Постанова № 27216666, 17.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2012 року № 2а-10463/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень №0001962209 від 13.04.2012, №0005802209 від 09.07.2012, №0006902209 від 23.07.2012 за участю:

представника позивача -Сая В.І. (довіреність № б/н від 01.09.2012),

представника відповідача -Харка Д.М.(довіреність №5472/9/10/209 від 07.07.2012),

У судовому засіданні 17.10.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛЕКС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0001962209 від 13.04.2012 та №0005802209 від 09.07.2012.

18.09.2012 через канцелярію суду позивачем було подано заяву про уточнення адміністративного позову в якій він виклав позовні вимоги в наступній редакції: "1. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.04.2012 №0001962209 з податку на додану вартість на загальну суму 2999510,00 грн., від 09.07.2012 р. №0005802209 з податку на додану вартість на загальну суму 3599412,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 23.07.2012 р. №0006902209 на загальну суму 599902,00 грн.; 2. Стягнути з ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" судовий збір у розмірі 2204,00 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні) на поточний рахунок № 26003010156823 в АКБ ВТБ БАНК, МФО 321767."

Уточнення позовних вимог були прийняті судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинах з ТОВ "Інфопрог". Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом договорів укладених позивачем з ТОВ "Інфопрог" нікчемними. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на те, що за договором №010711 від 01.07.2011 укладеним між позивачем та ТОВ "Інфопрог", поставка товарів не здійснювалась, вони оформлювались без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Інфопрог" дійсно було укладено договір №010711 від 01.07.2011, який, за твердженням позивача, мав реальний характер, та за якими було поставлено продукцію використану ним у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цією операцією були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2012 позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 29.08.2012 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали матеріали невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинах з ТОВ "Інфопрог" (акт перевірки № 90/23-9/37193155 від 30.03.2012).

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інфопрог" за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 в розмірі 2399608 грн.

Перевіркою проведеною працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Інфопрог" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суму податку на додану вартість в розмірі 2399608 грн., обчислену з вартості товарів придбаних позивачем у ТОВ "Інфопрог" не було включено останнім до складу податкового зобов'язання за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 та відповідно не задекларовано та не сплачено до Державного бюджету.

Також у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що під час перевірки позивачем не було надано товарно-транспортні накладні та інформацію що містить відомості про вантажно-розвантажувальні операції, а також на відсутність доказів на підтвердження здійснення розвантаження продукції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 23.03.2012 по 27.03.2012 Державною податковою інспекцією Печерського району у місті Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинах з ТОВ "Інфопрог".

В ході перевірки встановлено порушення вимог статті 185, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 на суму 2399608 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

У період з 01.08.2011 по 30.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалекс" та ТОВ "Інфопрог" існували фінансово-господарські відносини за договором поставки №010711 від 01.07.2011, за яким були виписані податкові накладні, сума податку на додану вартість по яких була віднесена Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалекс" до складу податкового кредиту.

Державною податковою інспекцією Печерського району у місті Києві було отримано від ДПІ у Подільському районі м. Києва акт від 20.01.2012 №21/23-404/34048621 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Інфопрог" з питань дотримання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.10.2011 яким встановлено наступне:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ "Інфопрог" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення частини 1 статті 203, частини 1 статті 207,статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Інфопрог" з постачальниками та покупцями;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188 Податкового кодексу України.

Згідно з зазначеним актом перевірки усі операції купівлі-продажу ТОВ "Інфопрог" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ "Інфопрог" який є постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" у період з 01.08.2011 по 31.10.2011 не було включено до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість у розмірі 2399608 грн., яка була відображена останнім у складі податкового кредиту та право на податковий кредит у Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" відсутнє.

За результатами перевірки було складено акт від 30.03.2012 № 90/23-9/37193155 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 №0001962209 яким, Товариству з обмеженою відповідальністю "Консалекс" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 2999510 грн.

09.07.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005802209 яким, було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3599420 грн. Листом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 23.07.2012 №4914/10/22-910 було відкликано вищевказане повідомлення-рішення та направлено нове повідомлення-рішення без номеру та дати на загальну суму 599902,00. Листом ДПІ Печерського району м. Києва ДПС від 07.08.2012 №5495/10/22-910 було повідомлено позивача, про допущення технічної помилки у вищевказаному повідомленні-рішенні, тому читати його слід, як від 23.07.2012 №0006902209.

