Ухвала суду № 27221831, 24.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К-12031/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010 року по справі №2-а-6338/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза»до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010 року, адміністративний позов ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза»до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 13.08.2008 року №0000852302/1/6691.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 03.03.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просила скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Хмельницькому посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п. 7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 , п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. «а»п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон №168/97-ВР).

До суду також надійшла заява заступника прокурора Донецької області про приєднання до касаційної скарги ДПІ у м. Краматорську Донецької області.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза»31.12.2003 зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради і основними видами діяльності позивача є: перероблення молока та виробництво сиру; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; оптова торгівля хімічними продуктами.

За результатами розгляду адміністративного оскарження первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 06.06.2008 №0000592302/0/4535 та №0000602302/0/4536, прийнятих на підставі акту від 28.05.2008 № 4503/23-03/00447729 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 року та за червень 2007 року за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 13.08.2008 №0000852302/1/6691, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) 180000,00 грн., з них за основним платежем в сумі 120000,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 60 000,00 грн.

Зі змісту акту перевірки від 28.05.2008 № 4503/23-03/00447729 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 №168/97-ВР, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за травень-червень 2007 року на 271965,00 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1464932,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження податковим органом встановлено, що при оформленні акту позапланової перевірки №4503/23-3/00447729 від 28.05.2008 відповідачем допущено арифметичну помилку, а саме: перевіряючими у квітні 2007 року встановлено завищення податкового кредиту в сумі 614113,00 грн. та донараховано ПДВ до бюджету у сумі 436139,00 грн. фактично за результатами перевірки податковий кредит у квітні 2007 року складає 496888,00 грн. ( 1110997,00 грн. -614113,00 грн.), а сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету 556135,00 грн. (1053023,00 грн. -496884,00 грн.), у зв'язку з чим, не донараховано до бюджету ПДВ в сумі 120000,00 грн. та відповідно занижено суму застосованої штрафної санкції на 60000,00 грн., про що зазначено в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2008 № 24140/10/25-025.

Як встановлено судами та не спростовується матеріалами справи, відповідач 28.09.2007 зменшив у обліковій картці платника невідшкодовану суму бюджетного відшкодування на 120000,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника ПДВ станом на 31.12.2007.

До того ж, позивач у вересні 2007 року самостійно зменшив суму податкового кредиту на суму 120000,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість повною та скороченою за вересень 2007 року, отриманими податковим органом 22.10.2007, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2007 року.

Так, відповідно до реєстру податкових накладних загальна сума податкового кредиту позивача у вересні 2007 року фактично складала 1486125,00 грн., однак в податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 року позивачем задекларований податковий кредит в сумі 1309366,00 грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Отже, за встановлених судом обставин щодо виконання позивачем всіх умов, передбачених Законом, висновок судів попередніх інстанцій про підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв