Ухвала суду № 27219974, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/36194/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві, до якої приєдналась прокуратура Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2011 року

по справі № 2а-1670/2020/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Елемент Шість»(надалі -ПАТ «Елемент Шість»)

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі -ДПІ у м.Полтаві, ГУДК України у Полтавській області)

про стягнення суми бюджетного відшкодування, -

встановив:

ПАТ «Елемент Шість»звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, ДПІ у м.Полтаві, ГУДК України у Полтавській області, в якому поставлено питання про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Елемент Шість»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 68506,64грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Елемент Шість»судові витрати в сумі 685,07грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Полтаві звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Полтаві було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірка ПАТ «Елемент шість»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року та березень 2009 року, за результатами якої складено акт № 1606/23-2/00222373 від 04.08.2009р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення пунктів 1.3, 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підстав вказаного акту перевірки ДПІ у м.Полтаві, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000732305/0 від 12.08.2009р., про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року та за березень 2009 року.

Позивач не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010р. податкове повідомлення-рішення №0000732305/0 від 12.08.2009 року скасовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає сили з дня її проголошення.

Відповідно до абз. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (утому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджена наявними в матеріалах справи рішенням Полтавського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду, яке набрало законної сили та його виконання не зупинено.

Крім того, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строків звернення до суду спростовуються наступним.

Статтею 99 КАС України в редакції, яка діяла на момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року, було встановлено загальний річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а пропущення цього строку, відповідно до ст. 100 КАС України, було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010 року, до вищевказаних норм ст. 99,100 КАС України було внесено зміни, зокрема, змінено річний строк звернення до суду на шестимісячний, а наслідком пропущення зазначеного строку є залишення позовної заяви без розгляду.

Як встановлено судом, за результатами проведеної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000732305/0 від 12.08.2009р., на підставі якого позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ. Відповідне податкове повідомлення-рішення було скасоване постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010р., яка набрала законної сили. Після цього позивач звернувся у передбаченому законом порядку до ДПІ м. Полтави з приводу відшкодування сум податку, та отримав відмову листом ДПІ м. Полтави від 11.02.11. Таким чином саме 11.02.2011р. позивач дізнався про порушення своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві, до якої приєдналась прокуратура Полтавської області -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов