Ухвала суду № 27216660, 17.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р.Справа № 1570/1510/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВ.А.ХОЛДІНГ»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг»до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг»(далі ТОВ «Рів.А.Холдінг») звернулось до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі Ізмаїльської ОДПІ) про скасування податкових повідомлення-рішення № 0000172302 від 07.02.2012 року, згідно якого нарахований податок на додану вартість в сумі 161788 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 1 грн. та № 0000182302 від 07.02.2012 року, згідно якого нарахований податок на додану вартість в сумі 9167 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укрторгтранс»та «Агропортторг»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які вважає неправомірними, та зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами ПП «Укрторгтранс»та «Агропортторг»є дійсними та їх виконання підтверджені необхідною первинною документацією.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Рів.А.Холдінг»до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2012 №0000172302 та №0000182302 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» подало апеляційну скаргу, в якій апелянт ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Ізмаїльською ОДПІ Одеської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рів.А.Холдінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укрторгтранс»за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та ТОВ «Агропортторг»за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт від 19.01.2012 року № 102/2302/25829351.

Перевірка проведена на підставі наказу №71 від 12.01.2012 р. та направлення № 64 від 12.01.2012 р., які вручені під підпис позивачу 16.01.2012 р.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, 186. 1 б) ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1 г) п.201.10 ст.201.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого ТОВ «Рів.А.Холдніг»занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 161788 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці ПДВ між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 9167 грн. (а.с.13-19).

Заниження суми ПДВ та завищення від'ємного значення відбулося в результаті того, що ТОВ «Рів.А.Холдінг»сформував показники податкової звітності не підтверджені транспортними документами, обов'язковість яких передбачена ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторське обслуговування»та без документального підтвердження факту видачі довіреності експедитору. Згідно акту перевірки, з наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що пунктом навантаження є м. Одеса, проте не вказано конкретну адресу місця поставки. Крім того, в товарно-транспортних накладних не заповнено ціни, суми товару, посада, прізвище, підпис осіб, які здали товар водію для перевезення, не вказано масу товару, відсутні посади, прізвища та підпис осіб, які прийняли товар.

На підставі встановлених порушень Ізмаїльська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000172302 від 07.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161788 грн. основного зобов'язання та 1 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.21) та форми «В4»№ 0000182302 від 07.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9176 грн. (т.1 а.с.22), які отримані позивачем 13 лютого 2012 р.

В перевіряємому періоді контрагентами позивача були ПП «Укрторгтранс»та ТОВ «Агропортторг».

В частині встановлених порушень по взаємовідносинам позивача з ПП «Укрторгтранс», судом першої інстанції встановлено наступне.

01.12.2010 р. між ТОВ «Рів.А.Холдінг»(замовник) та ПП «Укрторгтранс»(експедитор) було укладено договір № 0112/ТЭО, предметом якого є організація та проведення операцій по транспортно-експедиторському обслуговуванню сільськогосподарської продукції (пшениці, рапсу, соняшника, ячменю, гороху та ін.).

Відповідно п.п. 2.1.9 договору, експедитор зобов'язаний видати безпосередньому виконавцю доручення на вивантаження вантажу, а також надає інформацію про відправлений/прийнятий вантаж (вага, кількість автотранспорту, вагонів). Одночасно розділом 2 вказаного договору передбачено обов'язки замовника, так, п.2.2.2. зазначає положення, за яким «заказчик»повинен видавати «експедитору»доручення на приймання/навантаження вантажу (т.1 а.с.27-28).

Згідно додатків №№ 1-7 до вказаного договору, встановлено вантаж, що заявляється замовником до експедирування, винагорода експедитора за метричну тону, порядок оплати (т.1 а.с.29-35).

