Ухвала суду № 27222301, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року м. Київ К-26941/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010

у справі № 2а-352/10/1270

за позовом Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у

м. Луганську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Єврокомсервіс-2006» (далі по тексту -позивач, ПП «Єврокомсервіс-2006») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту -відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.07.2009 №0000892310/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 02.07.2009 №607/23/34526125.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 16.07.2009 №0000892310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 151932,00 грн. (101288,00 грн. -основний платіж, 50644,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 101288,00 грн., в тому числі за грудень 2007 року на суму 65588,00 грн., за червень 2008 року на суму 35700,00 грн.; статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: експортна операція по контракту від 26.08.2008 №04/08/08 із SIA «EU ZEMA»(Латвія) здійснена з перевищенням на 31 день законодавчо встановленого 180-денного терміну надходження валютної виручки у сумі 150 євро без отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики; підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.2 пункту 16.3 статті 16, пункту 17.1 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: нараховано 73,09 грн. пені за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб впродовж перевіреного періоду.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції Протягом такого звітного податкового періоду.

Судами вірно зазначено, що відповідачем зроблено загальний висновок про завишення позивачем податкового кредиту, при цьому не визначено саме порушення платником норм підпункту 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»з вказівкою періоду, суми, відсутнього на їх думку документа. В акті перевірки відсутній запис про відмову платника надати документи. Відмітка в акті перевірки про отримання письмових пояснень директора підприємства щодо встановленого порушення не може свідчити про відсутність необхідних документів і не є засвідченням факту завищення податкового кредиту, а лише пояснює з боку посадової особи підприємства особисті висновки щодо обставин, виявлених при здійсненні перевірки.

Відносно неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 35700,00 грн., у зв'язку з відсутністю підтверджуючих податкових накладних, суди дійшли висновку про їх наявність, а саме податкова накладна №43 від 21.06.2008 -сума ПДВ складає 33422,40 грн., постачальник ТОВ «Донбасвугілляінвест»та податкова накладна №22606 від 26.06.2008 -сума ПДВ складає 2277,60 грн., постачальник -ПП «Доніндустрія-2007».

Переглянувши реєстр податкових накладних за період з 01.12.2007 по 31.12.2007, суди встановили невідповідність даних реєстру даним акту перевірки, а саме:

запису №39 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної 22.12.2007 №000070, назва постачальника ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ 10862,75 грн., а запису №24 -відповідає номер накладної 1512.9, назва постачальника -ПП «МОН-ФАЛКОН», сума ПДВ -49750,00 грн., в той час, як в акті перевірки зазначено, що 26.12.2007 до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 11 350,27 грн. по податковій накладній №217 від 26.12.2007, отриманій від ТОВ «Донбасвугілляінвест»за отримане вугілля на загальну суму 68101,62 грн., у тому числі ПДВ -11350,27 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року №39 та №24). Відповідно сума ПДВ в розмірі 11350,27 грн. включена до рядка 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року);

запису №42 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної -24.12.2007 №90, назва постачальника -ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ -27731,25 грн., а запису №26 -відповідає дата отримання накладної 18.12.2007, номер накладної відсутній, назва постачальника TOOL COMPANI S.A., сума ПДВ 3920,36 грн., в той час, як в акті зазначено, що 28.12.2007 до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 25554,48 грн. по податковій накладній №217 від 28.12.2007, отриманій від ТОВ «Буд комплект»за отримані будівельні матеріали на загальну суму 153326,88 грн. в тому числі ПДВ -25544,48 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року №42 та №26). Відповідно сума ПДВ в розмірі 25544,48 грн. включена до рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

запису №51 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної -26.12.2007 №261234, назва постачальника -ПП «МОН-ФАЛКОН», сума ПДВ -73 083,01 грн., а запису №28 -відповідає дата отримання накладної 19.12.2007 №87, назва постачальника ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ 30210,75 грн., в той час, як в акті зазначено, що 31.12.2007 до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 28683,25 грн. по податковій накладній №217 від 31.12.2007, отриманій від ТОВ «Донбасвугілляінвест» за отримане вугілля на загальну суму 172099,50 грн. в тому числі ПДВ -28 683,25 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року №51 та №28). Відповідно сума ПДВ в розмірі 28683,25 грн. включена до рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача відносно подвійного включення позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2007 року суми податку на додану вартість в розмірі 65588,00 грн., є необґрунтованими та неправомірними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров