Постанова № 27236270, 23.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/8442/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Зайцевій Я.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Симплекс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 682470 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 682470 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000432341 від 2 березня 2012 року на суму -214424 грн. та податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0000422341 від 2 березня 2012 року. Вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 20.08.2010 року № 709/23-3/31477463. Даний акт складено за результатами документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Симлпекс» з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Продінвест» у червні 2010 року. Перевіркою було встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту та валових витрат суми витрат за договором, укладеним позивачем з ТОВ «КФ Продінвест» від 01.10.2009 року, що за своєю правовою природою є нікчемним, в результаті чого відбулося заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 214424 грн., у тому числі за червень 2010 року у сумі 2142124 грн. та податку на прибуток на загальну суму 331552 грн. у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 331552 грн. Нікчемність правочину на думку податкового органу випливає з того, що вказана угода не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначеної угоди підтверджуються первинними документами. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000432341, № 0000422341 від 2 березня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, вважають, що податкові повідомлення-рішення № 0000432341, № 0000422341 від 2 березня 2012 року прийняті у зв'язку з порушенням позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим відбулося заниження податку на додану вартість та податку на прибуток. Вважають, що позивачем безпідставно до податкового кредиту та валових витрат віднесені витрати за нікчемною угодою, укладеною з ТОВ «КФ Продінвест». Такі висновки були зроблені виходячи з того, що зустрічною перевіркою встановлено, що ТОВ «КФ Продінвест» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи, зазначене у відповідності до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Крім того, контрагент ТОВ «КФ Продінвест» за вказаним договором не відобразив суму ПДВ та прибутку за вказаною угодою у складі податкових зобов'язань, що підтверджується системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Симплекс» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Слов'янській ОДПІ на загальній системі оподаткування та звітності.

17.02.2012 року Слов'янською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Симплекс», з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КФ Продінвест» у червні 2010 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі - 331552 грн., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі - 214424 грн., про що складено акт від 17.02.2012 року № 709/23-3/31477463.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000432341 від 02.03.2012 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі - 214424 грн. та застосовано штраф у сумі 53606 грн. та № 0000422341 від 02.03.2012 року, яким донараховано податок на прибуток у сумі - 331552 грн. та застосовано штраф у сумі 82822 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди укладеної між позивачем та ТОВ «КФ Продінвест». Відповідач вважає, що здійснення позивачем операцій з ТОВ «КФ Продінвест» мало безтоварний характер. Вказані операції на думку податкового органу, були спрямовані на заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, з метою отримання позивачем податкової вигоди, штучного формування валових витрат.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що, згідно з наданими ПП «Симплекс» до Слов'янської ОДПІ податковими деклараціям з ПДВ за червень 2010 року (вх. 20.07.2010 року № 90028067808), додатку 5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)) до декларації та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено відхилення між обсягами поставки задекларованими ТОВ «КФ Продінвест» та обсягами придбання ПП «Симплекс» в сумі - 1 326 206 грн. податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в сумі - 265241,26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за червень 2010 року при визначені податку на додану вартість та податку на прибуток, позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат включені суми витрат, що сформовані за господарським операціями з ТОВ «КФ Продінвест».

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит та сума валових витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ та прибутку мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції між зазначеними у документах особами не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належними чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своєму листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Судом встановлено, що ПП «Симплекс» - «Покупець», в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «КФ «Продінвест» - «Продавець», в особі директора ОСОБА_5 уклали договір б\н від 01.10.2009 року про наступне:

п.1.1 Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар в кількості, в строки за цінами на умовах дійсного договору.

п. 1.2 Предметом дійсного договору є поставка гофропродукції, виготовленої з гофрокартону виробника ВАТ «РКТК», іменуємої в подальшому «Товар».

п. 1.3 Загальна сума Договору складає 10 000 000 грн. з урахуванням ПДВ. В загальну суму Договору входить вартість упаковки, маркування та транспортних витрат, пов'язаних з доставкою Товару.

п. 1.5 Перехід права власності на кожну партію товару переходить від Продавця до Покупця після передачі згідно з п. 3.4 дійсного Договору.

п. 3.2 Доставка кожної партії Товару здійснюється за рахунок Продавця можливий самовивіз.

п. 3.3 Пунктом доставки є пункт розвантаження, вказаний в заявці.

п.3.4 Передача Товару уповноваженому представнику Покупця, або вантажеотримувача здійснюється на складі відповідно: приймання Товару здійснюється по кількості відповідно з «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» затвердженої постанови Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6; приймання Товару здійснюється по якості згідно з «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1965 року.

На виконання умов договору у червні 2010 року від ТОВ «КФ «Продінвест» на адресу ПП «Симплекс» були виписані видаткові та відповідно податкові накладні № 7742 від 01.06.2010 року, 7743 від 03.06.2010 року, № 7744 від 04.06.2010 року, № 7849 від 07.06.2010 року, № 7937 від 08.06.2010 року № 8056 від 10.06.2010 року, 8101 від 11.06.2010 року, № 8187 від 13.06.2010 року, № 8305 від 15.06.2010 року № 8390 від 17.06.2010 року № 8431 від 18.06.2010 року № 8455 від 19.06.2010 року № 8614 від 23.06.2010 року, № 8768 від 26.06.2010 року № 8931 від 30.06.2010 року.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з ТОВ «КФ «Продінвест» позивачем до суду були надані: видаткові та податкові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, виписки з банку про проведення оплати, акти приймання-передачі, договори на транспортування товару, посвідчення якості, товарно-транспортні накладні, договори про подальший перепродаж спірного товару.

У той самий час судом встановлено, що до Слов'янської ОДПІ від ДПІ у Київському районі м. Донецька надійшла довідка за № 6080/15-213/36011923 від 06.08.2010 р. про неможливість проведення перевірки платника податків ТОВ «КФ Продінвест» з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів згідно переліку за червень 2010 року, серед яких значиться ПП «Симплекс» з відхиленням ПДВ у сумі 265241,26 грн.

Довідкою про неможливість проведення перевірки № 6080/15-213/36011923 від 06.08.2010 р. встановлено наступне:

Остання податкова звітність: Декларація з ПДВ за травень 2010 року не надана, розрахунок комунального податку за червень 2010 року (вх. № 57066 від 01.07.2010 р.) наявність основних виробничих фондів: згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року балансова вартість основних фондів 0,0 грн.

Чисельність працюючих: відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року склала 1 особа (директор підприємства, який враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації (робіт, послуг фізично не міг здійснювати такий обсяг роботи.

Підприємство не знаходиться за юридичною адресою, акт виходу від 14.07.2010 року № 294/15-1.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу. Оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значених обсягах реалізації товарі (робіт, послуг).

Оскільки у СПД відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Виходячи з цього відповідач робить висновки про наявності ознак нікчемності вказаної угоди, з огляду на ці ж обставини відповідачем приймаються оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З аналізу поданих позивачем документів вбачаються обставини, які викликають сумніви у можливості здійснення господарських операцій з постачання товару ТОВ «КФ Продінвест».

При досліджені обставин, які входять в предмет доказування у даній справі судом встановлено наступне.

Неможливість підтвердження транспортування спірного товару.

Так, договором б/н від 01.10.2009 року між ТОВ «КФ Продінвест» та ПП «Симплекс» передбачено, що доставка кожної партії Товару здійснюється за рахунок Продавця можливий самовивіз.

Разом з тим, позивач надає товарно-транспортні накладні, в яких відправником є інша особа ніж позивач або ТОВ «КФ Продінвест» та вони виписані раніше ніж був проданий товар.

Слід також зазначити, що пунктом розвантаження у вказаних накладних є «Малиновка Харківська область», що не є, а ні складом позивача, а ні юридичною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 70 Кодексу наголошує, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Отже, предметом доказування у даній справі є відповідність змісту господарської операції з постачання товару, що відображена у первинних документах, фактичній поставки товару, за договором укладеним між позивачем та ТОВ «КФ Продінвест».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначений ВАТ «Рубежанський картоно-тарний комбінат», оскільки товар направлявся покупцям, які придбали товар у ПП «Симплекс» і у ТОВ «КФ «Продінвест» відразу від першого продавця на адресу інших контрагентів.

Суд не приймає ці посилання представника позивача та не приймає, як доказ транспортування спірного товару товарно-транспортні накладні, які були надані до суду, оскільки в цих документах зазначені особи, які не є учасниками правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Позивачем до суду також надані договори про надання експедиторських та транспортних послуг з перевезення та супроводження товару, однак перевізники, з якими укладалися договори, не зазначені у товарно-транспортних накладних, що надані до суду у якості доказу транспортування спірного товару.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранс, від 14.10.1997, № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З урахуванням цього належним доказом перевезення товарів автомобільним транспортом є зокрема товарно-транспортні накладні.

За відсутності цих доказів суд позбавлений можливості упевнитися у реальності транспортування спірного товару.

На підтвердження використання спірного товару у господарській діяльності позивач надає договори про подальший продаж спірного товару іншим контрагентам. Разом з тим, не надає документів підтверджуючих транспортування цього товару на адресу контрагентів.

Неможливість підтвердження розвантаження спірного товару.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у контрагента позивача ТОВ «КФ Продінвест» відсутні трудові ресурси для розвантаження та навантаження спірного товару.

Також слід зазначити про відсутність договору на підставі якого ТОВ «КФ Продінвест» надавало позивачеві послуги з навантаження товару при його подальшій реалізації.

Судом також враховує, що за результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Симплекс» та його контрагента ТОВ «КФ «Продінвест» у червні 2010 року встановлено розбіжність у сумі 214424,26 грн.

На підставі зібраних у справі доказів судом не встановлена фактична участь ТОВ «КФ Продінвест» у здійсненні господарських операцій з постачання товару на користь позивача: неможливо документально підтвердити транспортування, навантаження розвантаження, факт транспортування товару у подальшому перепродажу товару іншим контрагентам, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Приватного підприємства «Симплекс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 682470 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 28 жовтня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.