Постанова № 27213255, 29.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.12 Справа № 5015/2725/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля»без номера від 01.10.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 1881 від 11.10.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012р.

у справі № 5015/2725/12 (суддя -Фартушок Т.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Поділля", с. Песець, Хмельницька область

до Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім", м.Львів

про стягнення збитків в сумі 79560,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сторожук А.В. -представник (довіреність №491 від 18.06.2012 р.);

від відповідача: Симотюк М.А. -представник (довіреність №05/06-7 від 05.06.2012 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 5015/2725/12 (суддя -Фартушок Т.Б.) в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля»до Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» про стягнення збитків в сумі 79560,00 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факт заподіяння йому збитків в розумінні ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України та враховуючи повернення відповідачем коштів до моменту виникнення зобов'язання по поставці товару -10.02.2012 р., правові підстави вважати порушення ним зобов'язання, як це передбачає ст. 610 Цивільного кодексу України, відсутні.

Позивач, -Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля», - не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. На думку апелянта, суд неправильно застосував ст. 693 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що через повернення позивачем суми передоплати у відповідача не виникло зобов'язання по договору, вважає, що такі у відповідача виникли в момент підписання останнього. Тобто, відповідач відмовився від зобов'язання з поставки товару, внаслідок чого позивач був вимушений купувати цей товар за підвищеними цінами, що в даному випадку є додатковими витратами в розумінні ст. 225 Господарського кодексу України. У спірних правовідносинах мають місце всі необхідні елементи цивільного правопорушення, а тому в задоволенні позовних вимог місцевим господарським судом відмовлено безпідставно. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. та прийняти нове - про стягнення з відповідача збитків у розмірі 79560,00 грн.

Відповідач, -Приватне акціонерне товариство «Галнафтохім», - у відзиві, вих. № 23/10-7 від 23.10.2012 р., заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що судом правильно враховано вимоги ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та вірно відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5015/2725/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 29.10.2012 р. (а.с. 3,Т.2).

В судове засідання 29.10.2012 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

10 листопада 2011р. Приватне акціонерне товариство "Галнафтохім" (Постачальник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь Поділля" (Покупець, позивач у справі) уклали договір поставки мінеральних добрив (вагонні поставки) №П-14/11-6001 (надалі -Договір, а.с. 4-7; Т.1).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити (передати у власність покупця) товар - селітра аміачна в біг-бегах, 1'152 тн, ціна за одиницю 3'090,00 грн. (в т.ч. ПДВ), загальна сума з ПДВ 3559680,00 грн., а покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти цей товар.

Згідно п.2.1 Договору ціна товару викладена у відповідності з умовами поставки СРТ Інкотермс 2000: залізнична станція Дунаївці та включає в себе вартість упаковки, транспортування. Загальна сума (Ціна) Договору складає: 3559680,00 +(-) 5% грн., в т.ч. ПДВ (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах СРТ Інкотермс 2000 залізнична станція Дунаївці, згідно наданих покупцем залізничних реквізитів.

Згідно п.3.2 Договору товар поставляється до 10 лютого 2012р. при умові перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору. Покупець зобов'язаний за 5 днів до відвантаження товару підтвердити постачальнику залізничні реквізити для відправки вагонів, надавши постачальнику в письмовій формі відповідні транспортні інструкції по факсу за номером, вказаним у розділі 11 даного договору і надання телеграми про готовність прийняття вагонів від ст.призначення на ст.відвантаження (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 Договору постачальник звільняється від обов'язку допоставити покупцеві товар, якщо недопоставка чи недоодержання товару сталася внаслідок порушення покупцем зобов'язань по оплаті товару або порушення покупцем п.3.3 Договору.

Згідно п.3.5 Договору передача товару здійснюється на станції відвантаження, шляхом здачі перевізнику -Укрзалізниці для доставки покупцеві до станції призначення. Станція призначення, код станції, вид упаковки, кількість товару, що постачається до цієї станції, зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.

Пунктом 4.1. розділу 4 Договору поставки визначено порядок розрахунків, згідно якого покупець (позивач) зобов'язаний перерахувати 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника (відповідача) в строк до 11 листопада 2011 р. за 1024 тн. Товару і в строк до 18 листопада 2011 р. за 128 тон Товару.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 17.11.2011 р. до Договору поставки №П-14/11-6001 від 10.11.2011 р. сторонами змінено строки розрахунків, а саме: покупець зобов'язаний перерахувати 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника за 1024 тн. Товару в строк до 11.11.2011 р., за 96 тн. Товару в строк до 18.11.2011 р. і за 32 тн. Товару в строк до 05.12.2011 р.

Відповідно до п.10.2 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і в частині поставки діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов Договору позивач здійснив оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №1552 від 17.11.2011р. на суму 296640,00 грн., №1574 від 23.11.2011р. на суму 98880,00 грн., №1524 від 10.11.2011р. на суму 3164160,00 грн. (а.с. 911; т.1).

Відповідачем поставлено селітру в кількості 253 тон, що підтверджується залізничними накладними: від 09.02.2012 р. на 128 т., від 13.02.2012 р. на 64 тон, від 11.02.2012 р. на 64 тон, а також видатковими накладними № ТРН-000223 від 09.02.2012 р. та № ТРН-000248 від 13.02.2012 р.

25 січня 2012р. відповідач надіслав на адресу позивача лист (вих.№25/01-6), в якому повідомив про неможливість здійснення поставки Товару в кількості 896 тонн у зв'язку з тим, що Укрзалізниця в рамках програми технічного реформування змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками та створила ДП "Український транспортно-логістичний центр", у зв'язку з чим тепер для здійснення перевезень по всій території України клієнту необхідно укласти угоду з новоствореною структурою, як посередником, та внаслідок чого суттєво ускладнилась процедура замовлення, оскільки наявність укладених договорів не забезпечує вчасне виконання замовлених послуг, невиконання своїх зобов'язань приватними структурами та новоствореним ДП спричинює порушення строків замовлених позивачем вантажів. Наведене підтверджується Наказом Міністерства інфраструктури України №491 від 02.11.2011р., яким внесено зміни до Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів та наявним в матеріалах справи укладеними відповідачем договорами з перевізниками за період з 19.012012р. по 13.02.2012р. Крім того, у листі Відповідач повідомив позивача, що ним акумульовано кошти за частково непоставлений Товар, та в якому позивачу запропоновано надати реквізити рахунку для повернення таких (а.с. 12; Т.1).

25 січня 2012р. позивач листом №49 просить повернути попередню оплату за аміачну селітру в сумі 2768640.00 грн. згідно Договору №П-14/11-6001 від 10.11.2011 р. (а.с. 50; Т.1).

27.01.2012 р. відповідач виконав вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля», здійснив повернення коштів в сумі, вказаній у листі № 49 від 25.01.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням №603 (а.с.49; Т.1).

26 січня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь Поділля" (покупець) та Малим Приватним Підприємством Фірма "Ерідон" (постачальник) було укладено договір №260/12/86-МДО поставки селітри аміачної в кількості 844 тонни за ціною 3180,00 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 90 гривень за 1 тону дорожче ніж згідно договору поставки між сторонами у даній справі. 27.01.2012 р. позивач здійснив проплату за даним Договором в сумі 2200560,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1856 (а.с. 18-19;Т.1).

З огляду на закупівлю селітри за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з відповідачем, позивач розрахував ціну позову та просить стягнути з відповідача відповідні збитки, що виражаються у різниці між ціною на селітру аміачну за договором поставки між сторонами спору та за договорами поставки між позивачем і Малим Приватним Підприємством Фірма "Ерідон" (884 тони Х 90 гривень =79560,00 грн.).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним:

Відповідно до вимог ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Згідно ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В силу ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Підставою для покладання обов'язку відшкодувати збитки є порушення права (правопорушення), зокрема, передбачене ст. 610 ЦК України невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Збитками, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору № П-14/11-6001 від 10.11.2011 року, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу мінеральні добрива у кількості 1152 т. на загальну суму 3559680 грн., однак такі в повному обсязі не виконав, здійснивши поставку Товару всього у розмірі 253 тон.

Згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі -продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати проведення сплаченої за нього грошової суми.

В частині 3 ст. 693 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, дана стаття передбачає правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві попередньо оплачений ним товар. У цьому випадку покупець наділяється правом на свій вибір вимагати від продавця: передачі оплаченого товару (при цьому не має значення розмір попередньої оплати -в повному обсязі чи частково) або ж повернення сплаченої грошової суми.

25 січня 2012р. позивач надіслав на адресу відповідача лист (вих. № 49), в якому просить повернути попередню оплату за непоставлену аміачну селітру в сумі 2768640,00 грн. згідно Договору №П-14/11-6001 від 10.11.2011 р. Відповідач здійснив повернення коштів.

Таким чином, позивач реалізував своє право на повернення сплаченої за товар грошової суми, яке передбачене чинним законодавством, як правовий наслідок - не передання продавцем повної кількості товару, що обумовлена в договорі.

Закупка позивачем Товару (селітри) у МППФ «Ерідон»є його вільним волевиявленням та добровільним розпорядженням коштами і не може вважатися збитками в розумінні чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно ч.1 ст.190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Аміачна селітра реалізується на ринку за вільними цінами, а, отже, ціна може змінюватись залежно від волевиявлення сторін та конкретних умов поставки, обсягу партії, умов оплати та інших контрактних умов.

Крім того, згідно вимог ч.3 ст. 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Судова колегія звертає увагу і на той факт, що укладення позивачем договору на поставку Товару за ціною 2650,00 грн. без ПДВ за тонну відбулось 26.01.2012р., - одразу після отримання листа відповідача від 25.01.2012р., тобто це свідчить, про те що позивач не вчиняв дій, спрямованих на ненастання негативних наслідків, або запобіганню виникнення збитків.

Відповідач, в свою чергу, діяв згідно вимог ч.2 ст. 226 Господарського кодексу України, напевно знаючи про неможливість поставки селітри в обумовлений договором строк, з незалежних від нього підстав (внаслідок технічного реформування Укрзалізницею технології взаємодії з вантажовідправниками), невідкладно повідомив про це другу сторону, що позбавляє позивача правових підстав стягнення з нього збитків.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про не обґрунтованість та не доведеність позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 5015/2725/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля»без номера від 01.10.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 1881 від 11.10.2012р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/2725/12 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови підписано 31.10.2012 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.