Рішення № 27215925, 08.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/1485/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 жовтня 2012 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Лавреновій А.К., Вітріщак Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп», третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про припинення проведення будівельних робіт,

в с т а н о в и в:

в січні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Євро-Готель-Груп»про припинення проведення будівельних робіт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником нежилого приміщення АДРЕСА_1 та співвласником цього будинку, який є пам'яткою архітектури. Приміщення на другому, третьому та четвертому поверхах будинку належать ТОВ «Євро-Готель-Груп». У зазначені приміщення будинку відповідачем у липні 2011 року було завезено будівельні металеві конструкції вагою близько 80 тонн, інші будівельні матеріали та розпочались будівельні роботи. Документи, які надають право на проведення будівельних робіт в будинку у відповідача відсутні. На даний час у зв'язку з незаконним проведенням відповідачем будівельних робіт існує реальна загроза повного руйнування будинку, що може мати значні негативні наслідки як у вигляді пошкодження чи знищення його та інших осіб майна, так і спричинення загрози життю та здоров'ю людей, які перебувають в будинку. Він як співвласник будинку, має право на здійснення права спільної власності на будинок, вирішення питання погодження чи заперечення проти проведення будівельних робіт в об'єкті права спільної власності та право на захист свого права власності від дій інших осіб, в тому числі від дій інших співвласників. Просив суд зобов'язати ТОВ «Євро-Готель-Груп»припинити проведення будь-яких будівельних робіт на другому, третьому, четвертому поверхах, горищі та даху будинку АДРЕСА_1, а також відновити міжповерхові перекриття, дах та планування внутрішніх приміщень будинку, що належать відповідачу згідно з технічними відомостям станом на момент початку будівельних робіт та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, за адресою вказаною в позовній заяві (а.с.115).

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд за згодою представника позивача ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

За клопотанням представника позивача до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві.

У судовому засіданні представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю та зазначив, що відповідачу не надавався дозвіл на виконання будівельних робіт, однак будівельні роботи ним ведуться. У зв'язку з чим на відповідача неодноразово складались приписи за порушення законодавства у сфері містобудівельної діяльності та притягувався до адміністративної відповідальності. Просила позовні вимоги задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою - третьою ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У відповідності зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є власником нежилого приміщення АДРЕСА_1 та співвласником цього будинку на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2006 року (а.с.6-9).

Відповідач ТОВ «Євро-Готель-Груп», який є правонаступником АТ відкритого типу «Київміськбудматеріали»згідно Договору № 759 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності від 29.03.2001 року є власником нежитлових приміщень другого, третього та четвертого поверхів будинку, АДРЕСА_1, загальною площею 1294.8 кв.м., що становить 64/100 частини від нежилих приміщень в будинку.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Судом встановлено, що Актом візуального обстеження пам'ятки архітектури - будинку за адресою АДРЕСА_1 від 7 грудня 2011 року, складеного представниками Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зафіксовано, що будівельні роботи на другому, третьому та четвертому поверхах здійснюються Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп», який є правонаступником АТЗТ «Київміськбудматеріали».

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 своєї згоди на проведення відповідачем будівельних робіт у будинку як співвласник не надавав, доказів зворотного відповідачем відповідно до вимог ст. 10. 60 ЦПК України не надано.

Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до 1 - Ш категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до листа Головного управління містобудування та архітекрути виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що дозвіл на реконструкцію будівлі АДРЕСА_1 не готувався та не надавався, проектно-кошторисна документація на розгляд та погодження не надходила (а.с.44).

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Києві від 30 грудня 2011 року № 7/62-9970/09 вбачається, що дозвіл відповідачу на виконання будівельних робіт в будинку АДРЕСА_1 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не надавала, декларації про початок виконання будівельних робіт в Будівлі не реєструвала.

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.07.1998 року №1463, будинок, АДРЕСА_1 є пам'яткою архітектури та монументального мистецтва місцевого значення.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Пунктом 13 ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»віднесено до повноважень органів охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології).

Згідно інформації, наданої Головним управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), остання відповідачу дозволу на проведення робіт у будинку АДРЕСА_1 не надавала.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо відповідача Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві неодноразово вносився припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень верхніх поверхів офісної частини будинку на АДРЕСА_1, без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації (а.с.66, 78).

Відповідно до постанови № 46/12 від 21.03.2012 року та № 53/12 від 26.03.2012 року прийнятої заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алексєєнко І.О. відповідача ТОВ «Євро-Готель-Груп»притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівельної діяльності та визначено стягнення у вигляді штрафу (а.с.79-80, 93-94).

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку, що будівельні роботи виконуються відповідачем без документів, що надають право на виконання таких та затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без дозволу позивача, який є співвласником будинку, а отже порушуються його майнові права.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позову позивача ОСОБА_1 про припинення проведення будівельних робіт в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 208, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України та на підставі ст.ст.15, 16, 316. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 386, 381 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп», третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про припинення проведення будівельних робіт -задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп»(код ЄДРПОУ 04012448) припинити проведення будь-яких будівельних робіт на другому, третьому, четвертому поверхах, горищі та даху будинку АДРЕСА_1 та відновити міжповерхові перекриття, дах, планування внутрішніх приміщень будинку, що належить ТОВ «Євро-Готель-Груп»згідно з технічними відомостями станом на момент початку будівельних робіт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Готель-Груп»(код ЄДРПОУ 04012448) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: