Постанова № 2723703, 13.06.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.06.2006 № 2/670

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого: Губенко Н.М.

 суддів: Барицької Т.Л.

Ропій Л.М.

 при секретарі:

 За участю представників:

 від позивача - МишкоО.В. - представник, дов. б/н від 20.03.2006;

 від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2006

 у справі № 2/670 (Домнічева І.О.)

 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Діловий Центр"

 до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 третя особа Закрите акціонерне товариство "Атек"

 про звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2006 у справі №2/670 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача звільнити приміщення на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1, загальною площею 54 кв.м., повернувши його позивачу у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що пунктом 2.1.4 договору № 207 від 07.04.2003 третя особа дозволяє позивачу за погодженням з нею здавати в оренду приміщення підприємствам, організаціям і приватним (фізичним) особам з метою отримання прибутку для утримання та обслуговування будівель; під час розгляду справи третьою особою в своїх поясненнях було підтверджено надання погодження на укладення даного договору оренди № 32/04-05 між позивачем та відповідачем; п. 8.1 договору № 32/04-05 передбачено, що договір набуває чинності з 01.12.2004 і діє протягом 11 місяців; позивачем, як особою, що уповноважена від імені власника розпоряджатися довіреним йому майном, було направлено відповідачу попередження про припинення дії договору оренди, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, в якому також встановлено порядок та строки повернення орендованого приміщення позивачу; відповідач орендоване приміщення не звільнив та позивачу не передав; договір оренди закінчив свою дію 31.10.2005; оскільки відповідачем не виконано в добровільному порядку умови договору № 32/04-05 щодо повернення приміщення та майна, позивач має право на повернення йому майна в примусовому порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2006 у справі № 2/670 з підстав порушення і неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що позивач на мав права на укладення з відповідачем договору оренди № 32/04-05.

Відповідач зазначає, що договір № 32/04-05 всупереч положенням ст. 1000 Цивільного кодексу України був укладений не від імені ЗАТ „АТЕК”, а від імені позивача.

Договір № 207, укладений між ЗАТ „АТЕК” та позивачем, на думку відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 1031 підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, у зв'язку з чим цей договір є нікчемним.

На думку заявника, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГК України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до прав і обов'язків сторін договору № 207 від 07.04.2003 мають бути застосовані положення чинних ГК та ЦК України.

Відповідач стверджує, що не отримував листа позивача від 13.09.2005 щодо припинення договору оренди № 32/04-05.

Заявник вказує, що позивач ухиляється від одержання спірного приміщення від відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що договір № 207 є договором про надання послуг з оплатою фактичних витрат шляхом надання права здавати приміщення в оренду і отримувати орендну плату; договір № 207 від 07.04.2003 не суперечить ані Цивільному кодексу Української РСР, який діяв на час укладення договору, ані Господарському і Цивільному кодексам України; відповідно до ст. 33 ГПК України позивачем надані лист № 201 від 13.09.2005, опис вкладення у цінний лист від 14.09.2005 та фіскальний чек № 2435 від 14.09.2005, що підтверджують факт направлення позивачем листа про припинення договору оренди.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача та враховуючи доводи, викладені у відзиві на скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про зобов'язання відповідача звільнити приміщення по вул. Чистяківській, 2 у м. Києві і повернути його позивачу у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, та покладення судових витрат на відповідача.

Позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (а.с. 39), в якій просив прийняти рішення про звільнення відповідачем приміщення на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1 загальною площею 54 кв.м. і повернення його позивачу у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, та покладення судових витрат на відповідача.

07.04.2003 між ЗАТ „АТЕК” та позивачем був укладений договір № 207, за умовами якого ЗАТ „АТЕК”, за договором власник, доручає, а позивач, за договором виконавець, приймає на себе зобов'язання з обслуговування та утримання будівель, що знаходяться на балансі ЗАТ „АТЕК” за адресою: вул. Чистяківська, 2, 2А, 4, бази відпочинку „Горлиця”, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Рудики, вул. А.Солов'яненко; ЗАТ „АТЕК” передає позивачу всю документацію по будівлях, що знаходяться за адресою: вул. Чистяківська, 2, 2А, 4, та базі відпочинку „Горлиця”, дозволяє позивачу, за згодою ЗАТ „АТЕК”, здавати в оренду приміщення підприємствам, організаціям і приватним (фізичним) особам з метою одержання прибутку для утримання і обслуговування будівель.

Згідно з розділом 1 договору № 32/04-05 від 01.12.2004 цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею позивачем, за договором орендодавцем, відповідачу, за договором орендарю, у строкове платне користування з метою здійснення відповідачем його статутної діяльності приміщення, що знаходиться за адресою: мАДРЕСА_1, загальною площею 54 кв.м., для розміщення буфету-їдальні.

Договір № 32/04-05 погоджений із ЗАТ „АТЕК”, що підтверджується підписом посадової особи і печаткою останнього на зазначеному договорі та поясненнями представника ЗАТ „АТЕК” (а.с. 59).

Вказане приміщення було передане позивачем відповідачу за актом приймання-передачі приміщення в оренду № 32/04-05 від 01.12.2004.

Пунктами 3.1, 8.1 договору № 32/04-05 передбачено, що приміщення надається в оренду строком на 11 місяців з моменту прийняття його за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору; цей договір набуває чинності з 01.12.2004 і діє протягом 11 місяців.

Частиною 4 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 N 2269-XII, із змінами та доповненнями, встановлено, що оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, лист позивача № 201 від 13.09.2005 про припинення договору № 32/04-05 був надісланий за адресою: 03062, м. АДРЕСА_1магазин.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази місцезнаходження відповідача за адресою: 03062, м. АДРЕСА_1немає підстав стверджувати, що позивачем було заявлено відповідачу про припинення договору № 32/04-05, у зв'язку з чим дія договору № 32/04-05 була продовжена на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що договір № 32/04-05 закінчив свою дію 31.10.2005, є безпідставним.

Інших доказів, що підтверджують факт розірвання чи припинення договору № 32/04-05, в матеріалах справи немає.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що договір № 32/04-05 чинний, підстави для зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення і повернути його позивачу у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, відсутні, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд частково не може прийняти до уваги доводи скарги, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу; до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Отже, твердження відповідача, що договір № 207 не відповідає Господарському і Цивільному кодексам України, та про необхідність застосування до зазначеного договору положень чинних ГК та ЦК України є необґрунтованими.

Статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки; відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договір № 207 не суперечить законодавству, що було чинним на час його укладення, зокрема, ані за змістом, ані за формою.

Договором № 207 не передбачено обов'язку позивача про укладення угод оренди саме від імені ЗАТ „АТЕК” та, в той же час, позивачу надано право на передачу приміщень підприємствам, організаціям і приватним особам (п.2.1.4 вказаного договору).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2006 у справі №2/670 скасувати.

2. В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія діловий центр” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2-А; п/р 2600700410075 в АКБ „Правекс-Банк” м. Київ, МФО 321983; код ЄДРПОУ 31403412) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2; п/р НОМЕР_1в Святошинській філії ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 320318; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 2/670 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя Губенко Н.М.

 Судді Барицька Т.Л.

Ропій Л.М.