Ухвала суду № 27221674, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/21983/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Різник В. С.

представник відповідача Шепіло І. А.

розглянувши касаційну скаргу касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Сервіс" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Сервіс" (далі -ТОВ "БФ Сервіс") звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Бориспільська ОДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року позов ТОВ "БФ Сервіс" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року апеляційну скаргу Бориспільської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Бориспільська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ТОВ "БФ Сервіс".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПА у Київській області 07.12.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «БФ Сервіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»за період з 01.07.2008 року по 30.06.29010 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 1/35-022/35602713 від 15.01.2011 року.

На підставі викладених в акті порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №0000172320/0 відповідно до якого позивачу відповідно до пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 , п.123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 1685841,25 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем ТОВ «БФ Сервіс»та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»укладено договір підряду на виконання робіт по монтажу підвідного газопроводу від 14.08.2008 року № 48.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору, сторони договору позивач та ТОВ«Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»підписали податкові накладні на суму 8092042 грн., первинні облікові документи, зокрема № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат», а також належним чином засвідчені копії банківських виписок, що підтверджують факт перерахування коштів за отримані роботи.

Крім того, законність та реальність договору підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит - це сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів ( у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів, у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів ( послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з урахуванням рівня звичайних цін.

За змістом пп..7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладеної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг) ( пп..7.5.1, п.7.5 ст. 5 Закону).

Виключним випадом не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями ) пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Наявні у справі податкові накладні містять усі дані стосовно змісту операцій з надання послуг, вимоги щодо яких встановлені приписами пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що обставина про анулювання контрагенту позивача свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 17.09.2009 року не є підставою для висновку, що укладений між сторонами договір є нікчемним. Правовідносини між позивачем та товариством мали місце у період з вересня 2008 року по лютий 2009 року, а тому були всі підстави для складання податкових накладних.

З урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можуть вважатися достовірними і використовуватися третіми особами доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього Реєстру є недостовірними, за винятком випадків, коли особа знала або могла знати про це, то такі відомості є недостовірними.

Станом на 18.07.2011 року ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»було зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ, а висновки акту перевірки податкового органу щодо порушень позивачем вимог чинного законодавства є помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров