Рішення № 27232539, 02.11.2012, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 1716/96/2012

Номер провадження 2/1716/994/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2012 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, збільшення частки в майні подружжя, зобовязання повернути майно, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу сторонами було набуте майно, зокрема: вмонтовану кухню вартістю 3500 грн. (2008 рік); машину пральну марки «ВОSН»- 2500 грн. (2008 рік); бензопилу «Штіль»1500 грн. (2008 рік); бензокосилку «Штіль»- 1200 грн. (2008 рік); фотоапарат «Кодак»- 800 грн. (2008 рік); 2 світильники вартістю - 600 грн. (2008 рік); тюль віконну - 300 грн. (2008 рік); мопед моделі «Дельта»- 3000 грн. (2008 рік); комп'ютер -1000 грн. (2008 рік); пилосмок 300 грн. (2008 рік); автомобіль НОМЕР_1 - 48000 грн./6000 доларів США (2008 рік), комод 1 шт. 800 грн., та шафу 3-х дверну - 800 грн. Дане майно, як зазначає позивачка, залишилося у відповідача. На підставі ст.370, 364 ЦК України та в зв'язку з тим, що цілісність і цінність окремих речей з виділом в натурі може бути пошкоджена, тому вона просить залишити вищезазначені речі, що набуті в шлюбі - відповідачу. Загальна сума майна в грошовому еквіваленті становить 72 300 гривень. Також позивачка зазначає, що вони мають двоє неповнолітніх дітей, і відповідач ухиляється від надання допомоги на їх утримання. Діти проживають з позивачкою. 23 лютого 2009 року на день народження дочки ОСОБА_4 сторонами спільно було подаровано золоту каблучку вагою 1,5 г та золотий ланцюжок вагою 4 г загальною вартістю 2000 грн. Також дітям на згадку та на майбутнє були придбані золоті монети номіналом 5 і 10 коп. 4 шт. х 800 грн. - загальною вартістю 3200 грн. (2008 рік). Дане майно було придбано за спільні кошти подружжя в подарунок дітям. Під час переїзду з будинку відповідач забрав золоті речі, які були подаровані дітям і залишив їх у себе. Позивачка зазначає, що золоті прикраси - каблучка, золотий ланцюжок, що були подаровані дітям та компютер, золоті монети є речами індивідуального характеру, і належать обдарованим, та не можуть враховуватися при розподілі майна подружжя. Покликаючись на положення СК України щодо можливості збільшення частки в майні одного з подружжя при поділі майна подружжя, на ст.ст. 2, 60, 70, 71 СК України, ч.2 ст. 370, ч.3 ст. 370, ч.3 ст. 368, ст. 364 ЦК України позивачка просить суд постановити рішення, яким ухвалити рішення, яким поділити майно подружжя, що було придбане в шлюбі; збільшити розмір частки в набутому майні та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки грошову компенсацію в розмірі 50 000 грн., яку зобов'язати перерахувати відповідача на депозитний рахунок суду; зобов'язати ОСОБА_3 повернути золоті прикраси (золоту каблучку вагою 1,5 г, золотий ланцюжок вагою 4 г) загальною вартістю - 2000 грн.; та золоті монети номіналом 5 і 10 коп. 4 шт. х 800 грн. - загальною вартістю 3200 грн., які належать обдарованій ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та передати ці речі позивачці; а також стягнути судові витрати з відповідача.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що частина з названого позивачкою майна дійсно придбавалася в шлюбі, і це майно залишилося в позивачки. Щодо решти майна то воно було належало родичам відповідача. У власності відповідача ніколи не було автомобіля, а також мопеда. Зважаючи на це просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2008 року по 12.11.2011 рік. Від шлюбу мають двоє дітей, які на даний час проживають з позивачкою.

Позивачка зазначає, що на праві спільної сумісної власності їм належало майно, яке вони набули під час шлюбу: вмонтовану кухню вартістю 3500 грн. (2008 рік); машину пральну марки «ВОSН»- 2500 грн. (2008 рік); бензопилу «Штіль»1500 грн. (2008 рік); бензокосилку «Штіль»- 1200 грн. (2008 рік); фотоапарат «Кодак»- 800 грн. (2008 рік); 2 світильники вартістю - 600 грн. (2008 рік); тюль віконну - 300 грн. (2008 рік); мопед моделі «Дельта»- 3000 грн. (2008 рік); комп'ютер -1000 грн. (2008 рік); пилосмок 300 грн. (2008 рік); автомобіль НОМЕР_1 - 48000 грн./6000 доларів США (2008 рік), комод 1 шт. 800 грн., та шафу 3-х дверну - 800 грн.

Відповідно до ч.1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною 1 статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Але суд позбавлений можливості застосувати вищевказані норми законодавства, оскільки позивачка не довела що майно, про яке вона зазначила в позовній заяві, було набуте сторонами за час шлюбу.

Позивачка не надала суду жодного належного доказу (а це могли бути товарні чи касові чеки, інструкції з експлуатації побутової техніки з відміткою про час її придбання, гарантійні талони, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тощо), які б свідчили про придбання того чи іншого майна в той чи інший період, і стосувалися часу шлюбу позивачки та відповідача. Це ж стосується речей, які були подаровані, як зазначає позивачка, дітям вироби з золота.

Допитані в судовому засіданні (за клопотанням позивачки) свідки надали суду загальні показання про те, що все майно було набуте за час шлюбу. Але свідки не конкретизували яке саме майно і коли було придбане чи позивачем, чи відповідачкою. Свідки не навели ознак, за якими це майно можна було б ідентифікувати.

Також не було здобуто доказів того, що набуте майно перебуває у відповідача; а також те майно, на яке вказує позивачка як таке, що було подароване дітям.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Отже, заявлений позов є недоведеним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Судові витрати між сторонами розподіляються за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, збільшення частки в майні подружжя, зобовязання повернути майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Красовський О.О.