Ухвала суду № 27222409, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-39379/10

К-39379/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

та постанову Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009

у справі № 7/142/09 Господарського суду Миколаївської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до 1. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області

2. Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) у Миколаївській області

про визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .

Заперечуючи проти касаційної скарги Снігурівська МДПІ просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПА у Миколаївській області проведена перевірка господарської одиниці позивача -магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт від 10.06.2008 № 14000725/23-50. Актом перевірки зафіксовано порушення пунктів 1 та 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не проведено розрахункову операцію на суму 85,50 грн. через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та не видано розрахункового документу; не забезпечено зберігання щоденних звітних чеків; не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 2984,70 грн.

На підставі акту перевірки Снігурівською МДПІ прийнято рішення від 23.06.2008 № 0000272303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 15361,50 грн.

Відповідно до пунктів 1 та 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 11-1 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-2 цього Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ (виключена згідно із Законом України від 02.12.2010 № 2756-УІ) передбачалось, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що перевірка господарської одиниці позивача здійснена з дотриманням вимог статей 15, 16 Закону № 265/95-ВР та пункту 2 ст. 11 Закону 2505-ІУ і що позивачем не було спростовано відсутність фактів порушень вищенаведених норм Закону № 265/95-ВР, які були встановлені під час перевірки.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15.07.2008 ОСОБА_4 за порушення норм пунктів 1, 2, 9 та 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, фактичних склад яких зафіксовано вищезазначеним актом перевірки, було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи встановлені постановою від 15.07.2008 факти та у силу норми частини 4 ст. 72 КАС України суди зробили правильний висновок про встановлення факту порушення норм пунктів 1 та 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак