Справа № 1231/3211/2012
Провадження №2/1231/1636/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2012 р.
Стахановський міський суд Луганської області
у складі:
головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.
при секретарі СКРИПНИК Г.С.
за участю:
- представника позивача ОСОБА_1
- відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню ,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню.
В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є обєктом спільної власності територіальних громад області, управління яким здійснює Луганська обласна Рада згідно рішення Луганської обласної Ради від 21.08.2003 р. № 9/31. До квітня 2007 р. підприємство надавало відповідачу послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, як абоненту послуг в займаному житловому приміщенні. Відповідач повинна була щомісячно здійснювати плату за спожиті послуги, але свої обовязки виконувала не належним чином, у звязку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2007 р. складала 4 641,50 грн. 16.11.2010 р. відповідач уклала з позивачем ОСОБА_3 № 295 (далі ОСОБА_3) розстрочки погашення заборгованості, яка утворилася станом на 01.10.2007 р., але договірні умови, прийняті на себе, виконувала не належним чином, сплачуючи щомісячно суми в меньшому розмірі, ніж було встановлено Договором. Станом на 01.03.2012 р. відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 3 750 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 750 грн. заборгованість за отримані послуги по центральному опаленню та гарчому водопостачанню; 105,55 грн. інфляційні нарахування; 90,20 грн. 3 % річних, а всього 3 945,75 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 214,60 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі і надала суду пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні предявлені вимоги не визнала у повному обсязі і суду пояснила, що договір вона була вимушена укласти, оскільки на цьому наполягав позивач і не надавав їй, без укладання зазначеного договору, субсидію. Умови договору їй були відомі. ОСОБА_3, у встановленому законом порядку, вона не оскаржила. Проводила оплати до договору, але в меншому розмірі. Борг утворився за час, коли в квартирі мешкав тільки її чоловік, оскільки вона весь цей час була зареєстрована в квартирі разом з чоловіком, але мешкала в іншій оселі. Наміру провести свою перереєстрацію не мала. В теперішній час, після смерті чоловіка, вона продовжує мешкати в зазначеній вище квартирі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів наданих сторонами і досліджених під час судового розгляду справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
пунктом 13 ч.1 ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги (далі Закон) визначено, що споживач- це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу,
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.13 Закону, залежно від функціонального призначення, одним із видів житлово-комунальних послуг є- комунальні послуги, до яких належать: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення… Частиною 1 ст. 20 Закону, передбачено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг… і у відповідності до п.5 ч.3, зазначеної вище статті Закону, ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»та п.1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановю Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання і по квартирі відповідача обчислювалася заборгованість в сумі 4 641,50 грн.
16.11.2010 р. відповідач уклала з позивачем ОСОБА_3 про погашення заборгованості за послуги централізованого гарячого водопостачання та центрального опалення, що підтверджено копією договору № 295 від 16.11.2010 р. (а.с.11), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки оригінал зазначеного договору оформлений у відповідності до вимог діючого законодавства. Крім того сторони не навели суду переконливих доказів на спростування наявність та чинність зазначеного Договору.
Підписавши договір, відповідач прийняла на себе зобовязання щомісячно, в погашення заборгованості за отримані послуги, перераховувати на рахунок позивача грошові суми в розмірі 386,79 грн. (а.с.11), але прийняті зобовязання виконувала не належним чином, що підтверджено, як поясненнями відповідача так і оборотною відомістю по л/р 4010982 по пр. 50 років Жовтня,15/95 (а.с.10), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки відповідач в судовому засіданні підтвердила факт оплати щомісячних платежів саме в розмірах, зазначених у відомості.
Доводи відповідача з приводу того, що вона не отримувала від позивача послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання у 2007 р., оскільки в квартирі АДРЕСА_1 не мешкала, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки переконливих доказів з приводу мешкання за іншою адресою, відповідач суду не надала, а відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторонам зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень… Крім того в судовому засіданні встановлено, що з 16.02.1993 р. і до часу розгляду справи в суді, відповідач зареєстрована саме за цією адресою, що підтверджено довідкою адресного бюро м. Стаханова від 20.06.2012 р. (а.с.15), яку суд оцінює як достовірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки вона видана уповноваженою державною установою і оформлена у відповідності до вимог діючого законодавства, і ці відомості підтверджені відповідачем в судовому засіданні. А підписавши з позивачем договір на реструктуризацію заборгованості, відповідач визнала факт отримання послуг від позивача, визнала факт наявність боргу і прийняла на себе зобовязання його погашати.
Доводи відповідача з приводу того, що вона булла вимушена укласти зазначений ЖДоговір, оскільки позивач не надавав їй субсидію, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач за законом не має права надавати громадянам України субсидії, що підтверджено копією Статуту Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», затвердженого головою Луганської обласної Ради 08.08.2000 р. (а.с.5), яку суд оцінює як досторвірну і кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки оригінал зазначеного документу складено і зареєстровано у встановленому законом порядку.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу…
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про погашення заборгованості за послуги централізованого гарячого водопостачання та центрального опалення № 295 від 16.11.2010 р. є законними, обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновків Верховного Суду Укераїни, викладених в постанові від 06.06.2012 р. № 6-49 цс12, які відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обовязковими для всіх судів України, аналіз прапвових норм, зокрема ст.ст. 536, 549 ч.2, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено. А отже відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово комунальні послуги у вигляді пені, встановлена п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги»та п. 23 Правил та типового договору про надання послуг з теплопостачання, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, не перешкоджає у данному випадку застосуванню положень ст. 625 ЦК України про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Будь яких запереченнь щодо правильності наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань відповідачем не надано, тому суд доходить висновку, що вимоги представника позивача в цій частині також є законними, обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 214,60 грн., у відповідності до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки вимоги позивача судом задоволені у повному обсязі і представником позивача документально підтверджено сплату судового збору..
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.1 ч.1 п.13, ст. 13 ч.1 п.1, ст. 20 ч.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги; ст. 30 п.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.; ст.ст. 526, 625 ч.2 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 158 ч.2, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд ,-
ВИРІШИВ
Позовні вимоги Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»(р/р 26002301148199 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, код 03340529) 3 945,75 грн в рахунок відшкодування заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню з урахуванням інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»(р/р 26002301148199 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, код 03340529) судовий збір в сумі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.
Головуючий Шаргаровська В.І.
Судове рішення № 27213507, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області) було прийнято 31.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1231/3211/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: