Постанова № 27213286, 30.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1772/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.10.2012р.:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Нан К.В., довіреність №23/07 від 23.07.2012р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.10.2012р.:

від позивача: Крумшина М.М., довіреність №2 від 05.09.2012р.;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кілійський виноробний завод»

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 вересня 2012 року

по справі № 5017/1772/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк»

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Кілійський виноробний завод»

про стягнення 18919,78 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 30.10.2012р..

В судовому засіданні 30.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2012р. по справі №5017/1772/2012 (суддя Желєзна С.П.) частково задоволено позов ТОВ «Домен-Друк»до ЗАТ «Кілійський виноробний завод» про стягнення 18919,78 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15639,78 грн., пеню у розмірі 2225,82 грн., 3% річних в сумі 531 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору в сумі 1564,99 грн., з посиланням на те, що відповідачем не було належним чином виконано зобов'язань за договором поставки № 27-01/10 від 27.01.2010р. щодо оплати етикеткової продукції, виготовленої позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 15639,78 грн.. Наведене стало підставою для нарахування позивачем пені на підставі п. 8.2 договору 3% річних за період прострочення. Господарським судом перевірено розрахунок пені, складений позивачем, та встановлено його невідповідність умовам договору, зокрема п.9.1 договору, яким сторони погодили строк дії договору -до 31.12.2010р., а отже й пеню слід нараховувати за період прострочення до 31.12.2010р., за таких обставин, господарським судом першої інстанції задоволено позовну вимогу про стягнення пені частково -у розмірі 2225,82 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПрАТ «Кілійський виноробний завод»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2012р. по справі №5017/1772/2012, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги того, що між сторонами в порушення умов договору не було укладено протоколу погодження цін та специфікацій, на адресу відповідача не надходили й лист-повідомлення від 22.11.2011р.. Надані ТОВ «Домен-Друк»до суду накладні не можуть бути належними доказами у справі щодо підтвердження отримання товару відповідачем, оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», надані накладні не містять підпису відповідальної особи ПрАТ «Кілійський виноробний завод»та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

ЗАТ «Кілійський виноробний завод»про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. та підпис представника відповідача у повідомленні Одеського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи на 30.10.2012р. о 14:00, проте представник ЗАТ «Кілійський виноробний завод»в судове засідання не з'явився, правами наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПрАТ «Кілійський виноробний завод», заслухавши представників (а) сторін (відповідача), перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без змін з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 27.01.2010р. між ТОВ «Домен-Друк»(постачальник) та ЗАТ «Кілійський виноробний завод»(покупець) укладено договір поставки № 27-01/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався протягом терміну дії договору виготовляти і систематично поставляти (передавати) покупцеві поліграфічну продукцію, а саме: етикеткову продукцію, а покупець зобов'язався прийняти цю продукцію і своєчасно сплачувати за неї певну грошову суму в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі (п. 1.1 договору)..

За п.п. 2.1-2.5, 6.5 договору асортимент та обсяг продукції, яка поставлятиметься по кожній окремій партії, визначаються сторонами згідно з попередніми заявками (замовленнями) покупця, покупець попередньо (за 14 календарних днів до бажаної дати одержання продукції) повинен надіслати постачальникові заявку (замовлення) на виготовлення і поставку певної партії конкретного асортименту продукції, у заявці (замовленні) покупцеві необхідно вказати асортимент, кількість продукції, термін поставки. В процесі виконання цього договору сторони можуть передбачити і інші обов'язкові положення, які повинні мати своє відображення у заявках (замовленнях) покупця. Заявки (замовлення) від покупця повинні надходити на адресу постачальника у письмовому вигляді за допомогою засобів факсимільного зв'язку (по телефону/факсу). З моменту прийняття до виконання заявки (замовлення) покупця постачальник надсилає протокол погодження цін або специфікацію, що передбачені у пункті 1.3 цього договору. Покупець, що одержав запропоновані проекти документів, повинен погодити їх умови, підписати ці документи, скріпити підписи печатками і один примірник повернути постачальникові після одержання його по телефону/факсу від постачальника. До початку виготовлення продукції, замовленої покупцем, сторони погоджують і підтверджують оригінал-макет етикеткової продукції. Виготовлення кожної окремої партії замовленої покупцем продукції починається тільки у разі факсимільного підтвердження покупцем оригінал-макетів етикеток із зазначенням дати погодження оригінал-макету, підпису уповноваженої особи, яка погодила оригінал-макет, що надана покупцю постачальником. Від дня, коли постачальник одержить від покупця підтверджений оригінал-макет, відраховуються строки виконання постачальником своїх договірних зобов'язань щодо поставки замовленої покупцем продукції. Поставка продукції здійснюється в терміни, що погоджені сторонами, при умові підтвердження оригінал-макету. Поставка (передача) продукції покупцеві повинна бути здійснена з врахуванням заявок (замовлення) покупця з додержанням термінів, що додатково погоджуються сторонами.

Пунктами 3.1 -3.4 договору встановлено, що продукція відвантажується покупцю на умовах DDU(в редакції ІНКОТЕРМС 2000): Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123, продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці з моменту передачі товарів (продукції) покупцю на складі останнього, постачальник поставляє продукцію покупцеві за цінами, що узгоджені сторонами в протоколах погодження договірної ціни або в специфікаціях, витрати, пов'язані із пакуванням продукції, транспортні витрати, що пов'язані із транспортуванням продукції до місця призначення бере на себе постачальник, вартість тари і упаковки входить до ціни продукції.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за кожну окрему партію замовленої покупцем продукції здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника: 50% передплата, а наступні 50% вартості товару -протягом 10 банківських днів з моменту отримання продукції.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 27-01/10 від 27.01.2010р. ТОВ «Домен-Друк»передавало в період з червня 2010р. по жовтень 2010 року транспортному підприємству для доставки ЗАТ «Кілійський виноробний завод»етикеткову продукцію на загальну суму 69390 грн., на підтвердження чого надано накладні № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., вантажні декларації кур'єрської служби «Міст Експрес»№ 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 з відмітками про вручення переданого до відправлення товару із відмітками про вручення його представнику ЗАТ «Кілійський виноробний завод».

Про отримання покупцем продукції продавця також свідчать довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12ААА № 640073 від 10.07.2010р., видані ЗАТ «Кілійський виноробний завод».

Як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором ЗАТ «Кілійський виноробний завод»здійснило лише часткову оплату вартості придбаної продукції -на суму 53750 грн., внаслідок чого у ЗАТ «Кілійський виноробний завод»утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 15639,78 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Домен -Друк»надіслало на адресу ЗАТ «Кілійський виноробний завод»лист -вимогу, в якому продавець просив покупця оплатити заборгованість у розмірі 15639,78 грн..

Проте ЗАТ «Кілійський виноробний завод»відповіді на вищевказаний лист-вимогу ТОВ «Домен-Друк»не надіслало та заборгованість не сплатило, що стало підставою для звернення ТОВ «Домен-Друк»до господарського суду Одеської області з позовом до ЗАТ «Кілійський виноробний завод»про стягнення 15639,78 грн. заборгованості, 2749 грн. пені, 531 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з умовами договору поставки № 27-01/10 постачальник зобов'язався протягом терміну дії договору виготовляти і систематично поставляти (передавати) покупцеві поліграфічну продукцію, а саме: етикеткову продукцію, а покупець зобов'язався прийняти цю продукцію і своєчасно сплачувати за неї певну грошову суму в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі (п. 1.1 договору)..

Пунктами 3.1 -3.4 договору встановлено, що продукція відвантажується покупцю на умовах DDU(в редакції ІНКОТЕРМС 2000): Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123, продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці з моменту передачі товарів (продукції) покупцю на складі останнього, постачальник поставляє продукцію покупцеві за цінами, що узгоджені сторонами в протоколах погодження договірної ціни або в специфікаціях, витрати, пов'язані із пакуванням продукції, транспортні витрати, що пов'язані із транспортуванням продукції до місця призначення бере на себе постачальник, вартість тари і упаковки входить до ціни продукції.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за кожну окрему партію замовленої покупцем продукції здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника: 50% передплата, а наступні 50% вартості товару -протягом 10 банківських днів з моменту отримання продукції.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 27-01/10 від 27.01.2010р. ТОВ «Домен-Друк»передавало в період з червня 2010р. по жовтень 2010 року транспортному підприємству для доставки ЗАТ «Кілійський виноробний завод»етикеткову продукцію на загальну суму 69390 грн., на підтвердження чого надано накладні № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., вантажні декларації кур'єрської служби «Міст Експрес»№ 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 з відмітками про вручення переданого до відправлення товару із відмітками про вручення його представнику ЗАТ «Кілійський виноробний завод».

Про отримання покупцем продукції продавця також свідчать довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12ААА № 640073 від 10.07.2010р., видані ЗАТ «Кілійський виноробний завод».

Як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором ЗАТ «Кілійський виноробний завод»здійснило лише часткову оплату вартості придбаної продукції -на суму 53750 грн., внаслідок чого у ЗАТ «Кілійський виноробний завод»утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 15639,78 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Домен -Друк»надіслало на адресу ЗАТ «Кілійський виноробний завод»лист -вимогу, в якому продавець просив покупця оплатити заборгованість у розмірі 15639,78 грн..

Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо належного оформлення названих первинних документів з огляду на таке.

Наголошуючи на невідповідності накладних, наданих ТОВ «Домен-Друк»до матеріалів справи в якості доказів передання у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод»етикеткової продукції, відповідач стверджував на відсутності у даних документах встановлених законодавством обов'язкових реквізитів для первинної бухгалтерської документації.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, питання визначення правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р.у (з наступними змінами та доповненнями).

Статтями 1, 9 вказаного Закону визначено, що первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що первинні документи за своїм юридичним змістом є документами, що фіксують факт здійснення певної господарської операції. Вимоги, встановлені Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо обов'язкових реквізитів первинних документів направлені на забезпечення чіткої фіксації змісту господарської операції, що відбулась між суб'єктами господарювання. При цьому, даний Закон не містить застережень стосовно того, що відсутність обов'язкової для включення до первинного документу інформації у ньому має наслідком неможливість підтвердження таким документом факту здійснення господарської операції, часткову інформацію про яку містить цей документ.

Розглянувши надані ТОВ «Домен-Друк»накладні на прийняття етикеткової продукції з приводу правильності їх оформлення, господарський суд першої інстанції вірно вказав, що вони, в порушення вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять вказівку на посади осіб ЗАТ «Кілійський виноробний завод», відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, крім того, у накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. відсутні дані, окрім підпису, що дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні цієї господарської операції від імені покупця, при цьому, названі накладні дозволяють чітко ідентифікувати, який саме товар було передано продавцем, його кількість та вартість. Проте, до вказаних накладних позивачем долучено примірники накладних кур'єрської служби «Міст експрес»№ 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 (арк. спр. 12, 14, 16), з яких вбачається, що ТОВ «Домен-Друк»надіслало на адресу ЗАТ «Кілійський виноробний завод»посилку із описом змісту відправлення «Етикетка», вказані відправлення кур'єрською службою «Міст експрес»вручено покупцю за його місцезнаходженням, що підтверджується відмітками на примірниках накладних кур'єрської служби.

При цьому, за запитом ТОВ «Домен-Друк»щодо відправлення на адресу ЗАТ «Кілійський виноробний завод»відправлень за вантажними деклараціями № 004-00871149 від 27.08.2010р., № 004-0114757 від 19.10.2010р., ТОВ «ТД «Міст Експрес»листом від 22.08.2012р. за вих. № 818/2012 підтвердило факт доставки ЗАТ «Кілійський виноробний завод»даних відправлень.

Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як зазначено вище, п. 3.1 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. передбачено, що продукція відвантажується покупцю на умовах DDU (в редакції ІНКОТЕРМС 2000): Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123.

Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2000, термін «Поставка зі сплатою мита»(DDU) означає, що продавець надасть товар, який пройшов митне очищення та який не був розвантажений, з транспортного засобу, що прибув, в розпорядження покупця у визначеному місці призначення. Продавець зобов'язаний понести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи (за потребою) будь-які збори для імпорту до країни призначення. Продавець зобов'язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також інші докази відповідності, які можуть вимагатись за умовами договору купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок договір перевезення вантажу до названого місця призначення. Продавець зобов'язаний надати товар в розпорядження покупця або іншої особи, зазначеної покупцем, у нерозвантаженому вигляді на будь-якому транспортному засобі, що прибуло, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах узгодженого для поставки строку.

За таких обставин, у спірних правовідносинах обов'язок ТОВ «Домен-Друк»щодо передачі товару у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод»вважається виконаним з моменту передачі етикеткової продукції в розпорядження ЗАТ «Кілійський виноробний завод»за місцезнаходженням останнього, з покладенням на ТОВ «Домен-Друк»обов'язку нести витрати на перевезення товару.

Вантажні декларації кур'єрської служби „Міст експрес" № 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 свідчать про прийняття останньою етикеткової продукції від ТОВ «Домен-Друк»для її перевезення на адресу ЗАТ «Кілійський виноробний завод», а також про подальше вручення покупцю прийнятих до перевезення посилок, крім того, з матеріалів справи вбачається, що платником послуг з доставки продукції на адресу відповідача виступало ТОВ «Домен-Друк», що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

За таких обставин, вантажні накладні кур'єрської служби «Міст експрес»№ 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 є належними доказами, які підтверджують передання ЗАТ «Кілійський виноробний завод»у власність товару за накладними № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р..

Крім того, в матеріалах справи наявні копії довіреностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р., видані ЗАТ «Кілійський виноробний завод»на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Домен-Друк».

Відповідно до п.п. 2, 6 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа «Найменування цінностей»у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Таким чином, з огляду на наведені положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, факт наявності в розпорядженні постачальника товарно-матеріальних цінностей довіреностей, виданих отримувачем товару, сукупно із складанням накладної на передачу цього товару, свідчать про фактичне передання здійснення відповідної господарської операції. При цьому, у довіреностях слід обов'язково зазначити перелік товарно-матеріальних цінностей, які доручено отримати уповноваженій особі.

Довіреності серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р., видані ЗАТ «Кілійський виноробний завод», свідчать, що покупець уповноважив свого представника Хадісова Дауда Хабібовича на отримання від ТОВ «Домен-Друк»наступних товарно-матеріальних цінностей: етикетку «Венок Дуная»1 л нова у кількості 43 тис. шт.; етикетку «Солнце в бокале»1 л нова у кількості 25 тис. шт.; етикетку «Изабелла»1 л нова у кількості 31 тис. шт.; етикетку «Лидия»1 л нова у кількості 31 тис. шт.; етикетка «Тамянка»1 л нова у кількості 31 тис.шт..

Вказаний перелік товарно-матеріальних цінностей, які було доручено отримати уповноваженій особі ЗАТ «Кілійський виноробний завод», повністю збігається із переліком продукції, переданої відповідачу на підставі накладних № Р-302 від 30.06.2010р., № 400/1 від 20.08.2010р., більш того, накладна № Р-302 від 30.06.2010р. була підписана особою, повноваження якої на прийняття товару підтверджуються вищезазначеною довіреністю серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р.

Господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що наявність у ТОВ «Домен-Друк»довіреностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р. підтверджує факт здійснення відповідної господарської операції з передання відповідачу у власність товарно-матеріальних цінностей -етикеткової продукції за накладними № Р-302 від 30.06.2012р. та № 400/1 від 20.08.2010р..

При наданні правової оцінки накладній № Р-450 від 15.09.2010р. як доказу передання зазначеного у ній товару у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод»господарський суд першої інстанції вірно виходив з того, що на підтвердження факту прийняття товару за даною накладною її було підписано тим представником відповідача, підписом якого засвідчений факт прийняття товару за накладними № Р-509 від 19.10.2010р. та № Р-300 від 23.06.2010р., які належним чином підтверджують передання зазначеної у даних первинних бухгалтерських документах продукції у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод», а отже накладна № Р-450 від 15.09.2010р. підтверджує факт прийняття відповідачем у власність зазначеного у даному документі товару на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р.

Крім того про прийняття ЗАТ «Кілійський виноробний завод»товару за наявними в матеріалах справи накладними свідчить і часткова оплата з боку ЗАТ «Кілійський виноробний завод»прийнятої продукції, що вбачається із відповідних виписок із особового рахунку ТОВ «Домен-Друк».

Таким чином, ТОВ «Дрмен-Друк»належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, довело факт передання ним у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод»на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. товару у кількості та асортименті, що вказані у відповідних накладних.

Щодо доводів скаржника про невизначення ціни товару, поставленого позивачем на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. в порушення п. 3.3 договору, слід виходити з наступного.

Згідно зі ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Дійсно, в матеріалах справи відсутні докази складання між сторонами по справі специфікацій та/або протоколів погодження договірної ціни до договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., з яких би вбачалось погодження вартості продукції, яка була передана у власність відповідача на підставі накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., проте за своєю правовою природою вищезазначені протоколи погодження договірної ціни, специфікації, про які йде мова у п. 3.3 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., носять характер додаткових угод, оскільки вони спрямовані на конкретизацію існуючих прав та обов'язків сторін за основним договором в частині визначення вартості продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість продукції, поставленої у власність ЗАТ «Кілійський виноробний завод», була визначена у накладних, підписаних представниками сторін, якими підтверджується факт здійснення відповідних господарських операцій, тобто шляхом обміну документами із фіксацією змісту відповідного правочину.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 207 Цивільного кодексу України, фіксація ціни договору у відповідних первинних бухгалтерських документах -накладних, якими обмінюються сторони договору поставки в процесі його виконання, є способом вчинення відповідного правочину у письмовій формі, тобто із дотриманням загального правила визначення договірної ціни, закріпленого у п. 3.3 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р.

Скаржник звертає увагу на те, що від імені ЗАТ «Кілійський виноробний завод»вищезазначені накладні були підписані особами, які не мали достатнього обсягу повноважень на погодження договірної ціни, але апеляційним господарським судом вказаний довід не приймається до уваги, оскільки за ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Проте з виписок із особового рахунку ТОВ «Домен-Друк»вбачається, що відповідачем внесено на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 53750 грн., при цьому призначення здійснених ЗАТ «Кілійський виноробний завод»платежів свідчить, що плата вносилась на підставі виставлених ТОВ «Домен-Друк»рахунків на оплату заборгованості за продукцію, поставлену згідно із наявними у матеріалах справи накладними. Таким чином, наведені обставини свідчать про схвалення з боку ЗАТ «Кілійський виноробний завод» правочину із визначення ціни товару за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. шляхом її відображення у відповідних видаткових накладних.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості ЗАТ «Кілійський виноробний завод»перед ТОВ «Домен-Друк»за поставлений товар у розмірі 15639,78 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З огляду на викладені обставини господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Домен-Друк»в частині стягнення із ЗАТ «Кілійський виноробний завод»заборгованості за придбаний на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. товар в сумі 15639,78 грн..

У позовній заяві ТОВ «Домен-Друк»також просило стягнути з відповідача 3% річних в сумі 531 грн..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ «Домен-Друк»про стягнення із ЗАТ «Кілійський виноробний завод»3% річних в сумі 531 грн..

Крім того боргу та 3% річних у позовній заяві ТОВ «Домен-Друк»просило господарський суд стягнути із ЗАТ «Кілійський виноробний завод»пеню у розмірі 2749 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.8.2 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більшому подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, складений господарським судом першої інстанції, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, та погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги ТОВ «Домен-Друк»про стягнення з ЗАТ «Кілійський виноробний завод»пені в сумі 2225,82 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2012р. по справі №5017/1772/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Кілійський виноробний завод»- залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2012р. по справі №5017/1772/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 02.11.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.