).

На підтвердження використання отриманих результатів робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані наступні документи:

- копія договору оренди складських приміщень за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, укладеного позивачем з ВАТ «Харківський ремонтно-механічний завод», №7 від 01.01.10 року та додатковою угодою від 31.12.10 року, якою продовжено термін дії договору до 31.12.11 року; акти приймання - передачі площ та обладнання в оренду;

- договори постачання з додатками, укладені позивачем на постачання металопрокату його контрагентам: ПАТ «Автрамат» в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївський машинобудівний завод - філія ПАТ «Автрамат», ТОВ «НПП «Екструдер», ПП «Локомотив-Сервіс», ДП завод «Електроважмаш» та видаткові накладні за січень 2011 року на відвантаження металопрокату.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам з ПП «Новтехпром» з ПП «Євробуд грант» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи міститься копія виписки банку, з якої вбачається, що позивачем перераховано на користь ПП «Євробуд грант» суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт за договором про надання послуг, укладеному з ПП «Євробуд грант».

Також судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПП «Євробуд грант» за перевірений період (січень 2011 року) знаходилось за юридичною адресою (а.с.77-82).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про неможливість реального вчинення фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" за перевірений період з ПП «Євробуд грант».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що на момент виписки податкової накладної № 310122 від 31.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність та з 01.01.11 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який і регулював спірні відносини. Однак в акті перевірки податковим органом помилково зроблено висновок про порушення позивачем норм саме Закону України "Про податок на додану вартість".

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" та його контрагентом - ПП «Євробуд грант», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з отримання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з придбання результатів робіт у ПП «Євробуд грант».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.12 року № 0001472330, від 19.04.12 року № 0001462330 є обґрунтованими, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.12 року № 0001472330, від 19.04.12 року № 0001462330.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя Білова О.В.