Ухвала суду № 27220973, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року м. Київ К-58896/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 рокуу справі№ 2-а-30536/09/2070за позовомПриватного підприємства «УСБ Строй»доДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення, висновків акта перевірки і зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 року у справі № 2-а-30536/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001591702 від 16.12.2008 року. В частині визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0024432302 від 16.12.2008 року в позові відмовлено. В частині визнання недійним пунктів 1-3 розділу 4 «Висновки»акта № 3388/23-212/33675351 від 28.11.2008 року та зобов'язання Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова виключити пункти 1-3 розділу 4 «Висновки»резолютивної частини акта № 3388/23-212/33675351 від 28.11.2008 року провадження закрито.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального права, зокрема пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією Фрунзенському районі м. Харкова планової виїзної перевірки ПП «УСБ Строй»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року складено акт від 28.11.2008 року № 3388/23-212/33675351.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001591702 від 16.12.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та рішення № 0024432302 від 16.12.2008 року про застосування штрафних санкцій за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001591702 від 16.12.2008 року, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що здійснення господарської діяльності, яка не зазначена в свідоцтві платника єдиного податку, не призвела до заниження єдиного податку та не є підставою для оподаткування на загальних умовах доходів підприємця від цього виду діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. При цьому, згідно з п. 9.12.2 зазначеного Закону, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем 08.10.2008 року перераховані кошти в сумі 11 100,00 грн. за офісні меблі Жикіну С. В., який здійснював діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку відповідно до виду діяльності, за який встановлена максимальна ставка єдиного податку - 200,00 грн.

Згідно з абз. 3 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»у разі, коли фізична особа суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

Вищенаведене спростовує доводи скаржника про правомірність донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові в частині визнання недійсним рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0024432302 від 16.12.2008 року, оскільки встановлено порушення позивачем п. п. 3.1, 3.5, 3.12, 7.10, 7.41 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004 року № 367, що є підставою для застосування відповідних санкцій.

Враховуючи положення ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком судів про закриття провадження у справі в частині визнання недійним пунктів 1-3 розділу 4 «Висновки»акта № 3388/23-212/33675351 від 28.11.2008 року та зобов'язання Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова виключити пункти 1-3 розділу 4 «Висновки»резолютивної частини акта № 3388/23-212/33675351 від 28.11.2008 року.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року у справі № 2-а-30536/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак