Ухвала суду № 27221792, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/54460/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року

у справі № 2а/1270/4138/2012

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000038013 від 06.01.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., складено акт № 545/08-3/00210890 від 30.12.2011р., в якому зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасно здійснено імпортні операції на суму 241 600 дол. США та 10 950 євро.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.01.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000038013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 102 549,14 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, порушив вимоги ст. 250 ГК України, оскільки адміністративно-господарські санкції, визначені вказаним податковим повідомленням-рішенням він міг застосувати лише протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстацій, однак, з інших підстав.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 зазначеного Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення прийняте 06.01.2012 року за порушення допущені позивачем в період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., тобто з порушенням строку 1095 днів, тому відповідач на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування пені в розмірі 102 549,14 грн. порушив строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, однак, з підстав зазначених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний