Ухвала суду № 27220474, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року м. Київ К-15538/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ігнатпільський кар'єр»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р.

у справі № 11/57-НА

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ігнатпільський кар'єр»

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Ігнатпільський кар'єр»(далі -позивач, ВАТ «Ігнатпільський кар'єр») звернулось до суду з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі -відповідач, Овруцька МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 15.11.2007 р. позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 21.12.2005 р. № 0006771600/0 про нарахування ВАТ «Ігнатпільський кар'єр»141 400,85 грн. податкового зобов'язання з плати за користування надрами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р. постанову Господарського суду Житомирської області від 15.11.2007 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ВАТ «Ігнатпільський кар'єр», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р. та залишити в силі постанову Господарського суду Житомирської області від 15.11.2007 р.

У запереченні на касаційну скаргу Овруцька МДПІ, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Овруцька МДПІ провела камеральну перевірку податкової декларації ВАТ «Ігнатпільський кар'єр»по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2005 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2005 р. за № 767-15/0-01374547.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», статті 90 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України», пункту 4 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 1014, пункту 3 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997р, № 207/452/51/157, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.1998р. за № 20/2460.

21.12.2005 р. Овруцька МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006771600/0, яким визначила позивачу податкове зобов'язання за користування надрами місцевого значення у сумі 141 400,85 грн., у тому числі 134 667,00 грн. -основний платіж, 6 733,85 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державним комітетом України по геології і використанню надр ВАТ «Ігнатпільський кар'єр»видано ліцензію на експлуатацію родовища корисних копалин № 828 від 26.03.1997, згідно якої надано право на експлуатацію Ігнатпільського (Руднянського) родовища граніту строком дії двадцять років. Мета робіт -продовження розробки родовища з видобуванням сировини (граніту), придатної для забезпечення діючого заводу по виробництву будівельного щебеню та каменю бутового.

Частиною 1 статті 14 Кодексу України про надра (далі -Кодекс) передбачено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

Згідно зі статтею 28 Кодексу користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків. Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт визначаються залежно від економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, стану геологічного вивчення території та ступеня ризику. Платежі за видобування корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації (частини 1, 2, 3 статті 30 Кодексу).

У відповідності до статті 90 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»установлено, що у 2005 році запроваджуються базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 9 до цього Закону. У даному Додатку № 9 визначені базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме: для каменю будівельного -2,0, а для піщано-гравійної сировини -1,0.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 під кодом 14.11.12 віднесено граніт, пісковик та інший будівельний камінь. Ця підкатегорія включає: граніт, пісковик, сієніт, лаву, базальт, гнейс, порфир та інші подібні тверді кам'яні породи, необроблені (бутові) чи грубо оброблені (розрізані на блоки та плити), придатні для монументів чи будівництва.

Відтак, корисна копалина граніт, на видобуток якої було видано ліцензію позивачу, віднесена до будівельного каменю, а тому базовий норматив плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме: для каменю будівельного встановлено 2,0 (плата за одиницю погашених запасів, грн./тонну, грн./куб. метр).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ігнатпільський кар'єр»відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов