Рішення № 27232784, 24.10.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2/0516/713/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру ,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2008року по червень 2012року.

В період сумісного проживання з відповідачем вони придбали 16 травня 2011року квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі - продажу був укладений на ім'я відповідача, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 593.

Ця квартира була придбана за кошти спільного сімейного бюджету і вона вважає, що їй належить право власності на 1/2 частку вказаної квартири. Оскільки відповідач не бажає добровільно вирішити питання з розподілом вказаної квартири, вона просить визнати за нею право власності на 1/2 частку спірної квартири.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і просить позов задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач в судовому засіданні визнав факт того, що квартира АДРЕСА_1 була придбана під час шлюбу з позивачем за кошти, які заробляв саме він, для проживання сім'ї. Але він вважає, що квартира є його власністю, а не їхньою спільною власністю, оскільки квартира придбана за його гроші. Крім того, в квартирі зроблений ремонт за його кошти. Купуючи квартиру, він взяв на себе обов'язок щодо погашення комунальних боргів, які виникли на момент купівлі - продажу, і цю умову він виконує. Сплачує комунальні поточні платежі, і погашає борги. Позивачка - колишня дружина, ніколи не працювала, і не бажає працювати. Підставою розірвання шлюбу було те, що вона не вела домашне господарство. Саме він ходив по магазінах, готував. А позивачка тільки доглядала за їхньою дитиною. Вона і на даний час ніде не працює, і отримані на дитину аліменти витрачає не тільки на утримання дитини, але і на своє утримання. На даний час сім'ї немає, тому і квартира вже належить не сім'ї, а є його особистою власністю. Просить в позові відмовити.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.60 СК України «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Відповідно до ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено , що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2008року по 09 липня 2012року, що підтверджується поясненнями сторін, актовим записом № 219 від 16 серпня 2008року (а.с.19), рішенням Дружківського суду від 27 червня 2012року (а.с.17).

Судом встановлено, що під час шлюбу сторони придбали квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується поясненнями сторін і договором купівлі-продажу від 16.05.2011р.,посвідченого приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №593, (а.с.10). Право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Дружківське міське бюро технічної інвентаризації № 29988365 від 18 травня 2011 року (а.с.12).

Суд вважає встановленим, що вказане нерухоме майно являється спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, оскільки набуте за час шлюбу подружжя ОСОБА_2 .

Доводи відповідача, що позивачка не працювала, і не мала коштів для придбання квартири судом не приймаються до уваги, оскільки згідно ст. 60 СК майно, набуте подружжя за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них немав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Відповідач не заперечує той факт, що позивач доглядала їхню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Також не приймаються до уваги доводи відповідача, що квартира була придбана за гроші, які ним зароблені, оскільки сам відповідач визнає, що зароблені ним гроші були сімейним бюджетом. Також згідно ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Вирішуючи питання про розмір часток, суд виходить з того, що сторонами не були наведені обставини стосовно наявності між ними домовленості або шлюбного договору про певний розмір часток кожного з подружжя в спільному майні.

Також відповідачем не були наведені обставини, передбачені ст. 70 СК України, за наявністю яких суд може відступити від засад рівності часток, зокрема: приховування, знищення чи пошкодження позивачем спільного майна, витрачання його на шкоду інтересам сім'ї.

Отже, вимога позивача про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири, як законна та обґрунтована, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213 -215, 218, 223 ЦПК України, на підставі ст. 60,61,69,70 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л. Панова