Відповідно до пункту 60.1.2 статті 60 Податкового кодексу України контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України на суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалекс" було направлено до Державної податкової служби у м. Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0001962209 від 13.04.2012.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги №3857/10/12-114 від 26.06.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін та збільшено суму податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 13.04.2012 №0001962209 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 599902 грн.

Позивачем до Державної податкової адміністрації України була подана повторна скарга на податкове повідомлення-рішення №0001962209 від 13.04.2012, яка рішенням про результати розгляду скарги №13264/6/10-2115 від 25.07.2012 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, з урахуванням рішення Державної податкової служби у м. Києві від 26.06.2012 №3857/10/12-114, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалекс" не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0001962209 від 13.04.2012, №0005802209 від 09.07.2012, №0006902209 від 23.07.2012 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено,що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Інфопрог" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Інфопрог" відповідно до договору поставки №010711 від 01.07.2011 предметом якого є здійснення поставки товару, а саме нафтопродуктів.

Позивачем на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово господарських операцій з ТОВ "Інфопрог" за договором поставки №010711 від 01.07.2011 надано суду копію зазначеного договору, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, сертифікат відповідності виданий ПП "ІНТЕКС КОМ".

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 (предмет договору) договору поставки №010711 від 01.07.2011 поставка товару здійснюється окремими партіями оформленими на підставі поданих покупцем заявок з застосуванням засобів сучасних комунікацій (факс, електронна пошта).

Згідно з підпунктом 2.3 та підпунктом 2.4 пункту 2 (предмет договору) зазначеного договору його істотними умовами є кількість, асортимент, ціна та умови поставки товару, зазначені в заявці покупця, а зразок заявки є невід'ємною частиною договору.

Підпунктом 2.3 пункту 2 (ціна (вартість) товару) договору поставки №010711 від 01.07.2011, встановлено, що ціна (вартість) конкретних партій товару зазначається у рахунках-фактурах, виставлених постачальником.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 зазначеного договору якість товару, який поставляється повинна відповідати вимогам Державних стандартів або технічних умов, які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 договору поставки №010711 від 01.07.2011 кількість товару вказується в заявках покупця, що підтверджується наданим постачальником протоколом узгодження ціни - рахунком-фактурою, а фактичний об'єм товару, що поставляється, вказується в відповідній видатковій накладній.

Отже, відповідно до умов зазначеного договору, документами, за наявності яких може бути підтверджено факт здійснення поставки товару є: рахунок - фактура, видаткова накладна, податкова накладна, копія сертифіката відповідності товару, паспорт якості виробника.

Позивачем не було надано суду на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інфопрог" рахунків - фактур, копій сертифікатів відповідності товару, паспорт якості виробника, а також не було надано жодного додатку до договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалекс" на підтвердження виконання умов договору №010711 від 01.07.2011 було надано копію сертифікату відповідності, зазначений документ судом до уваги не приймається, оскільки не можливо встановити його відношення до вказаного договору.

Документів на підтвердження здійснення поставки товару та на підтвердження подальшого використання поставленої продукції у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було.

Таким чином позивачем не надано суду належних доказів, як на підтвердження факту здійснення оплати за договором №010711 від 01.07.2011, так і здійснення поставки товару за зазначеним договором та подальшого використання отриманої продукції у власній господарській діяльності, а отже позивачем не доведено реальність та товарність фінансово -господарських відносин за договором №010711 від 01.07.2011.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних документів на підтвердження здійснення поставки товару за договором поставки №010711 від 01.07.2011 та подальшого використаня товару у власній господарській діяльності, а також враховуючи те, що крім посилання на реальність та фактичне виконання договору позивачем не наведено обґрунтувань на спростування доводів відповідача, суд дійшов висновку про те, що факт виконання договорів укладених між позивачем та ТОВ "Інфопрог" є недоведеним.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалекс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0001962209 від 13.04.2012, №0005802209 від 09.07.2012, №0006902209 від 23.07.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2012

Суддя О.П. Огурцов