В підтвердження виконання вказаного договору позивач надав рахунки-фактури від 31.01.2011 року № 1206, від 28.02.2011 року № 550, від 28.02.2011 року № 549, від 31.03.2011 року № 641, від 31.03.2011 року № 640 за експедирування зерна, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року № 1206, від 28.02.2011 року № 550, від 28.02.2011 року № 549, від 31.03.2011 року № 641 та від 31.03.2011 року № 640 згідно яких виконавцем - ПП «Укрторгтранс»були надані послуги з експедирування зернових за договором № 0112/ТЄО від 01.12.2010 року В свою чергу, ПП «Укрторгтранс»видало ТОВ «Рів.А.Холдінг»податкові накладні від 31.01.2011 року № 1206, від 28.02.2011 року № 550, від 28.02.2011 року № 549, від 31.03.2011 року № 641 та від 31.03.2011 року № 640.

Одночасно відповідачем до проведення перевірки позивачу направлявся запит про надання копій документів, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Укрторгтранс»та ТОВ «Агропортторг».

З наданої відповіді позивача від 29.11.2011 р. № 667 вбачається, що відповідачу надано тільки документи щодо ПП «Укрторгтранс»: договір № 0112/ТЭО від 01.12.2010р., додатки до нього №1, 2 від 01.12.2010р., №3 від 01.01.2011р., №6, 7 від 01.03.2011р., акти виконаних робіт у кількості 3-х штук, податкові накладні у кількості 3-х штук, платіжні доручення у кількості трьох штук та не надано жодної товарно-транспортної накладної.

Судом першої інстанції витребувано та досліджено в судовому засіданні копії усіх первинних документів, що складались на підтвердження виконання умов договорів з ПП «Укрторгтранс»та ТОВ «Агропортторг», а саме акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що розбіжність між нібито наданими експедиторськими послугами при перевезені за актами та даними відображеними в ТТН по місяцям ставить в тоннах: за січень -більше на 3189 тн., лютий -більше на 65595 тн (а з урахуванням перевезень в межах м. Ізмаїл ще додатково + 220020 тн.); березень -менше на 1089420 тн. за наданими ТТН. В наданих позивачем ТТН відсутні записи про якість вантажу (сорт, вологість, та інші якісні характеристики, що впливають на вартість пшениці, ячменя, та інших), так як саме на елеваторах при здачі вантажу на зберігання відбираються зразки та визначається їх якість, незалежно від того, що було навантажено у відправника, приймання відбувається за фактом прийняття на елеваторі, який як встановлено судом в більшій кількості ТТН є елеватором, який належить позивачу, що ним визнається, а тому й втрачає сенс отримання послуг з експедирування від інших осіб.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції врахував, що перевезення вантажу здійснювалось власними вантажівками ТОВ «Рів.а.холдінг», під керуванням працівників позивача - водіїв, які виконували одночасно обов'язки експедитора, а також те, що перевезення здійснювалось, або на елеватор позивача де приймання вантажу та визначення його якості здійснюється лабораторією елеватора позивача, а в супровідних документах - ТТН на вантаж його якість (сорт та інше не визначався), або до контрагентів, де так само товар зважувався й приймався працівниками контрагентів за фактом, про що вчинялись відповідні записи в ТТН, та зазначив, що перевіряючі дійшли обґрунтованого висновку, що податкові накладні отримані за угодами, які укладені без мети їх виконання та за відсутності фактичного здійснення господарської операції.

Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ТОВ «Агропортторг».

Між ТОВ «Агропортторг»(постачальник) та ТОВ «Рів.А.Холдінг»(покупець) був укладений договір № 1804/О від 18.04.2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити обладнання, матеріали, в подальшому «Товар», найменуванням, в асортименті (номенклатурі), в кількості та вартістю у відповідності до накладної (т.1 а.с.51).

На підставі вказаного договору ТОВ «Агропортторг»виписано рахунок-фактура № 1043 від 27.04.2011 року на суму 105000 грн. в тому числі ПДВ 87500 грн., виданою видатковою накладною № 1043 від 06.05.2011 року, податковими накладними від 27.04.2012 року № 1043 та від 04.05.2011 року № 1044.

На виконання умов вищевказаного договору згідно товарно-транспортних накладних від 06.05.2011 року № 337285 та від 06.05.2011 року № 337286 на адресу ТОВ «Рів.А.Холдінг»у м. Ізмаїл були поставлені плити залізобетонні, бочки, ворота ангарні та обладнання.

При дослідженні наданих суду вказаних товарно-транспортних накладних встановлено, що пунктом навантаження товару є м. Одеса, проте допитаний в якості свідка подій позивача не зміг пояснити суду, де саме в м. Одесі відбувалось передавання йому товару. У вказаних ТТН не заповнено ціни, суми товару, посада, прізвище, підпис осіб, які здали товар водію для перевезення, не вказано масу товару, відсутні посади, прізвища, підпис осіб, які прийняли товар.

Крім того, з видаткової накладної вбачається, що ТОВ «Агропортторг»був поставлений товар: бочки 20 м.куб. б/у у кількості 2 шт., плити з/б 3,5х2 м.кв. у кількості 84 шт. та 3.0х1,5 м. кв. у кількості 18 шт., зварювальний трансформатор, зварювальний напівавтомат, двигун тип 4А 4кВт б/у, двигун тип А02 5,5 кВт б/у, двигун 4кВт 1500 об. б/у, турбінка НІТАСНІ б/у, турбінка УШН 180 б/у, дрель ДУ 750б/у, самотечне обладнання та ворота ангарні, проте з товарно-транспортних накладних вбачається, що були поставлені лише плити з/б 3,5х2 у кількості 12 шт., а не 83, як зазначено у видатковій накладній та 3.0х1.5 у кількості 4 шт., а не 18 шт. як зазначено у видатковій накладній, бочка 20 м.куб. у кількості 2 шт. та ворота ангарні у кількості 1 шт. та обладнання, проте не зазначено яке саме та його кількість.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що перевезення вантажу здійснювалось власними вантажівками ТОВ «Рів.А.Холдінг», під керуванням працівників позивача -водіїв, які виконували одночасно обов'язки експедитора, та перевезення здійснювалось, або на елеватор позивача, де приймання вантажу та визначення його якості здійснюється працівниками елеватора позивача, а в супровідних документах ТТН на вантаж його якість, сорт та інше не визначався, або до контрагентів, де так само товар зважувався й приймався працівниками контрагентів за фактом, про що вчинялись відповідні записи в ТТН без участі ПП «Укрторгтранс», а також те, що первинні документи на перевезення обладнання за договором між ТОВ «Агропортторг»до ТОВ «Рів.А.Холдінг»від 18.04.2011 року № 1804/О складені без фактичного здійснення господарських операцій, не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, та вважав, що відповідач правомірно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 161788 грн. та застосував штрафну санкцію з цього податку в сумі 1 грн., а також зменшив розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 9167 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ»вказується, що правочини, що були укладені з ПП «Укрторгтранс»та ТОВ «Агропортторг»мали реальний характер та підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, та істотними умовами договору транспортного експедирування серед іншого є: вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу.

Колегія судів вважає обґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції, що наданий договір на підтвердження правомірності сплачених сум ПДВ до податкового кредиту вказаним вимогам не відповідає, доказів про те, що вказані обов'язкові умови були оформлені у іншій письмовій формі також не надано, так само не доведено, що вказані умови визначались і в усній формі.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ст.198 ПК України.

Відповідно до ст. 198 ПК України -право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, відповідні графи не заповнені.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційною інстанцією в виданих видаткових накладних ТОВ «Агропоргторг»та товарно-транспортних накладних вбачаються розбіжності в товарі, що був поставлений позивачу, а саме в кількості, та його найменуванні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення обладнання за договором від 18.04.2011 року № 1804/О не відповідають вимогам, встановленим діючим законодавством та не підтверджують постачання товару від ТОВ «Агропортторг» до ТОВ «Рів.А.Холдінг».

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВ.А.ХОЛДІНГ»- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 жовтня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О.Кравець