Постанова № 27236654, 17.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. 10 год.25 хв.Справа № 2-а-3339/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Склонна Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Прокопенко Я.Ю.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (далі-позивач, ТОВ) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 24.02.2012р. № 0001512301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 57498,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -14374,50 грн.

Спірне рішення прийнято на підставі акту від 13.02.2012 р. № 495/23-4/32125693, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Торгінвест Плюс" за період з 01.01.2009р-31.03.2010 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п. 5.1. п.п. 5.2. ст. 5, п. 6.1. ст.. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено від 'ємне значення об 'єкту оподаткування у зв 'язку з нікчемністю правочинів у сумі 287489,00 грн. за І квартал 2010 року.

- п. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого перевіркою донараховано ПДВ що підлягає сплаті у бюджет за січень-лютий 2009р. по ПДВ на суму - 57498,00 грн. у зв'язку з нікчемністю правочинів, у т.ч. по періодам за січень 2009 року на суму 13296,00 грн. та лютий 2009 року на суму 44202,00 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Екобіотек-Україна" та ТОВ "Торгінвест Плюс" такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості товарів (насіння соняшника), отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ТОВ "Торгінвест Плюс", у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності. Правочини, здійснені ТОВ "Торгінвест Плюс" з контрагентами-постачальниками, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на висновки акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (акт від 22.10.10 №3652/231- 00/35639425) про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Торгінвест Плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків, за період з квітня 2008 року по грудень 2009 року, встановило, що у ТОВ "Торгінвест Плюс" відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, управлінський та технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. Також ТОВ "Торгінвест Плюс" в перевіряємий період фактично не здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, що унеможливлює подальший продаж таких умовно придбаних товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям та здійсненні підприємством операції є безтоварними без мети настання реальних наслідків. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.10 у справі №5/113/10 ТОВ "Торгінвест Плюс" визнано банкрутом.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Торгінвест Плюс".

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність поставки товарів (насіння соняшника) підтверджується первинними бухгалтерськими документами, придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що ТОВ "Торгінвест Плюс" - контрагент позивача, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання операцій з постачання товарів позивачу. У ТОВ "Торгінвест Плюс" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорт. Враховуючи зазначені обставини, відповідач робить висновок про відсутність отримання та відвантаження товарів від ТОВ "Торгінвест Плюс" на адресу позивача. Тобто, операції з придбання та реалізації товару не мали реального характеру.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ТОВ "Торгінвест Плюс" є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався. Такий висновок зроблений у зв'язку із визнанням нікчемними угод поставок товару ТОВ "Торгінвест Плюс" його контрагентами - ТОВ "СК Інтернешнл", ТОВ "Імекстехнологія", ПП "Фірма "Промбудгрупа", ТОВ "Арго і К", ТОВ "Белеринг", ТОВ "Інтайм ЛТД", ПСП "Ава", ТОВ "Приватагро-Черкаси", Миколаївська філія ТОВ "Український промисловий банк", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Укртехагроснаб Миколаїв", ТОВ "Южтехнопорт", ТОВ "Мідас", ТОВ "Агросеіл-АТ", ПП"Агроспецтехнологія", ДП ДАК "Хліб України"Партизанський елеватор, ТОВ "Агробудекспорт ЛТД", ТОВ "Фортіс-Миколаїв", ТОВ "ТКФ "ТТД".

За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції "Торгінвест Плюс" містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі похідні угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "Екобіотек-Україна" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

У 2009р (січень-березень) на підставі усної домовленості ТОВ «Торгінвест Плюс» (Постачальник) поставило на адресу ТОВ "Екобіотек-Україна" (Покупець) сільськогосподарської продукції (насіння соняшнику) на загальну суму 344986,8 грн. в т.ч. ПДВ 57497,8 грн.

Розрахунки за товар з ТОВ "Торгінвест Плюс" проведені у безготівковому порядку на всю суму поставки. Перевезення товару здійснено за рахунок ТОВ "Торгінвест Плюс", перевезення здійснювали приватні підприємці.

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами, що містяться у матеріалах справи:

- податковими накладними;

- видатковими накладними;

- товарно-транспортними накладними;

- доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку);

- картками-рахунків про оприбуткування товару та його списання у виробництво.

Поставлений товар (насіння соняшнику) був використаний у господарській діяльності позивача. ТОВ "Екобіотек-Україна" придбавало та перероблювало сировину для подальшого виготовлення готової продукції - (олія рафінована, дезодорована).

Одними із структурних підрозділів ТОВ "Екобіотек-Україна", які задіяні у виробничому процесі є Цех № 1 (Цех зберігання насіння, макухи і переробки насіння соняшника) та Цех № 2 (Цех дезодорації).

Додатковим підтвердженням фактичного отримання товару є складські квитанції, які виписувались під час надходження на склад відповідного товару в яких зазначено кількість та якісні показники (олійність, вологість, засміченість тощо) товару та картки складського обліку , які підтверджують фактичне надходження та використання сировини (соняшнику) у виробничому процесі.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торгінвест Плюс".

Судом встановлено, що ТОВ "Торгінвест Плюс" у деклараціях ПДВ за січень, лютий 2009р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

В акті перевірки зазначено, що перевезення товару здійснено за рахунок ТОВ "Торгінвест Плюс" та задокументовано товарно - транспортними накладними, перевезення здійснювали приватні підприємці.

Податковий орган, стверджуючи про відсутність поставок товару, використав лише акт перевірки ТОВ "Торгінвест Плюс" і не досліджував саму господарську операцію (перевезення товару приватними підприємцями, оприбуткування позивачем на склад, перероблення).

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що підставою для визнання угод позивача нікчемними став акт перевірки контрагента позивача ТОВ "Торгінвест Плюс", яким визнано угоди ТОВ "Торгінвест Плюс" із його постачальниками визнані безтоварними.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість здійснення господарської діяльності, у зв'язку з тим що ТОВ "Торгінвест Плюс" визнано банкрутом та скасовано його державну реєстрацію, оскільки операції з купівлі продажу товару між позивачем ТОВ "Торгінвест Плюс" здійснені у 2009р. а державну реєстрацію вказаного контрагента скасовано 09.12.2010р.

Позиція відповідача щодо нікчемності, безтоварності угоди про поставку сільськогосподарської продукції ТОВ "Торгінвест Плюс" спростовується дослідженими у судовому засіданні документами: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками про оплату поставленого товару, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, картками-рахунками, складськими квитанціями, картками складського обліку. Тобто зібрані докази підтверджують фактичне переміщення (транспортування) товару, товар був використаний у власній господарській діяльності позивача - виготовлення готової продукції - (олії рафінованої, дезодорованої).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів (видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних), оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Торгінвест Плюс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Торгінвест Плюс" є дійсними.

Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не зміг належним чином обґрунтувати висновок щодо безпідставного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача відповідними положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" тому, що постачальник товарів склав та належним чином оформив первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведені операції були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а наведені податковою інспекцією доводи підстав для зменшення податкового кредиту не є такими, що відповідають правовим нормам Закону № 168/97-ВР.

Відповідач не спростував факт постачання товарів і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до податкового кредиту та податкових зобов'язань спірних сум.

Також суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати податків покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань із ПДВ через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг) по ланцюгу. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або допустив інші порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.02.2012р. № 0001512301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 жовтня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1