Рішення № 27211733, 25.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.12 Справа№ 5015/3953/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-77», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення 126 000,00 грн. заборгованості за Договором оренди від 16.07.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Чумаченко С.М. (довіреність вих. № 111 від 05.09.2012р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 25.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-77», м. Івано-Франківськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 126 000,00 грн. заборгованості за Договором оренди від 16.07.2012 року.

Ухвалою суду від 24.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.10.2012 року. Ухвалою суду від 11.10.2012 року розгляд справи відкладено на 25.10.2012 року.

25.10.2012 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 240 800,00 грн. заборгованості за період з 17.07.2012 року по 25.10.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 24.09.2012 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заяві за вх. № 24051/12 від 25.10.2012 року про збільшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не повідомив, хоча про місце і час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407555042.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

16 липня 2012 року між ТзОВ «ПМК-77»(Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортні засоби/техніку. Техніка передається в оренду для використання виключно згідно цільового призначення. Згідно умов Договору передається Екскаватор Hyundai Robex 320LC-7.

Відповідно до п. 6.1. Договору: Орендна плата встановлюється в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. за одну годину із розрахунку восьми годинного робочого дня.

На виконання вимог Договору ТзОВ «ПМК-77»(Орендодавець) передало Відповідачу (Орендарю) Екскаватор Hyundai Robex 320LC-7 17 липня 2012 року, що підтверджується Актом приймання-передачі.

Станом на день подання даної позовної заяви орендована техніка знаходиться в Орендаря протягом 45 днів, за час оренди Орендарем умови Договору оренди не виконуються, орендна плата не сплачується.

Відповідно до п. 6.1. Договору: Орендна плата встановлюється в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. за одну годину із розрахунку восьми годинного робочого дня. Орендна плата протягом одного дня становить = 350 (грн. за 1 год.) * 8 (восьмигодинний робочий день) = 2800,00 грн. в день.

У відповідності п.6.2. Договору Орендар виплачує орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця не пізніше «05»числа поточного місяця, наступного за останнім звітним місяцем.

Намагаючись врегулювати спір в досудовому порядку позивачем надіслано відповідачу претензії від 29.08.2012 року за вих. № 110 з проханням сплатити суму заборгованості без врахування пені та штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без належного реагування.

25.10.2012 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вх. № 24051/12 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 240 800,00 грн. заборгованості за період з 17.07.2012 року по 25.10.2012 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Судом приймається заява позивача про збільшення позовних вимог. Оскільки до вказаної заяви не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, вказана сума у відповідній частині підлягає до стягнення з відповідача в дохід державного бюджету України.

Відповідач двічі явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, поважності причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не навів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 240 800,00 грн. заборгованості за Договором оренди від 16.07.2012 р.

Крім того, до поданої позовної заяви позивачем долучено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої він просив суд накласти арешт на майно, яке належить на праві власності відповідачу, у тому числі на грошові кошти банківських рахунків, у межах суми позовних вимог.

У відповідності до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У пункті 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», зокрема, зазначено, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не доведено жодними доказами наявності фактичних обставин, які б слугували підставою для забезпечення позову, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Відтак, судом відхилено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-77», 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 26 (код ЄДРПОУ 36996741) 240 800,00 грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 2 520,00 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України 2296,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.10.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А